Facebook Pixel

Публікація від безвиході. Про що свідчить дипломатичне листування щодо Донбасу

Костянтин Єлісєєв
дипломатичний радник Президента України (2015 — 2019), голова ГО «Центр нових рішень»
МЗС РФ. Фото: mid.ru

МЗС РФ. Фото: mid.ru

17 листопада МЗС РФ вдалося до нестандартного за дипломатичними канонами кроку — сенсаційно опублікувало закриту дипломатичну переписку з главами дипвідомств Франції та Німеччини. За задумом Смоленської (МЗС Росії розташовано на Смоленському бульварі в Москві – The Page), нібито для публічної демонстрації своєї конструктивності та відданості миру на Донбасі. І хоча навряд чи варто очікувати офіційного підтвердження автентичності публікації з Парижа та Берліна, зміст листів дає можливість зробити кілька висновків.

1. Публікація мала на меті ще раз окреслити основні підходи Кремля до врегулювання ситуації на Донбасі. Підходи старі й добре відомі, що зводяться до тези про так званий «внутрішньоукраїнський конфлікт». Злиття листування було потрібно Москві не для якихось іміджевих здобутків. Смоленська достатньо прагматично оцінює свою ізольованість через підходи до відносин з Україною. РФ потрібно було ще раз публічно нагадати про свою позицію. Замість нормандської зустрічі, де їй довелося б учергове опинитися під політичним і дипломатичним тиском.

2. Доброю новиною для України є те, що Париж і Берлін займають чітку проукраїнську позицію щодо ролі Росії на окупованому Донбасі. Навіть у закритому листуванні. Нагадаю, що міністр закордонних справ ФРН Маас є членом Соціал-демократичної партії, представник якої очікувано може сісти в крісло канцлера.

Telegram Logo

3. Позиція Берліна та Парижа ще раз доводить цінність посередницьких зусиль і допомоги з боку наших партнерів і серйозність ризиків будь-яких двосторонніх контактів Києва з Москвою, якими марить Банкова. Україні необхідно боротися за збереження нормандського формату як пріоритетного майданчика для переговорів. Треба розуміти: Росія найперша зацікавлена в його знищенні.

4. Справжня мета, яку переслідує Росія, — формалізація роботи Тристоронньої контактної групи та встановлення прямого діалогу між Києвом і маріонетками ОРДЛО, визнавши їх сторонами конфлікту.

5. Москва й далі розглядає врегулювання ситуації на Донбасі та майбутній статус цих територій крізь призму недопущення інтеграції України ані до ЄС, ані до НАТО. Росії не дає спокою чинна Угода про асоціацію Україна — ЄС, як і непокоїть політика відкритих дверей Альянсу щодо України.

6. Крок російського МЗС підводить жирну риску під майже трирічними миротворчими зусиллями президента Зеленського. Його політика умиротворення Росії очікувано провалилася. Москва ні на йоту не змінила своєї позиції, не оцінивши реверанси з боку Банкової.

7. Зустрічей у нормандському форматі не буде до наступних президентських виборів в Україні, якщо збережеться нинішня динаміка й не буде серйозних військових провокацій із російського боку.

Отже, у найближчій перспективі доля миру на Донбасі вирішуватиметься не в нормандському форматі чи рамках ТКГ.

«Північний потік — 2», успішність реформ в Україні, прогрес у просуванні до ЄС і НАТО, розбудова довірливих відносин із партнерами, готовність посилювати санкції й тиск на Росію тощо значною мірою визначатимуть перспективи й параметри врегулювання на майбутнє.

Текст опубліковано за згоди автора

Оригінал

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини