Досить тримати Україну на гачку реформ! Корупція є в усіх країнах, не лише в Україні. Байден, чому ми ще не в НАТО?
Форум Пінчука активізував контакти західного світу й української влади, показавши разючу відмінність між ними. А ще він дав можливість українській владі знову «поскиглити», що нас всі ображають, не люблять, ставляться до нас несправедливо та вимагають робити зарядку вранці. Українська сторона вкотре вимагала просто взяти — і прийняти нас в ЄС і НАТО! І не приставати з цими вашими реформами. А Захід вкотре публічно озвучив тезу про те, що в Україні йде регрес основних успішних реформ. Згадують НБУ і «Нафтогаз». Раніше на всіх конференціях згадували НБУ і «Нафтогаз» як приклад успішних перетворень, а тепер ось навпаки.
Поговорили...
І навряд чи зрозуміли один одного. Ну от не може інфантильний підліток зрозуміти дорослого, який говорить із ним як з іншим дорослим. Це неможливо. Україна вкотре нагадує цього самого інфантильного підлітка. Який, з одного боку, протестує проти обмежень його свободи. Хоче пити горілку з друзями, не хоче вчитися в школі, не хоче мити руки перед їжею та вважає за краще харчуватися в «Макдональдсі».
А з іншого боку, вимагає від дорослих ставитися до себе як до рівного. Вимагає брати до своїх клубів і компаній. Вимагає зважати на його думку з приводу витрачання сімейного бюджету та планування відпустки.
А коли дорослі говорять йому, що треба добре вчитися та пристойно поводитися, стає в позу, кричить, голосно грюкає дверима та загрожує втекти з дому.
І залишається лише запитання: а до чого ці всі стогони «Негайно візьміть нас у ЄС. Ми заслужили»? Щоби що? Адже цілком очевидно, що нині Україна надзвичайно далека від стандартів ЄС. Передусім у питанні корупції та верховенства права. Люди, які стверджують, що в нас такий самий рівень корупції, як у країнах ЄС, схожі на інопланетян. Або на землян, які розповідають, як вони будуть садити картоплю на Марсі. Адже вони бачили в кіно, що картопля там росте, а значить, пора переїжджати. Люди, які не помічають відмінності в рівні верховенства права в Україні та в ЄС, або ніколи не робили бізнес в Україні, або ніколи не мали справу з ЄС. Або лицеміри, або дурні.
З іншого боку, очевидно, що ЄС натепер не ухвалить позитивного рішення щодо України. Тому що на цьому етапі сам не готовий до такого радикального розширення. Йому ще Балкани треба переварити з їхньою пузатою дрібнотою країн, які менші за київську область. І тільки потім задуматися про Україну. І пройти всі етапи, починаючи із «заперечення».
Отже, вам очевидно, що вас не візьмуть у ЄС. Навіщо ж ви влаштовуєте істерики, тупотите ногами і голосно кричите, що до вас несправедливі? Щоби що? Чи не для того, щоби, коли вам не відкриють двері та вкотре вкажуть на те, що ви ще не готові до пристойного товариства, ви розвернулися і сказали, що тепер не хочете в ЄС? Чи не для того, щоб знову заявити про багатовекторність? Сказати, що даремно стукали в НАТО, і тепер, мовляв, треба подружитися з Росією? На зло бабусі відморозити вуха?
Якщо так, то це дуже тривожно. І подальші висновки нецензурні.
Шлях до ЄС для України — це як Шлях Самурая. Як і шлях до НАТО. Тут головне — процес, а не результат. Тому що для нас важливіше йти цим шляхом. На цьому шляху ми маємо максимально наблизити себе до Європи, провести ті самі структурні зміни. Це важливіше, ніж прийти. Важливіше, ніж фінальний результат. Візьмуть нас у підсумку в ЄС чи не візьмуть — уже не настільки важливо, якщо ми будемо відповідати стандартам ЄС. Це та сама «Європа в Україні».
Але без центру тяжіння, без орієнтиру, без ідеї вступу в ЄС ці зміни просто неможливі. І виглядає так, що влада не хоче йти цим шляхом, шляхом зростання. А щоб не робити зміни, хоче спочатку переконати всіх навколо, що прийти до фінальної точки неможливо. І далі буде вбивчий аргумент: «Тож навіщо старатися?»
Але якщо це помилкове враження, то до чого всі ці крики? До чого виставляти Україну інфантильним підлітком перед обличчям усього цивілізованого світу? Так, соціологи кажуть, що українське суспільство інфантильне, і, щоб перемогти на виборах, політики мають спілкуватися з виборцем як із 14-річним підлітком. Але влада ж повинна бути дорослішою! Теоретично…
Текст опубліковано за згоди автора.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
PUMA переосмислює гру: старт наймасштабнішої та найгучнішої кампанії року — "GO WILD"
