Facebook Pixel

Зміна клімату: чи готовий український бізнес до нових рішень

Олександр Баськов
менеджер, сталий розвиток та ESG, KPMG в Україні

Нещодавня конференція держав — учасниць конвенції ООН про зміну клімату в Глазго (COP26) дала бізнесу та суспільству декілька сигналів, які впливатимуть і на українські компанії.

По-перше, в межах COP26 з’явилося розуміння, що наразі неприйнятно інвестувати в сектори, які забруднюють довкілля. По-друге, у підсумковому документі COP26 міститься заклик до 197 країн представити ретельніші національні плани дій для більш значущих результатів у кліматичній сфері наступного року. Загалом під час конференції в Глазго була ухвалена низка рішень, зокрема про:

  • досягнення вуглецевої нейтральності фінансових активів;
  • прорив у галузі технологічних інновацій;
  • зниження вугільної генерації;
  • скорочення викидів метану;
  • припинення вирубування лісів для сільськогосподарських цілей (пальмова олія, соя та какао);
  • припинення продажу нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння;
  • розроблення єдиного міжнародного стандарту нефінансової звітності компаній.

Зрештою всі ці рішення та ініціативи приведуть до змін у житті не лише бізнесу, а й звичайних людей. Тобто кожного!

Чи є прогрес у досягненні цілей Паризької угоди

Успіхом можна було би вважати обмеження глобального потепління на рівні, суттєво нижчому за 2°С порівняно з доіндустріальним рівнем. Однак це поки що не дає підстав для оптимізму за результатами на міжнародному рівні. Світ не йде рятівним курсом, що передбачає обмеження підвищення температури в межах 1,5°С. Навіть якщо всі оголошені нині зобов'язання щодо клімату будуть виконані повністю, за оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, глобальне потепління можна утримати на рівні щонайбільше 1,8°C. Відсутність чітких планів країн – учасниць Паризької угоди на 2030 рік може призвести до того, що де-факто підвищення температури може становити 2,4°C.

Це означає, що нам варто очікувати на масштабні зміни на рівні міст і кожного домашнього господарства: викиди від будинків, підприємств, відходів і транспорту мають бути скорочені або компенсовані. Насправді усі ці тенденції ми бачимо вже протягом шести років, але тепер вони стають ще більш виразні. Відбувся помітний зсув ініціатив і дій, спрямованих на досягнення цілей Паризької угоди, від держави до бізнесу, інвесторів, неурядових організацій і споживачів. Це довгостроковий тренд. Вимоги з боку інвесторів і споживачів до планів декарбонізації компаній лише посилюватимуться. Особливо це стосується тих країн, де вимоги до великих компаній розкривати інформацію про кліматичні ризики закріплені в законодавстві.

Українському бізнесу розкривати такі дані у звітності поки що не обов'язково. Однак воно має значення у разі роботи з міжнародними компаніями, постачання продукції та рішень на глобальні ринки та залучення фінансів із боку міжнародних інвесторів.

Основні ініціативи в межах COP26, про які важливо знати бізнесу

Загалом близько 40% світових фінансових активів обсягом $130 трлн перебувають під управлінням банків, страхових компаній і пенсійних фондів, які поставили собі за мету досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року. Що це означає? Легке дешеве банківське фінансування, яке раніше отримував сектор викопного палива, тепер буде спрямований на відновлювані джерела енергії або іпотечні продукти, що підтримують будівництво високоефективних будівель. Компаніям у своїх стратегіях важливо брати до уваги як внутрішнє вуглецеве регулювання та регулювання на ринках збуту, так і позицію банків, із якими планується співпраця.

Під час конференції було підписано документ «Прорив у галузі технологічних інновацій у Глазго», який зобов'язує країни – учасниці взяти на себе зобов'язання щодо співпраці для прискорення розроблення та впровадження зелених технологій і стійких рішень відповідно до цілей Паризької угоди. Натепер його підписантами стали понад 40 країн, зокрема Великобританія, США, Китай, Австралія та Індія.

Що передбачає цей документ? Зниження вугільної генерації згідно з кліматичним пактом Глазго, що закликає прискорити розроблення, впровадження та розповсюдження технологій. Він також заохочує ухвалити відповідні політики для початку виробництва енергії з низьким рівнем викидів парникових газів.

Досягти результату планується завдяки збільшенню енергоефективності наявних потужностей генерації, впровадженню екологічно чистих заходів вироблення енергії та виведення з експлуатації вугільної генерації. Іншими словами, субсидування потужностей генерації на основі викопного палива буде припинено. У найближчому майбутньому варто очікувати посилення регулювання таких підприємств. І Україна як учасник угоди також буде змушена посилювати подібні заходи.

Ще одне рішення COP26 – зобов'язання скоротити викиди метану принаймні на 30% до 2030 року порівняно з рівнем 2020 року. Це має знизити потепління щонайменше на 0,2°C до 2050 року. Однак експрес-аналіз, опублікований Carbon Brief, демонструє, що для зниження потепління до такого рівня викиди метану треба скоротити на 50%, тобто на 20% більше. І хоча деякі країни відмовилися підписувати ці зобов'язання, не варто нехтувати ризиком тиску з боку тих країн, які підписали угоду.

Ще одна заява лідерів конференції стосується лісового господарства та землекористування. 144 країни, на території яких зосереджено 91% світових лісів, пообіцяли зупинити вирублення лісів і деградацію земель до 2030 року. Ба більше, 30 найбільших фінансових компаній світу – серед них Aviva, Schroders і Axa – пообіцяли припинити інвестиції в діяльність, пов'язану з вирубуванням лісів.

Уряди 28 країн зобов'язалися вилучити вирублення лісів із ланцюжків світової торгівлі продуктами харчування та сільськогосподарськими продуктами: це стосується пальмової олії, сої та какао. Фінансова підтримка цієї ініціативи за підсумками COP26 становить $19,2 млрд, $12 млрд із яких – це державне фінансування на «підтримання робіт із захисту, відновлення та сталого управління лісами».

Логічно, що тенденції скорочення викидів суттєво зачепили і транспортний сектор. Шість великих автовиробників, зокрема Ford, Mercedes-Benz, General Motors і Volvo, які займають приблизно 25% світового автомобільного ринку, а також уряди 30 країн зобов'язалися повністю припинити продаж нових автомобілів із двигуном внутрішнього згоряння до 2040 року. До цієї заяви поки що не приєдналися Toyota, Volkswagen і Nissan-Renault. Проте українським споживачам варто брати до уваги цей тренд у разі планування придбання або заміни особистого автомобіля. А компаніям – у своїх планах щодо логістики.

І нарешті остання найбільш значуща подія – заснування Ради з міжнародних стандартів у сфері сталого розвитку (ISSB). Рада має створити єдиний міжнародний стандарт із нефінансової звітності компаній. Стандарт зважатиме на вже наявні норми: Climate Disclosure Standards Board (CDSB), Value Reporting Foundation (VRF) і Task Force of Climate-related Financial Disclosures (TCFD).

З практичного погляду це означає досить швидке з'явлення нового єдиного міжнародного стандарту нефінансової звітності. Можливе запровадження обов'язкової звітності для компаній у регіонах, де на законодавчому рівні вже закріплені будь-які стандарти, на підставі яких створюється новий стандарт.

Запитання, яке поставили собі компанії після конференції в Глазго, приблизно таке: а наскільки наша компанія готова до того, щоб долучати декарбонізацію до своєї бізнес-стратегії? Не варто очікувати, коли український регулятор визначить обмеження в галузі декарбонізації, бо в цьому разі для такої трансформації залишиться замало часу. До українських компаній, навіть якщо вони не експортують свою продукцію, можуть застосовуватися вимоги щодо викидів вуглецю і ESG через ланцюжок постачальників і міжнародні компанії, які присутні в Україні: банки, ритейл, харчову промисловість. А компанії, які хочуть експортувати, можуть втратити можливості для закордонної ринкової експансії та залучення іноземних інвестицій. Зрештою ці глобальні рішення вплинуть на життя кожної компанії.

Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора