У скільки обійдеться утримання партій протягом наступних п’яти років

Євген Калінін
радник юридичної компанії Primelex

Якби вибори відбулись… Уявімо, що вибори відбулись і офіційно оголошені результати. Перше, що зроблять політичні партії, які набрали 2% і більше голосів виборців, – це звернуться до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) для отримання фінансування з державного бюджету. На це відводиться лише 5 днів після оголошення результатів виборів, тому мають поквапитись. Тому що є заради чого.

Останнє дослідження соціологічної групи «Рейтинг» свідчить, що взяти участь у виборах планують 65% українців з числа тих, які мають право голосувати. Згідно з даними Центральної виборчої комісії, таких налічується 35,6 млн осіб. Тож 21 липня 2019 року виборчі дільниці відвідають приблизно 23,1 млн чоловік.

Саме від останньої цифри відштовхується обрахування розміру фінансування політичних партій. Згідно з ст. 17-2 закону «Про політичні партії в Україні», щорічно держава на фінансування статутної та агітаційної діяльності повинна направляти 0,02% від мінімальної заробітної плати, помноженої на кількість виборців, які прийняли участь в голосуванні. Таким чином, один українець, який не полінувався піти на вибори, щороку направлятиме на фінансування політичних діячів 83,46 грн.

Якщо група «Рейтинг» не помиляється, то щороку на підтримку партій, які наберуть понад 2% голосів (навіть за умови непотрапляння до парламенту), з державного бюджету через НАЗК буде виділятись 1,9 млрд грн. Знову ж таки, якщо соціологи «попали в яблучко», то пропорція щорічного фінансування партій буде приблизно такою:

  • Слуга народу — 47%, 906,4 млн. грн.
  • Опозиційна платформа — 11,6%, 223,7 млн. грн.
  • Європейська солідарність — 8,2%, 158,2 млн. грн.
  • Голос — 6,6%, 127,2 млн. грн.
  • Батьківщина — 6,4%, 123,4 млн. грн.
  • Сила і честь — 3,6%, 69,4 млн. грн.
  • Опозиційний блок — 3,2%, 61 млн. грн.
  • Українська стратегія Гройсмана — 2,8%, 54 млн. грн.
  • Радикальна партія — 2,5%, 48,2 млн. грн.
  • Свобода — 2,1%, 40,5 млн. грн.

Мало це чи багато — вирішувати українцям. В Одесі просто би «підбили бабки». За п’ять років каденції наступного парламенту лише на фінансування партій буде направлено майже 10 млрд грн. За ці кошти можна, наприклад, повністю оновити автомобілі екстреної медичної допомоги по всій Україні з відповідним обладнанням.

Сума фінансування може бути меншою лише за двох умов: або якась із партій не подасть заявку на отримання фінансової підтримки, або явка виборців буде значно меншою. Наприклад, якби пропорції розподілу голосів залишились незмінними, а у виборах взяли участь 1000 осіб, то увесь річний бюджет фінансування партій склав би 83,5 тис. І нехай ділять.

На останок. Заради справедливості згадаємо про обов’язковий щорічний внутрішній та зовнішній фінансові аудити діяльності політичної партії. Щоквартально, але не пізніше ніж на сороковий день після закінчення звітного кварталу, політична партія зобов’язана подати до Національного агентства з питань запобігання корупції у паперовій формі, а також на електронному носії звіт політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за відповідний квартал. Наступний крок — оприлюднення такого звіту на своєму офіційному веб-сайті у цей самий строк.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: kolonka@thepage.ua

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини

Названі «вбивці» ресторанів в Україні

Багато ресторанів в Україні перестали працювати, тому що орендодавці дивилися на ситуацію з карантином, не як партнери, у зв'язку з чим «вбили» ресторани. Про це заявила власниця кафе «Вино і люди» Віола Кім в рамках спецпроєкту Five o'clock.

Гонтарєва розчарувалася в міністрі фінансів Марченко

Колишня глава Нацбанку Валерія Гонтарєва висловила невдоволення правлінням Міністерства фінансів. Зокрема мова йде про ексміністра фінансів Ігоря Уманського і нинішнього Сергія Марченка. Про це вона розповіла в інтерв'ю liga.net.

Путін залишився без вишиванки від Зеленського

Президент України Володимир Зеленський не став дарувати українську вишиванку президенту Росії Володимиру Путіну.