У чому суть питання?
Коротко викладу події для тих, хто не стежив за історією навколо Свистунківсько-Червонолуцького родовища.
До 2014 року впродовж 10 років «Укрнафта» володіла ліцензією на геологічне вивчення та дослідницьке розроблення Свистунківсько-Червонолуцької газоносної площі. У грудні 2010 року фахівці компанії захистили оцінку запасів перед Державною комісією України по запасах корисних копалин. Згідно з документом, запаси тільки по Червонолуцькій площі становлять 1,06 млрд куб. м природного газу і 96 тис. тонн конденсату. Запам'ятайте ці цифри.
Буквально через три роки Державна служба геології та надр об'єднує це родовище зі Свистунківським, і в ліцензії на об'єднану площу фігурують уже зовсім інші цифри: 320 млн куб. м газу та 17 тис. тонн конденсату. Ця махінація дає змогу продати ліцензію на мільярдне родовище за сміховинні 3,8 млн грн. Родовище, яке роками вивчали співробітники «Укрнафти», віддають без конкурсу маловідомій фірмі «Аркона Газ-Енергія». Ситуація виглядала неправдоподібною доти, доки журналісти «Радіо Свобода» не довели зв'язок «Аркони» з найближчим оточенням чинного на той момент президента України Петра Порошенка.
У 2017 році «Укрнафта» звернулася до суду для захисту свого права на участь у конкурсі на Свистунківсько-Червонолуцьке родовище, але справа залишалася без розгляду майже три роки. За цей час попереднє керівництво Генеральної прокуратури звернулося до суду з аналогічними вимогами і примудрилося програти суди трьох інстанцій. Отже, результат у справі «Укрнафти» було вирішено наперед — суди посилалися на необхідність застосування судової практики за схожим позовом ГПУ. На початку лютого цього року Верховний суд відмовив «Укрнафті» й закрив справу.
Минулого року компанію «Аркона Газ-Енергія» з єдиною ліцензією в портфелі продали за 8,6 млн доларів. Ця цифра відображає реальні втрати держави через занижену вартість ліцензії — понад 196 млн грн.
196 млн грн — це майже 400 тис. доз китайської вакцини CoronaVac, вартість однієї дози якої, відповідно до бюджетної програми, становить 504 грн.
Чому це питання є знову актуальним?
Рада національної безпеки та оборони України (РНБО) 19 березня доручила Держгеонадрам провести комплексні перевірки підприємств, які отримали ліцензії поза конкурсом, без спеціального дозволу на геологічне вивчення надр, і не почали видобуток корисних копалин упродовж двох років після отримання ліцензії. За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, аудит торкнеться всіх ліцензій на користування надрами, виданих із 1994 року. Санкції РНБО вже торкнулися 19 компаній, і Держгеонадра анулювала їхні ліцензії.
На тлі оголошених ініціатив 23 березня «Укрнафта» звернулася до Генерального прокурора з пропозицією переглянути судове рішення щодо законності видачі ліцензії на Свистунківсько-Червонолуцьке родовище у зв'язку з новими обставинами, які раніше судами не розглядалися. До них належать:
- обставини об'єднання Свистунківського та Червонолуцького родовищ і допущення повторного оцінювання запасів родовища після затверджених «Укрнафтою» запасів;
- обставини заниження вартості запасів родовища, встановлені експертним шляхом на підставі комплексної судової економічної експертизи в Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса;
- висновки правової експертизи Інституту держави і права ім. Корецького НАН України про неможливість проведення апробації одним надрокористувачем після затвердження запасів на цій самій геологічній ділянці іншим надрокористувачем;
- інші суттєві для справи обставини, що не були встановлені судом і були встановлені стороною обвинувачення під час досудового розслідування.
У разі перегляду судового рішення в держави з'явиться шанс відновити справедливість у питанні видачі ліцензії та отримати належну компенсацію за право користування українськими надрами. Але ця можливість є обмеженою в часі — відповідно до чинного законодавства, право подати заяву на перегляд судового рішення за новими обставинами в Генпрокурора є лише впродовж 30 днів, 15 з яких уже пройшли.
22 квітня — важливий день, який покаже, наскільки Генеральний прокурор зацікавлена в ліквідації наслідків реалізованої схеми, яка має всі ознаки корупції, вартістю 196 млн грн для державного бюджету.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
