Як повномасштабне вторгнення вдарило по IT-галузі в Україні, розповідає в інтерв’ю SPEKA співзасновник Netpeak Group Артем Бородатюк. Повне інтерв'ю можна подивитися на youtube-каналі ресурсу, а ми пропонуємо основні тези від айті-підприємця: яке зростання є метою компанії, як змінився ринок праці в IT протягом 2022-2023 років та як треба піклуватися про співробітників під час війни. Далі — пряма мова Бородатюка.
Що втратив та як відновився Netpeak Group під час війни
23 лютого 2022 у мене закінчилася стратегічна сесія бек-офісу — це 14 департаментів, юристи, служби безпеки, фінансисти. На ній ми саме сформували його як окрему компанію. Зараз я розумію, що це було одним із найкращих наших рішень, адже внутрішня консалтингова агенція дуже допомагає решті наших бізнесів.
Стратсесія закінчилась 23 лютого десь о 23.00. Ми позначали як ціль на наступні три роки — забезпечити зростання у десять разів. Та й поточний дохід уже був непоганий.
Я так ніколи не роблю, але пам’ятаю, як тоді налив собі вина і сказав: «Здається, все нормально, тож можна трохи розслабитися».
Я не вірив до кінця, що буде вторгнення, оскільки воно нікому невигідне. Але у нас був план: тривожні валізки, що кому робити, що різати. Допоміг досвід локдауну і дистанційної роботи.
Одразу зрозуміли, що треба працювати, воювати інформаційно. Ми ніколи не таргетувалися на ринок рф, але у нас були клієнти з усього світу. Почали з блокування акаунтів та надсилання їм листів, у перші дні не всі ще вірили, що це якось спрацює. Роскомнагляд о 12:00 заблокував доступ до нашого сайту, чим я дуже пишаюся.
Netpeak group дуже залежить від українських клієнтів, на відміну від більшості українських IT-компаній, залежить від українського ринку, в нас тут окрім працівників ще й клієнти. В агенції InWeb, у Ringostat дуже велика частка українських клієнтів. Тому у перші місяці по українському ринку ми просіли на 80%, але в останньому кварталі мали рекордні показники.
Як у Netpeak Group організували психологічну підтримку працівників
Перші кілька місяців усі працювали дуже активно, за своїм бажанням. Хтось випадав, багато хлопців за власним бажанням пішли до ЗСУ. Ми побудували таку структуру, щоб не залежало щось від однієї людини. Я вигадав собі гасло: навіть якщо ти помреш, все має працювати так само, як і було при тобі. Раніше це був жарт, але зараз не смішно.
Доволі часто вигорання — це зовсім не про роботу: комусь не подобається його робота, комусь місто, у якому живе, його партнер тощо. Буває багато причин, і ми зі свого боку працюємо. Ми найняли корпоративного психолога, зараз шукаємо другого. Його завдання — тестово поспілкуватись з працівником і скерувати його до психотерапевта.
Приводимо людей, з якими дружимо і співпрацюємо, на івенти, щоб заряджати працівників. Але це симптоматика, довго на цьому не протягнеш.
У мене таке ставлення до співробітників: ми дуже багато робимо для того, щоб вони були щасливими, однак ми не можемо залізти їм у голову. Інколи людина має бажання, але не має компетенцій, і для нас це кращий варіант, ніж «може, але не хоче».
Як змінився ринок праці в IT у 2022-2023 роках
23 лютого ми відчували, що все окей, тобто всі компанії розвиваються, вийшли в нуль або в плюс компанії, які сім років працювали в мінус. Але після 24-го ми відкотилися на рік-півтора за показниками. Ми багато працювали над організацією роботи і нарешті можемо працювати над тим, що запланували. Зараз шукаємо людей, які щось уміють, але з певних причин не були партнерами цього бізнесу, зазвичай це CEO компанії, який працює за контрактом.
Він дуже гарно розуміє певну айтівську штуку, яка релевантна для нас та якогось із наших бізнесів. Наприклад, у нас є група компаній Kiss My Apps, там ми робимо мобільні застосунки, свої продукти. До нас подавалася людина, яка працювала СЕО у дуже схожій компанії, але ми, наприклад, фокусуємось більше на iOS, а вони на Android.
Зараз я будую систему, щоб нам було дуже просто запускати бізнеси. Є Kiss My Apps, є Netpeak Agency group, агенція перебудувалась у групу компаній. Там є свої CEO, COO, вони знають, що робити. А я щось на кшталт президента: щось придумав, розповідаю їм, але вони незалежні, у них є своя мета і бачення, як її досягти, тому можуть втілювати мої ідеї або ні.
Тож мій фокус — це розбудовувати цю систему, паралельно шукати людей — у мене щотижня співбесіда-знайомство.
Тому я роблю операційну платформу і паралельно шукаю людей, з якими ми запускаємо бізнес.
Чому Артем Бородатюк став підприємцем
Я нещодавно рефлексував про це, бо я випадково став підприємцем. Я просто працював, не встигав і почав наймати людей. Вони мене дурили, тому я мусив бути з ними в офісі. Лише згодом зрозумів, що це бізнес, тому треба будувати систему.
Сьогодні у школах досі немає підприємництва як окремої дисципліни. І було б добре, якби до шкіл приходили підприємці. Не з коктейлями на «Феррарі» та кокаїновим вайбом Інстаграму, а такі, що дійсно щось роблять.
До війни через волонтерський рух підприємництво ставало престижним, про підприємців почали робити сюжети, кликати на телебачення, робити інтерв’ю. Якби не війна, то згодом, можливо, це було б як у Штатах, коли підприємець — це людина, яку дуже поважають.
Це також мета моєї групи — хочу знайти філософський камінь, як будувати фабрику бізнесу. Мені здається, що я вже близько.
Яка мета компаній Netpeak Group на найближче майбутнє
Наша внутрішня мета в межах групи компаній — вийти на показник 1% ВВП України. Коли це станеться, то це означатиме, що ми впливаємо на економіку. Мені здається, що ми зараз не робимо те, що змінює світ. Ми просто щось покращуємо.
Але, звісно, хотілося б колись робити речі, які матимуть реальний вплив. Бачу зараз багато розробок в longevity та в генетиці. Це більш раціональна історія, а емоційна — це, звісно, космос, а для цього потрібно знайти ресурси, заробити гроші, знайти людей, щоб запустити місію на якусь далеку планету.
