24 вересня 2020 року набули чинності зміни до закону про держбюджет-2020 щодо надання державних гарантій та впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом (№ 873-IX).
Зокрема, в законі з'явилися дві нові статті: 61 и 161. Зміни внесли з метою розширення можливості доступу до кредитних ресурсів для мікро-, малих і середніх підприємств, а також забезпечення українців житлом.
Новий закон встановив особливості реалізації норм щодо державних гарантій в 2020 році.
Так, у першому абзаці ст. 17 Бюджетного кодексу закріплено, що держгарантії можуть надаватися виключно в межах і за напрямками, визначеними законом про держбюджет, за рішенням Кабміну.
Також там зазначено, що такі гарантії надаються з метою забезпечення виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання — резидентів України.
Але на підставі закону №873-IX ця норма тимчасово не діє з моменту його набуття чинності і до кінця поточного року.
На 2020 рік державні гарантії встановили в обсязі до 5 млрд грн. Вони надаватимуться за рішенням Кабміну, погодженим із комітетом ВР із питань бюджету.
Гарантії надаються для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів у розмірі не більше 80% загальної суми боргових зобов'язань за портфелем кредитів і 80% за кожним окремим кредитом.
Простіше кажучи, портфельні гарантії — це зобов'язання держави погасити перед банком до 80% кількох кредитів (кредитного пулу) підприємця, який не може виконати їх самостійно.
Отримати такі гарантії зможуть три категорії осіб:
- суб'єкти господарювання мікропідприємництва — ФОП та юридичні особи з річним доходом до 2 млн євро та кількістю працівників не більше 10 осіб;
- суб'єкти господарювання малого підприємництва — ФОП та юридичні особи з річним доходом до 10 млн євро та кількістю працівників не більше 50 осіб;
- суб'єкти господарювання середнього підприємництва — ФОП та юридичні особи з річним доходом від 10 до 50 млн євро та кількістю працівників від 50 до 250 чоловік.
Обов'язкова умова отримання гарантії — бути резидентом України.
Положення закону №873-IX не дають однозначного розуміння, за якими саме борговими зобов'язаннями будуть надаватися державні гарантії: за кредитами, які вже надані підприємцям, або з тих, які підприємці отримають після набуття чинності законом.
Кабмін повинен розробити й ухвалити:
- порядок відбору банків-кредиторів, які видаватимуть такі види кредитів;
- умови надання державних гарантій на портфельній основі;
- розмір і вид забезпечення, яке надають такі суб'єкти господарювання для отримання гарантій.
Державні гарантії на портфельній основі надаються на підставі договору, укладеного між Міністерством фінансів та банком-кредитором.
У договорі обов'язково встановлюються:
- обсяг гарантійних зобов'язань та порядок їх виконання;
- права, обов'язки та відповідальність гаранта та кредитора;
- умови настання гарантійного випадку;
- термін здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку;
- розмір і порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії;
- порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов'язань.
Істотним мінусом є те, що закон №873-IX не містить чітких і однозначних норм, які врегулювали б механізм впровадження та порядок надання державних гарантій на портфельній основі.
Порядок стягнення простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державні гарантії на портфельній основі, встановлюється законодавством та відповідним договором.
Стягує таку заборгованість банк-кредитор. У подальшому в рахунок погашення заборгованості перед державним бюджетом перераховується пропорційна частка.
Закон №873-IX передбачає також впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом.
Нова стаття 161 закону про держбюджет-2020 надала Мінфіну право за рішенням Кабміну випускати облігації внутрішньої державної позики понад установлений раніше обсяг.
У подальшому в обмін на випущені облігації купуються акції додаткової емісії акціонерного товариства, яке створено для впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом.
100% акцій такої юридичної особи повинні належати державі в особі Мінфіну.
У цьому випадку граничний обсяг державного боргу, встановлений законом про держбюджет-2020, відповідним чином коригується, а комітет ВР з питань бюджету обов'язково інформується в тижневий термін.
Також Мінфін збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, встановлені додатком №2 до закону про держбюджет-2020, на обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики.
Таким чином, у цілому позитивна ідея законодавця надавати підприємцям держгарантії за кредитами і впровадити механізми забезпечення громадян України житлом, найімовірніше, так і залишиться на папері.
Нововведення виглядають декларативними, адже чітких процедур надання гарантій і відбору підприємців серед тих, хто захоче їх отримати (а 5 млрд явно на всіх не вистачить), не встановлено.
Щоб закон №873-IX був дієвим, необхідний порядок його впровадження та реалізації, з розробкою та ухваленням якого не можна затягувати, адже нові норми діятимуть ще трохи більше двох місяців.
Примітка. Матеріал підготовлений у співавторстві з Наталією Кірєєвою, помічницею адвоката АО «Юріс Феррум», аспіранткою кафедри господарського права та процесу НУ «ОЮА».
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
