Читати Стратегія економіки України воєнного часу (частина 1)
Читати Стратегія економіки України воєнного часу (частина 2)
Читати Стратегія економіки України воєнного часу (частина 3)
Читати Стратегія економіки України воєнного часу (частина 4)
Читати Стратегія економіки України воєнного часу (частина 4.1)
Попередні частини було присвячено:
- аналізу причин, чому в нас досі не виходило;
- ревізії стану економіки України на сьогодні;
- аналізу зовнішніх рамок, у яких перебуває Україна;
- сценарний аналіз, де з трьох сценаріїв ми опублікували два: «Базовий» і «Оптимістичний».
Сьогодні ми переходимо до Візії.
Методологічно Візія — це поле можливостей, у якому містяться стратегічні цілі.
Стратегічні цілі є невіддільною частиною Стратегії.
Вони мають бути вимірюваними й досяжними.
Інакше як нам оцінити потрібні ресурси та зрозуміти, наближаємося ми до цілей чи ні?
Візія – це бажаний сценарій розвитку майбутнього.
Його відмінність від «базового» чи «оптимістичного» полягає в тому, що описані раніше сценарії — це сценарії, що розвиваються переважно під впливом зовнішніх чинників і природного перебігу подій.
А Візія – це вже інструмент «програмування» (!) оптимального сценарію майбутнього із застосуванням чинників, на які впливаємо ми.
Отже. Візія України — 2030. Частина 1
Україна-2030 – це:
- впливовий регіональний суб'єкт, з яким рахуються актори світової політики;
- вільна демократична країна з прагматичною гнучкою зовнішньою політикою, інноваційною економікою, що швидко зростає (зростання реального ВВП перевищує 10% на рік);
- країна наукових відкриттів, стартапів, венчурних інвестицій. Наука пронизує всі сектори економіки та перетворює їх.
Завдяки війні відбулися зміни в мисленні українців
1. «Розраховувати можемо лише на себе».
2. Думати треба глобально і стратегічно. Україна тепер у центрі світового порядку денного. Відповідно, мислити треба категоріями глобальних процесів.
3. Заробляти на корупційній ренті – означає бути ворогом країни; створювати додану вартість буквально на всьому – нова норма.
Це вивільнило дух підприємництва, експериментування та інноваційної енергії.
У країні відбулася консолідація влади, великого бізнесу, населення для захисту, відновлення та розвитку країни.
Сформувалося зріле громадянське суспільство.
Виник попит на дієві ефективні інститути:
- захист прав власності;
- виконання контрактів;
- конкуренція.
Сильне громадянське суспільство та нові інститути протистоять зміцнілій централізованій державі, дозволивши Україні увійти у вузький коридор свободи та побудувати «приборканого левіафана».
Держава стала інструментом підвищення добробуту суспільства.
Україна у світі та на міжнародній мапі поділу праці сьогодні — це:
1. Країна з найсильнішою армією в регіоні та центр безпеки країн Європи.
Мирний договір щодо гарантій безпеки викликав народження нової архітектури безпеки в Європі, в основі якої стала Україна.
Українська економіка мілітаризована й розвивається в системі можливої постійної загрози. Вона зберігається, доки біля наших кордонів є Росія.
Кожен дорослий громадянин України – резервіст із необхідним досвідом і навичками.
Українські військові з бойовим досвідом виступають консультантами та проводять навчання для інших країн, пропонують послуги для безпеки транснаціональних компаній через договори з державою.
2. Україна – один із найбільших світових виробників і експортерів озброєння.
Оновлений ВПК – важливий елемент інноваційної екосистеми, що створює технології подвійного призначення, які застосовуються як для безпеки, так і для широкого споживання у всьому світі.
3. Україна — енергонезалежна країна та постачальник енергоресурсів до Європи: електроенергії та газу.
Україна значно скоротила споживання нафти та нафтопродуктів і на 100% забезпечена власним виробництвом.
Ми зробили акцент на розвитку ядерної та водневої енергетики, збільшенні газовидобутку та виробництві біогазу. Інвестували в «зелені» технології, які дають змогу здійснювати «зелений» перехід швидше й дешевше (у 5 — 10 разів, ніж 10 років тому).
4. Україна — євразійський логістичний і транзитний хаб.
Санкції проти РФ дали змогу Україні перетягнути на себе логістичні коридори, що йшли через Росію та Білорусь: з Азії (Індія, Китай) на захід, зокрема Новий Шовковий Шлях, перський шлях (логістичний шлях Південь — Північ), який просували Індія, Іран і держави Кавказу.
Зацікавлені країни фінансували відновлення та розвиток транспортної інфраструктури в Україні (залізнична, морська та річкова, автомобільна).
5. Україна – це «міст» (політичний, технологічний) між Китаєм, Європою та США.
Це місце, де є інтереси обох полюсів.
Окрім налагоджених логістичних коридорів через Україну, які спрощують експорт Китаю, важливим чинником стала наявність в Україні технопарків, ВЕЗ та інших екстраможливостей.
Технопарки підлаштовано під наші ключові переваги – ВПК і пов'язані з ним технології.
6. Україна — центр інновацій, R&D і стартапів у Європі.
Фокус — на створенні технологій подвійного призначення. На підставі розроблень для ВПК створюється цивільна продукція. Ми досягли серйозних результатів у таких напрямках, як-от:
- генна інженерія;
- біоінженерія;
- біопринтинг (друк тканин і органів);
- виробництво датчиків, які імплантуються в тіло людини, підвищуючи його фізичні та когнітивні здібності (насамперед для військових цілей);
- виробництво біонічних протезів, що стало користуватися особливо великим попитом через війну.
Створюються спільні фонди науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи зі США, Канадою, Великою Британією, Ізраїлем, Кореєю, Сінгапуром.
У них беруть участь найбільші світові корпорації.
Іноземні фінансові інститути та компанії створюють свої лабораторії та R&D в Україні.
7. Україна — один із центрів продовольчої безпеки світу.
Світова продовольча криза у світі у 2022 році підштовхнула Україну до розвитку технологій, спрямованих на підвищення продуктивності землі, створення додаткових ланцюжків глибокої переробки агропродукції, створення штучних ферм, синтетичної їжі.
8. Україна — європейський лідер із технологій кібербезпеки. Уся територія України покрита високошвидкісним супутниковим інтернетом завдяки використанню Starlink Ілона Маска.
99,9% населення є інтернет-користувачами.
Через те різко зросли витрати на інформаційну безпеку. Це стало пріоритетом держполітики, ухвалена та реалізується Стратегія кібербезпеки.
9. Україна — найбільший постачальник IT-продуктів у Європі. Українські айтівці – одні з найкращих у світі.
Вони розробляють нові унікальні рішення, інновації: для ВПК (програмне забезпечення для дронів і безпілотників, датчики тощо), держави, цивільного населення.
10. Україна — промисловий центр у Європі з фокусом на авіабудування, машинобудування, виробництво високотехнологічного обладнання та готових виробів із титану, які мають попит у всьому світі в таких секторах, як-от авіакосмос, медицина, ВПК.
11. Україна — європейський центр роботобудування.
Виробництво дронів і роботів стало дуже актуальним із двох причин:
а) війна (використання у військових цілях в особливо небезпечних місцях);
б) еміграція, дефіцит робочих рук (роботи поступово змогли замінити пропозицію, що випала на ринку робочої сили).
12. Україна — центр перероблення вторинної сировини у Європі (зокрема паперу та картону, виробництво пакування з макулатури).
В Україні створюються нові технології, зокрема технології хімічної переробки пластику.
Вони дають змогу переробляти полімери, які ще 5 років тому не використовувалися для виробництва нової продукції. Перероблений пластик поступово витісняє первинний.
13. Україна — медичний хаб і центр продовження людського життя (нанотехнології, біотехнології).
Наслідки війни та трансформація України призвели до реалізації нової якості медичного сервісу для громадян, починаючи з реабілітації й закінчуючи технологіями продовження життя.
В Україні створено та розвиваються сучасні медичні та реабілітаційні центри, працюють медичні R&D, які створюють нові рішення.
14. Україна — туристичний центр.
Після війни Україна стала світовим брендом.
Сьогодні туристи з усього світу приїжджають сюди, щоб окрім іншого побачити легендарні Чорнобаївку, Бучу, Маріуполь, де відкрилися музеї, збудовано меморіали пам'яті.
Україна залучила частину туристів, які їздили до Росії, зокрема, для лікування та оздоровлення.
В Україні розвиваються медичні містечка з комплексними багатопрофільними клініками та оздоровчими центрами.
Завдяки чому відбулися зміни?
Про це розповім згодом…
Далі у Візії йдеться про:
- принципи та чинники зовнішньої політики;
- принципи нової економіки України;
- пріоритети державної політики;
- джерела залучення капіталу;
- чинники, що підвищують і знижують ймовірність реалізації сценарію, описаного у Візії.
Текст опубліковано за згодою автора
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
На столичному готелі «Україна» з’явилась арт-інсталяція, присвячена українським піхотинцям
