Фото: Кабінет Міністрів України
Минулого тижня міністр фінансів представила в Раді закон про державний бюджет на 2020 рік. Згідно з документом, зростання ВВП наступного року складе 3,3%, інфляція — 6%, а курс долара — 28,2 грн. У міністерстві очікують, що до кінця 2020 року державний борг складе 46,7% ВВП. Щоб цього досягти, наступного року близько третини доходів державного бюджету віддадуть на виплату та обслуговування зовнішнього й внутрішнього боргу. Ці прогнози зроблені на тлі безпрецедентного зростання економіки України, збільшення обсягів експорту й зміцнення гривні. Втім, незважаючи на такі оптимістичні очікування, Мінфін не враховувало у своїх прогнозах можливу світову економічну кризу, про ймовірність якої попереджають експерти. 
розпитало міністра фінансів Оксану Маркарову про те, що зараз відбувається з макроекономікою і чи готова Україна до кризи.
— Коли буде затверджений проєкт бюджету на наступний рік?
— Минулого року ми затвердили бюджет 22 листопада. І це був найраніший термін за всі роки. Але це абсолютно реалістично. Бюджетна процедура розгляду розписана дуже детально і чітко в Бюджетному кодексі. Ми плануємо її дотримуватися. Я сподіваюсь, що цього року нам вдасться повністю розглянути бюджет відповідно до бюджетної процедури. Чи буде це в листопаді, чи на початку грудня – говорити зараз рано. Ми маємо розуміти, що ситуація цього року досить нестандартна. Новий уряд призначений 29 серпня. Окрім всіх сфер, в яких міністри мають працювати і продовжувати реформи, вони фактично за два тижні мали повністю доопрацювати свої запити в новий бюджет.
«Працюватимемо над бюджетом разом з парламентом. Наскільки швидко – подивимось. Плануємо повний і прозорий розгляд – так, як того вимагає кодекс».
Тому зрозуміло, що на двох чашах опинилися подача бюджету вчасно і виконання норми Конституції і Бюджетного кодексу, а також якісне опрацювання тих змін, які хотів би бачити кожен міністр. Тому це буде робота над бюджетом разом з парламентом. Як швидко ми зможемо з парламентом його опрацювати і затвердити – подивимось. Плануємо повний і прозорий розгляд – так, як того вимагає кодекс.
— Наскільки у нас стабільна ситуація в економіці?
— Ми якраз нещодавно видали черговий щомісячний огляд виконання бюджету за вісім місяців. Попри те, що є певне невиконання (ми слідкуємо за тим, чому воно трапилося, і досить детально розписали, в чому причини цього недовиконання), однак цифри щодо дефіциту під контролем, відповідно зроблені всі видатки, й ситуація доволі стабільна. Цього року ми навіть з невеликим випередженням рухаємося щодо плану фінансування, розвиваємо внутрішній ринок, запозичуємо досить довгу гривню, на кожному аукціоні протягом останніх декількох місяців понижуємо вартість нашого боргу. А це ключове завдання, яке перед нами стоїть, – зробити так, щоб борг був меншим, дешевшим, довшим. Тому можна сказати, що ситуація знаходиться під контролем.
— Минулого тижня уряд зустрічався з представниками Міжнародного валютного фонду. Чи потрібні Україні зараз гроші МВФ або будь-які інші займи?
— Нам надзвичайно важливо бути в програмі МВФ. Нам потрібна програма з МВФ для того, щоб відкрити фінансування від всіх інших можливих інвесторів – щоб бути сигналом для інвесторів і донорів, які можуть давати прямі кошти в державний бюджет. Сигналом про те, що ситуація дійсно під контролем, що МВФ є основним кредитором – він оцінює і дає стороннє підтвердження нашій фіскальній та монетарній політиці.
Самі кошти від МВФ і в попередніх програмах завжди йшли переважно в резерви Національного банку, але резерви зараз, як ми бачимо, знаходяться на досить здоровому рівні. Тож чи потрібно це нам саме для грошей – не зовсім правильне формулювання завдання. Але ми точно хочемо мати програму, яка буде саме програмою дій і відкриє для нас інші потенційні джерела. Бо якщо подивитися на бюджет цього року, бюджет 2020-го і бюджет 2021-го, то можна побачити, що у нас протягом всіх цих трьох років зафіксовано дуже високі погашення й виплати відсотків за боргами.
Ми маємо чіткий план (він є в нашій стратегії управління боргом), як цей борг зменшити, щоб за три роки (а, можливо, й швидше) вийти з нього – якщо брати до уваги програму нового уряду щодо приватизації, концесій, земельної реформи і більш активного управління державним майном. Але в будь-якому разі, за три роки у нас має бути ситуація, коли борг взагалі не буде проблемою, яку обговорюють.
— Що буде з інфляцією і курсом гривні по відношенню до долара?
— Цінова стабільність – це дуже важливо. Інфляція, яка має бути в тих таргетах, що встановлює Національний банк, – це також дуже важливо. Важливо для макроекономічної стабільності та її збереження. Щодо курсу: у нас вже третій рік поспіль гнучкий курс, він коливається, є певні сезонні тренди. Насправді, для Міністерства фінансів, якщо можна так сказати, майже неважливо, який курс. Нам важливо, щоб фактичний курс був максимально близьким до того, який закладено в макропрогнозі, – щоб бюджет був максимально реалістичним. Тому ми за цим дивимось і спостерігаємо. З точки зору макроекономіки більш детально прокоментувати зможе Міністерство економіки чи Національний банк. Мінфін є споживачем макропрогнозу, нас цікавить найголовніше – щоб покращувалась його точність та якість.
— Коли можна чекати наступний транш МВФ?
— Це, мабуть, найпопулярніше питання, яке я ніколи не коментую. Ми щойно розпочали роботу з місією. Вона триватиме тиждень-два. Я дуже сподіваюсь, що скоро ми вийдемо вже зі спільним повідомленням стосовно наших домовленостей. Поки що рано про це говорити. Ще раз повторю: для нас не так важливо, який і коли буде транш, – для нас надзвичайно важливо домовитися про програму.
— Які першочергові реформи ви плануєте зробити в Міністерстві фінансів?
— Я дуже шкодую, що нам не вдалося цього року ще попереднім Кабміном ухвалити трирічну бюджетну декларацію, яку ми подали від Міністерства фінансів. І це зовсім інший, новий документ, який, як мені здається, дуже важливий для публічних фінансів і для передбачуваності. Але тут дещо втрутився політичний процес — вибори, зміни. Тому продовження реформи реалізації середньострокового бюджетного планування – це найперший пріоритет. І я сподіваюся, що наступного року ми вийдемо вже як новий уряд з трирічною бюджетною декларацією, яка покаже, куди країна рухатиметься наступні три роки.
— На вашу думку, чи готова Україна до економічної та фінансової кризи?
— Ми робимо абсолютно все для того, щоб Україна була до цього готова. Перше – працюємо з нашим боргом. Ми взяли борг під контроль, тому що, як показує досвід інших країн, під час кризи непомірні борги (в яких занадто великий відсоток боргів в іноземній валюті) впливають чи то на курс, чи то на падіння валютної виручки – тобто на реальний бізнес. Ми всі пам’ятаємо, яка ситуація була з боргом у 2014-2015 роках, до того, як відбулась реструктуризація. У нас був непомірний рівень боргу, і країна просто не могла його обслуговувати. Ми дуже близько підійшли тоді до ситуації дефолту, про який зараз ніхто не хоче згадувати.
Тому перше – це дуже активна робота з боргом. У стратегії чітко зазначено, що ми працюємо, насамперед, над розвитком місцевого ринку в гривні. На деяких аукціонах навіть не виходимо з валютними інструментами. Тому що хочемо, щоб відсоток українського боргу в гривні був більшим. Це додає стійкості.
Друге – ми працюємо з нашими офіційними міжнародними партнерами (Світовим банком та іншими) для того, щоб брати концесійне, офіційне кредитування, яке дешевше, довше і яке зменшує відсоток обслуговування.
І третє. Чому приватизація важлива? Приватизація — це такі безкоштовні, якщо можна так сказати, надходження. Чим більше ми їх отримаємо, тим менше нам треба запозичувати. Водночас зменшуємо дефіцит. Починаючи з 2015 року, кожного року ми зменшуємо дефіцит державного бюджету. Тобто, з одного боку, треба жити за власними можливостями, а з іншого боку, максимально зменшувати той спадок, який ми отримали, розвивати бізнес, робити все для того, щоб швидше відбувалось зростання ВВП, і водночас робити нашу економіку стійкішою.
— Вважається, що зараз чи не найліпше становище фінансової системи України за останні п'ять років. Чи це так?
— У нас дуже гарні показники. Зростання відбувається 14 кварталів поспіль, інфляція знаходиться в одиничних цифрах, тобто менше 10%, коливання курсу є, але все одно ми знаходимося в межах того коридору, який планувався. Тому, дійсно, ситуація досить гарна. І саме це помічають інвестори та рейтингові агентства. За останні декілька місяців двічі був позитивний перегляд рейтингу: спочатку – японською рейтинговою агенцією, потім – Fitch. Я сподіваюсь, що й наступні будуть також позитивними. Плюс Fitch не тільки покращила наш рейтинг – вона змінила прогноз на позитивний. Тобто стабільність, яку було досягнуто, і початок економічного зростання вже помічаємо не тільки ми. Все це як сталу тенденцію вже помічають й сторонні неупереджені аналітики.
— Якщо це так і все зростає, то чому Верховна Рада (особливо бюджетний, фінансовий та податковий комітети) ініціює збільшення податкового навантаження?
— Давайте розберемось з ініціативами. Тому що ініціативи, які зараз пропонують комітети, над якими ми разом активно працюємо, направлені, по-перше, на підтримку реформи митниці, тобто на створення прозорої та вільної від корупції митниці. Це закон про економічних операторів, закон про спільний режим транзиту, а також зміни до Митного кодексу. Все це допоможе нам побудувати таку митницю, принцип якої закладено в концепції, яку ми хочемо бачити і яка є в нашій євроінтеграційній програмі.
Другий цілий блок питань стосується вирівнювання правил гри для того, щоб у нас для бізнесу ці правила були однаковими. Це те, що стосується BEPS [ Base erosion and Profit Shifting (BEPS) — проєкт Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), план боротьби з ухиленням від оподаткування та виведенням грошей в офшори – ред.]. І ми говорили про це, дискутували протягом більше двох років. Бізнес дуже активно брав участь в обговореннях. Ми імплементуємо тільки перші декілька кроків приєднання до ініціативи BEPS для того, щоб запобігати розмиванню податкової бази в Україні.
Це правильно. Бо коли один ритейлер працює повністю за правилами і сплачує податки, а другий – повністю оптимізує і уникає цієї сплати, то це абсолютно не підвищує конкуренцію. Тому допоки у нас не буде рівних правил гри, ми не зможемо зробити наступний крок – реформувати й зменшувати податкові ставки. А це обов’язково буде наступним кроком після того, як у нас відбудеться детінізація економіки.
— Чого все ж таки українцям чекати до кінця року від макроекономічної ситуації?
— Я думаю, що за результатами року бюджет буде переважно виконаниним. На мою думку, всі програми, які мають бути профінансовані, будуть профінансовані. У нас досить високий шанс отримати те фінансування, на яке ми розраховуємо, і абсолютно планово, спокійно увійти у 2020 рік. Новий фінансовий рік, я сподіваюсь, має всі шанси стати роком прискореного зростання – попри те, що дуже багато позитивних ініціатив, які зараз ухвалюються. Також відбувається прискорення певних реформ, особливо у фіскальній та митній сфері.
Читайте також
Як говорити з підлітками, щоб вони почули: як завоювати увагу покоління Z і альфа
Фонд Андрія Матюхи та Good Donations: у «Охматдиті» впровадили систему Thompson
