Вважається, що штучний інтелект (artificial intelligence) — машинний розум, здатний виконувати творчі функції, що традиційно є прерогативою людини.
Але набагато частіше ШІ визначають як здатність системи до самонавчання та до вирішення завдань на основі отриманих у процесі навчання знань.
Приклад:
- програма, що створює зображення (творчість!) шляхом послідовного нанесення кольорових мазків на заздалегідь визначену область на основі чітко прописаного алгоритму — не ШІ;
- функція Google Фото, що надає 3D-ефект вашим фотографіям, самостійно визначає та підставляє в «спогади» фото важливих для вас людей, улюблені речі та заняття — ШІ.
У 1950 році англійський математик Алан Тьюринг запропонував методику визначення наявності у машини штучного інтелекту шляхом порівняння в текстовому листуванні людини і машини.
Якщо суддя не може достовірно визначити, хто із співрозмовників є людиною — вважається, що машина пройшла тест.
Найпоказовішим застосуванням ШІ в побуті є Netflix.
Водночас тест Тьюринга не є доказом того, що машина може думати — лише доказом, що вона здатна підібрати правильний алгоритм відповіді на поставлене запитання.
Цікаво, що сьогодні тест Тьюринга здатні пройти більшість чатботів, проте вони все ще не є при цьому повноцінним штучним інтелектом.
Ми вже живемо в світі, де ШІ можна зустріти практично на кожному кроці. Ви користуєтеся картами, обираючи, якою дорогою доїхати з роботи додому?
Ваш маршрут визначає штучний інтелект, аналізуючи завантаженість доріг, інформацію про аварії та ремонти.
Ви користуєтеся Google Assistant, надіктовуючи лист колезі? Вам допомагає ШІ.
Купили додому пристрій для розваги свого улюбленця від української компанії Petcube? Цей стартап використовує машинне навчання та штучний інтелект для своєї технології виявлення домашніх тварин.
Фотографуєте на смартфон улюбленого кота та бачите на екрані напис «кицька»? Ох уже цей штучний інтелект!..
Найпоказовішим застосуванням ШІ в побуті є Netflix. Почавши їм користуватися — дуже складно зупинитися, інші сервіси здаються занадто складними, а навігація ними — незручною та неочевидною.
Якщо ви впізнали свої почуття — вітаємо, штучний інтелект Netflix теж вас упізнав. Ця компанія використовує високоточну технологію прогнозів, засновану на користувальницькій реакції, вивчає ваші вподобання, порівнює їх з даними мільйонів інших користувачів і пропонує вам найцікавіші для вас кінострічки.
З кожним днем ШІ від Netflix стає все розумнішим, і все точніше визначає потреби користувачів.
Якщо говорити про більш практичне застосування ШІ — в Університеті Ратгера (США) створили робота, що справляється з процедурою забору крові з вени краще кваліфікованого медичного персоналу.
Клінічне тестування робота показало його ефективність на рівні 87%, при цьому робот зміг виконати забір крові в 97% випадків.
За даними розробників, медики відчувають труднощі в заборі крові в 27% випадків у пацієнтів із поганою кількістю видимих вен, у 40% випадків при заборі крові у пацієнтів зі слабким промацуванням вен і в 60% випадків — із виснаженими пацієнтами.
У перспективі цей робот зможе заощадити дуже багато лікарського часу, яке медики зможуть витратити на порятунок людських життів.
Не менш вражаючі приклади можна знайти і в Україні — так, у київському коворкінгу влаштували на адміністраторську посаду робота Хьюго з інтерфейсом, що відображає складнощі 2020 року.
Фото: скріншот ефіру 1 + 1
Він уже навчився розпізнавати емоції, підтримувати бесіду, знайти вільну залу та замовити каву для гостя. В майбутньому побратими Хьюго зможуть стати консультантами в магазинах або медбратами в сучасних клініках.
Скріншот ефіру 1 + 1
Втім, іноді зіткнення з ШІ в реальному житті може призводити до кумедних курйозів: нещодавно український YouTube-блогер Юрій Алексенко виклав відео, як поліція зупинила його Tesla, що пересувається на автопілоті тоді, як він перебував на задньому сидінні.
І тут цікавий не стільки сам ролик, скільки авто, що абсолютно впевнено їде українськими дорогами, орієнтуючись за Google Maps.
Так, але...
Втім, страх людства перед роботами нікуди не зник, трансформувавшись в розумні побоювання зловживань можливостями технологій. Наприклад, творець Tesla Ілон Маск давно вважає штучний інтелект небезпечним.
Так, в інтерв'ю The New York Times він заявив, що його дуже непокоїть компанія DeepMind, що розробляє штучний інтелект для Google.
Маск зазначив, що сутність штучного інтелекту, що створюють у DeepMind — з тих, що знищують людей у всіх іграх.
Водночас в Європі більше побоюються повстання людей, ніж повстання машин — Єврокомісія на початку року запропонувала ввести п'ятирічний мораторій на використання технології розпізнавання осіб у публічних місцях.
У майбутньому побратими Хьюго зможуть стати консультантами в магазинах або медбратами в сучасних клініках.За цей час ЄС хоче знайти спосіб захистити громадян від можливих зловживань, забезпечити недоторканність приватного життя та захист особистої інформації.
Однак президент Microsoft Бред Сміт дотримується протилежної точки зору. Він вважає, що ця технологія несе більше переваг, ніж шкоди — адже її можна використовувати не тільки для виявлення злочинців, а й для пошуку зниклих дітей.
Що далі?
Зараз зрозуміло одне — штучний інтелект не зупинити. Він буде розвиватися, приносячи все більше користі людству, і викликаючи все більше побоювань. Утім, велика частина цих страхів на практиці виявляється набагато серйозніше реальних проблем.
Так, довгий час вважалося, що індустріалізація та роботизація позбавлять людину роботи.
Однак ця теорія так і не підтвердилася — зараз на одного робота, який виконує «людську» роботу, припадає від 1 до 5 чоловік обслуговуючого персоналу. Та й CAPTCHA все ще зупиняє ботів від спроб наповнити сайти та форуми кілотоннами машинного тексту.
Читайте також
Як говорити з підлітками, щоб вони почули: як завоювати увагу покоління Z і альфа
