Весь рік фахівці говорили про те, що для нормального функціонування ринку електроенергетики потрібно підвищувати тариф для населення. Що держава накопичує борги перед «зеленою» енергетикою, і цей борг сам собою не розсмокчеться. Що «Енергоатом» летить у прірву.
«Говорили-балакали, сіли — та й заплакали»...
А потім ухвалили рішення. Яке? Правильно: знизити ціни на електрику!
Знизити символічно, але знизити. До того ж за рішенням партії та уряду. Так і сказали: з волі президента. А потім ще надої, напевно, підвищити. Теж за дорученням президента.
У підсумку замість того, щоб вирівняти ціни для населення і промислового споживача, цей зазор збільшують ще сильніше. Де-факто середнє підприємство, яке оплачує і доставку теж, платить близько 3 грн за 1 кВт/год. Нині це різниця у 2 рази. Адже 75% населення тепер буде платити 1,44 грн за 1 кВт/год.
За соціальну справедливість нібито відповідає різниця в ціні між тими, хто споживає до 250 кВт на місяць і сплачує 1,44 грн, і тими, хто споживає більше і платитиме стару ціну — 1,68 грн. Біда в тому, що і 1,68 грн за 1 кВт/год — це тариф, який де-факто покриває тільки доставку. Це дуже мало.
За саму ж електрику населення платить щось близько нуля. Нуля! Отже, все населення отримує дотацію. І ті, хто живуть у хрущовці, і ті, хто мешкають у Конча-Заспі. Не адресну допомогу, а саме пільгову ціну. Люди, що живуть у Конча-Заспі, платять за електрику найнижчу ціну в Європі, тому що Україна — дуже соціальна держава і готова завжди влаштувати бенкет.
А хто платить? Звичайно ж, платники податків. Тому що за цей аукціон небаченої щедрості заплатить державна компанія — «Енергоатом». Адже це вона буде зобов'язана постачати електрику населенню: і бідному, і багатому. У підсумку всі ми разом будемо субсидувати багатих, які будуть отримувати неринкову ціну. А за ринкової ціни «Енергоатом» отримав би прибуток. Частину грошей направив би на підтримку себе, а частину — в бюджет: на дороги, пенсії, школи. Але ні, дешева електрика важливіша. Популізм важливіший.
А що ж олігархи? А нічого. Їх це не стосується. Тариф для ДТЕК та інших вугільників нещодавно був підвищений. Тож олігархи не в накладі.
Зате накопичується борг, який ляже на бюджет (на тих самих платників податків), і продовжує тихо скиглити «Енергоатом», якому кажуть: «А ти обійдешся». І журяться інвестори в «зелену» енергетику, а найбільш нетерплячі з них починають подавати в суд. Не кажучи вже про корупційні ризики, які завжди є там, де дві ціни. І ринок продовжує являти собою тотальний хаос.
Популізм чистої води. І найбільш парадоксально те, що популізм непомітний. Мінімальний. Велика частина споживачів не відчує змін. Адже їх платіжка зменшитися десь на 10 гривень на місяць. Ну, може, на 20. І навряд чи вони вирішать, що це те саме зниження тарифів удвічі, за яке вони голосували.
Який шлях здорової людини? Так, підвищення ціни! До ринкового рівня. І адресна допомога субсидіями, якщо для когось цей тариф непідйомний. У такому разі багаті платять, а за частину грошей багатих оплачують тарифи бідних. Тут вам і ринок, і соціальна справедливість. Але наш вибір — популізм.
Текст опубліковано за згоди автора
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
Цифрова безпека вимагає співпраці на всіх рівнях: Підсумки InfoSec Ukraine 2025 у Києві
