Facebook Pixel

IT

Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
IT

Люди вірять фейкам попри високий інтелект: вчені зʼясували, чому

Люди вірять фейкам, незважаючи на інтелект і освіту. Фото: Pixabay

Люди вірять фейкам, незважаючи на інтелект і освіту. Фото: Pixabay

Науковці зʼясували, що люди, які мають певний рівень інтелектуальної скромності, частіше розрізняють неправдиві новини та рідше вірять фейкам.

Що таке інтелектуальна скромність та чому одні люди частіше вірити в теорії змови та фейкові новини більше, ніж інших, пише Financial Times.

Марко Мейєр і Марк Альфано — науковці, які спеціалізуються на соціальній епістемології, у своєму останньому дослідженні пояснюють, що інтелектуальна скромність — це готовність визнати власні когнітивні обмеження та упередження.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

Тобто вона визначає здатність людини визнати свою неправоту та бути більш зацікавленою у знаходженні істини, ніж у власне правоті. Ті, хто володіє цією чеснотою, набагато краще розрізняють точні новини від неправдивих та фейкових повідомлень.

В іншому дослідженні, опублікованому у 2021 році, Меєр і Альфано виявили сильну кореляцію між «епістемічним пороком», тобто відсутністю інтелектуальної скромності, та вірою в неправдиву інформацію про Covid-19 з коефіцієнтом 0,76.

Підписуйтесь на нас в Google News!

Наступний найсильніший зв'язок був з релігійністю — з помірним коефіцієнтом 0,46.

Хоча вони й виявили слабку кореляцію між інтелектом, рівнем освіти та успішністю в тесті на когнітивну рефлексію — та вірою в неправдиву інформацію, науковці впевнені: прямого зв’язку між інтелектом та інтелектуальною скромністю немає.

Quote«Коли ви розумні, ви насправді можете бути більш сприйнятливими до певних видів дезінформації, тому що ви, швидше за все, зможете раціоналізувати свої переконання», — пояснює Майєр, який працює в Гамбурзькому університеті.

Робота Мейєра та Альфано вимірює інтелектуальну скромність за згодою респондентів із твердженнями на кшталт «Я часто маю тверду думку щодо питань» та «Я мало знаю про».

Інші дослідження показали позитивну кореляцію між інтелектуальною скромністю, заявленою власними оцінками, і оцінками однолітків, причому перша, як правило, вважається більш точним показником.

Інтелектуальна скромність важлива не лише для запобігання поширенню дезінформації. Інші дослідження виявили, що це пов’язано з так званою «майстерною поведінкою», як-от пошук складної роботи та наполегливість після невдач, і це також пов’язано з меншою політичною упередженістю.

На думку науковців, життєво важливо сприяти створенню середовища, в якому ми винагороджуємо невпевненість і хвалимо тих, хто визнає свої помилки.

Сказати «я був неправий» і пояснити, чому, може бути набагато цінніше, ніж наполягати на своїй правоті попри факти. Водночас вчені попереджають, що це не скасовує потреби людини мати стійкі переконання та цінності й розвивати у собі сміливість.

Коментарі

Всі новини