Фото: Gerd Altmann/Pixabay
За будь-яким бізнесом — неживою юридичною особою, що існує лише на папері, стоїть цілком жива людина, наділена правом ухвалювати рішення та здійснювати операції від імені відповідної фірми.
Як правило, в такому випадку мова йде про власника, директора або іншу посадову особу, уповноважену здійснювати такі юридично значимі дії по своїй волі та особистим рішенням.
Відносини між компанією та посадовою особою, яка його очолює, за своєю природою мають довірчий характер. Як правило, власник передає своєму керівникові «всі карти в руки» і спостерігає за фінансовими результатами його роботи.
Однак це обумовлює і відповідальність для топменеджера, якщо той зловживає наданою йому довірою або зовсім нехтує інтересами компанії.
У чому може полягати протиправність поведінки директора?
Мова йде про:
- Неналежне і несумлінне виконання своїх посадових обов'язків;
- Виход за межі розумного господарського ризику, без якого, безумовно, бізнес не може існувати;
- Ухвалення необачних, марнотратних для бізнесу та корисливих у власних інтересах рішень.
Право на відшкодування збитків, завданих фірмі її нинішнім або колишнім директором, закріплено законом, а саме, статтею 92 Цивільного кодексу.
Такий збиток може бути заподіяний як діями, так і бездіяльністю посадової особи, що допустила порушення принципу розумності, сумлінності та уникнення конфлікту інтересів.
Що за законом є збитком і як правильно його розраховувати
У разі спору суди досить консервативно підходять до питання визначення, що ж є збитком компанії. Така судова практика вельми традиційна та легко прогнозована професійним юристом.
Збитки, які відшкодовуються в рамках господарських правовідносин, можуть бути нанесені в результаті певних протиправних дій.
Сам по собі збиток як фінансовий результат діяльності компанії, розрахований за даними бухгалтерського обліку, не є підставою для стягнення з директора відповідної шкоди.
Цивільний кодекс (а саме стаття 22) дає чітке визначення збитків, якими є:
- Реальні збитки — втрати, які ви вже понесли в зв'язку зі знищенням/пошкодженням певної речі, а також витрати, на які змушені витратитися для відновлення свого порушеного права;
- Упущена вигода — доходи, які ви могли б реально одержати за звичайних обставин, якби таке право не було кимось порушено.
Інший український кодекс — Господарський — ще більше розширює поняття збитків у бізнесі. Згідно зі статтею 225 цього Кодексу, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню директором, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна;
- додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків. А саме: виплачені штрафні санкції, вартість додаткових робіт або додатково витрачених матеріалів і т.п.;
- неодержаний прибуток (як і в Цивільному кодексі — упущена вигода), яку компанія розраховувала отримати або мала законні підстави отримати в разі належного виконання зобов'язань другою стороною (контрагентом).
Приклади встановлення розміру збитків у судовій практиці
Практика наочно демонструє, що українські суди охоче стягують з директорів та інших посадових осіб, які керують бізнесом прямі збитки, які були ними нанесені підприємству. Втрачену вигоду без допомоги грамотного адвоката відшкодувати значно складніше.
Наприклад, у справі № 911/2460/18 директор ТОВ уклав з перевищенням наданих йому повноважень низку договорів, в результаті яких у ТОВ «Агроком» виник борг перед ПП.
Суд визнав зазначені договори недійсними вже після здійснення розрахунку між ТОВ та ПП. Тому сума, яка безпідставно була виплачено за недійсним правочином, і стала збитком ТОВ. В результаті збиток був стягнутий з директора.
В іншій справі № 910/20261/16 розмір збитків був визначений як балансова вартість витрат на придбання спеціального права — дозволу на користування надрами.
Директор ТОВ «Газ Ресурс» відмовився від спеціального дозволу на користування надрами на користь іншої компанії... в якій він сам же і був власником.
При цьому ТОВ «Газ Ресурс» набувало даний спеціальний дозвіл на аукціоні, а витрати на його придбання були відображені в балансі ТОВ.
У справі № 922/2187/16 розмір збитків був визначений за результатами судової бухгалтерсько-економічної експертизи. Сума складалася з витрат, які були понесені Приватним АТ на цілі, не пов'язані з безпосередньою господарською діяльністю.
Також матеріалами аудиту була встановлена відсутність підтверджуючих документів за витратами на відрядження директора.
Як залучити директора до відповідальності
Найчастіше, посадова особа, дії якого призвели підприємство до збитків, повністю заперечує свою провину та не готова відшкодувати таку шкоду в добровільному порядку.
Тому, оформляючи позовну заяву, необхідно чітко розуміти, які факти слід надати суду. Для успішного стягнення з ексдиректора заподіяної ним компанії шкоди вашому юристу необхідно довести всі чотири елемента правопорушення:
- неправомірність дій/бездіяльності посадової особи;
- шкоду, заподіяну посадовою особою;
- причинно-наслідковий зв'язок — тобто, прямий зв'язок між діями директора та наступними негативними фінансовими наслідками;
- вину (пряму/непряму) посадової особи.
Якщо шкоду, заподіяну бізнесу, визначити досить просто, то найбільші труднощі позивач зазвичай відчуває, доводячи причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями/бездіяльністю та збитками, яких зазнало підприємство.
Ідеальною формулою докази цієї складової є відповідь на просте запитання: які наслідки в умовах звичайного господарського обороту мали подібні порушення?
Якщо збитки є звичайним наслідком порушення, допущеного директором, то і наявність причинно-наслідкового зв'язку сама собою розуміється.
Приклад. У згаданій справі № 910/20261/16 директор, всупереч статуту підприємства, з перевищенням своїх повноважень відмовився від права спеціального користування надрами на користь іншої юридичної особи, в якому він же був кінцевим бенефіціаром.
Директор допустив порушення порядку погодження угод, а також допустив конфлікт інтересів.
Вартість спеціального дозволу враховувалася в бухобліку за ціною його придбання, а відчуження сталося на безоплатній основі.
Збиток у вигляді балансової вартості втраченого майнового права знаходиться в безпосередній причинно-наслідкового зв'язку з неправомірними діями директора. Такий збиток є звичайним наслідком таких незаконних дій директора.
Зворотний приклад. В результаті аудиту компанія виявила зняття готівкових коштів з корпоративної банківської карти без відповідного звіту про витрати (справа № 910/5100/19 ).
Суд встановив, що дана банківська карта була випущена на ім'я директора компанії. Однак доказів, що готівкові кошти зняв з картки саме відповідач, позивач надати так і не зміг.
Тому доводів на користь того, що шкоди завдано саме діями директора, суддям не вистачило, щоб залучити його до відповідальності.
Будьте готові до того, що, захищаючись від позову, ексдиректор спростовуватиме ваші доводи про причинно-наслідковий зв'язок між збитками підприємства та конкретними транзакціями і доводити те, що такі угоди мали повну економічну доцільність.
Інший важливий аспект, який буде ретельно проаналізований судом у спорі про стягнення збитків — вина посадовця. Особливо, якщо шкода стала наслідком дій колегіального органу (наприклад, правління компанії в особі кількох людей дало добро на відповідну угоду).
Водночас, якщо конкретний член правління голосував проти рішення або взагалі не брав участі в обговоренні питання — це виключає його відповідальність за збитки в разі їх настання.
Важливо: Верховний Суд неодноразово акцентував увагу учасників судового процесу на тому, що саме позивач зобов'язаний довести всі чотири елементи правопорушення, яке завдало шкоди компанії її посадовою особою.
Директор же вправі в судовому порядку спростовувати докази позивача та приводити свої думки, підтверджуючи їх доказами.
Наостанок слід визнати, що наразі прикладів успішного стягнення з директорів заподіяної ними шкоди компанії поки що недостатньо багато. Однак дана практика розвивається і вже має позитивну динаміку!
Даний інструмент стає дієвим засобом ефективного захисту прав власників бізнесу від зловживань та інших порушень з боку керівників і посадових осіб. У свою чергу, це дає додаткову гарантію та підвищує інвестиційну привабливість української економіки
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора