Девальвація китайської валюти привела до зниження фондових індексів, а валютні резерви України зросли.
Тиждень почався зі «збирання плодів» торговельної війни між двома економічними титанами. 5 серпня китайський юань обвалився більше ніж на 1% — до 7,08 за долар та перевищив 11-річний мінімум через ескалацію американсько-китайського торговельного конфлікту. Різке падіння юаня потягло й інші азіатські валюти.
Девальвація курсу юаня викликала ланцюгову реакцію на фондовому ринку США: Індекс S&P 500 5 серпня знизився на 2,98%, Dow Jones Industrial Average — на 2,89%, NASDAQ Composite — на 3,47%. Котирування Apple впали більш ніж на 5%, IBM — майже на 4,5%.
У свою чергу Міністерство фінансів США звинуватило КНР у «валютному маніпулюванні». Однак Народний банку КНР надав офіційну відповідь, в якій зазначив, що такий «ярлик» не відповідає дійсності, адже обмінний курс юаня визначається ринковим попитом та пропозицією по відношенню до валютного кошика (режим керованого плаваючого курсу). Зниження курсу юаня Народний банк пояснює зміною ринкової динаміки та волатильністю на світових валютних ринках в умовах загострення торговельного конфлікту.
За попередніми даними НБУ, на 1 серпня 2019 року міжнародні резерви України завдяки купівлі валюти на міжбанківському ринку зросли на 5,8% (або $1,2 млрд) — до $21,84 млрд. Загалом позитивну динаміку спричинили такі чинники, як: сприятлива ситуація на валютному ринку унаслідок зацікавленості нерезидентами ОВДП; політика управління державним боргом (залучення через розміщення валютних ОВДП понад $1 млрд); зміна ринкової вартості та курсу гривні до іноземних валют. Чисті міжнародні резерви – приблизно $11,7 млрд.
6 серпня відбулося чергове розміщення ОВДП в національній валюті. За результатом аукціону залучено до державного бюджету до $2,7 млрд.
НБУ продовжує здійснювати валютну лібералізацію. Цього разу 7 серпня регулятор дозволив бізнесу купувати іноземну валюту за рахунок кредитних коштів у гривні без обмежень суми.
Це дозволить бізнесу ефективно виконувати свої фінансові зобов’язання, а також вести нормальну господарську діяльність.
За даними НБУ, за півроку здійснення валютної лібералізації 70 млн євро інвестовано бізнесом та населенням за кордоном в межах системи електронних лімітів; отримано повідомлення про 782 нових зовнішніх залучень через спрощену повідомну систему інформування про зовнішні залучення; фізичними особами кожного дня здійснюються операції купівлі-продажу іноземної валюти онлайн , і вони приблизно співставні із сумою у $3-4 млн.
Читайте також
Не один у полі: як бізнес-комʼюніті допомагає підприємцям масштабуватися
Кримінальний тиск на бізнес в Україні: виклики для інвесторів та юридичний захист
