Національний банк України не веде політику фіксованого курсу – його формує ринок. І укріплення національної валюти — це одна із ознак стабільності. Про це у інтерв’ю заявив голова НБУ Яків Смолій.
Він підкреслив, що регулятор не може поставити для себе мету «купити більше або менше валюти». Якщо є надлишок, який спричиняє різні коливання, то НБУ її викуповує (так було у липні). Якщо валюти на ринку не вистачає, як це сталося у червні, — продає.
Смолій також зазначив, що якби банк у липні викупив більше, ніж дозволяв ринок, він би «сформував дефіцит валюти і перелом тренду курсу», як наслідок — гривня почала б знецінюватися.

Але ціль регулятора — не допустити великої волатильності курсу, адже це погано позначається на ціновій стабільності.
Зовнішній борг України зменшується на 40 млрд грн при кожному зміцненні курсу на 1 грн/$
На запитання, що голова НБУ думає про недоотримання бюджетом коштів через зміцнення курсу гривні, він відповів, що тут є кілька складових:
- Україна має $40 млрд зовнішніх боргів. Зміцнюючи нацвалюту на одну гривню, ці зобов’язання зменшуються на 40 млрд грн;
- у процесі виробництва всіх бізнесів є певна імпортна складова. Як мінімум — це паливо, яке ввозить Україна. Його вартість при зміцненні гривні дешевшає;
- Нацбанк цього року перерахував до держбюджету на 17 млрд грн більше, ніж було закладено в прогноз доходів бюджету від прибутку НБУ. Це також складова, яка перекрила [валютні втрати від зміцнення курсу гривні – ред.].
«Треба в комплексі дивитись, а не лише на ті доходи, які недоотримали від курсової різниці. Тобто не можна взяти щось одне і говорити, що ми на цьому програємо», — підкреслив Смолій.
Також голова НБУ зазначив, що рівень міжнародних резервів перевищив $22 млрд завдяки тому, що регулятор викуповував на міжбанку надлишок валюти у зв'язку зі зміцненням курсу гривні.