Колишній президент Росії та екснаступник Путіна Дмитро Медведєв вирішив написати статтю про відносини з Україною. Якщо бути точнішим – про їхню недоцільність.
Очевидно, що називаючи керівництво України людьми без самоідентифікації та вживаючи щодо Володимира Зеленського низку пропагандистських штампів, Медведєв цілком чітко демонструє позицію Кремля: перемовин Путіна та Зеленського очікувати не варто. На Банковій розраховували використати зустріч президентів Росії та України з власною метою: імітувати позитивні зрушення у процесі врегулювання конфлікту на Донбасі. З таким доробком, вірогідно, можна було б йти на дочасні президентські вибори. Проте у Кремлі вирішили інакше: не лише відмовили у розумінні натяків Єрмака та очікувань Зеленського, а Медведєв у невеликому за обсягом тексті неодноразово акцентував на «єврейському питанні», очевидно вважаючи його чутливим для Зеленського.
Чимало експертів сходяться на думці, що колонка Медведєва має під собою щонайменше дві підстави. Перша – візит Вікторії Нуланд до Москви, який розпочався 11 жовтня. Посланниці Байдена Кремль демонструє, що мати справу з офіційним Києвом не хоче, а про долю України буде говорити з Вашингтоном. Звісно, що крізь зуби. Недарма ж Медведєв пише, що «ми вміємо чекати». Друга – нова порція звинувачень з боку офісу генерального прокурора України на адресу Віктора Медведчука (державна зрада та сприяння тероризму – це не жарти), з рекордною заставою у 1 мільярд гривень. Проте, це радше психологічна атака, адже в разі реальної загрози ув’язнення кума Володимира Путіна Росія дістане завчасно підготовлений указ про надання одному з лідерів «ОПЗЖ» російського громадянства та вимагатиме створення можливостей для надання йому консульської допомоги.
Ще одна причина нахабного публічного виступу Медведєва – лихоманка цін на європейських газових хабах. Схоже, у Москві володіють інформацією щодо реального рівня наповнення українських ПСГ газом, тому вирішили максимально підняти ставки напередодні опалювального сезону. Досвід таких маневрів у Кремля, як відомо, значний.
Як реагувати Зеленському та його команді на «привіт» від Медведєва? Очевидно, доцільно опустити на максимально низький рівень діалогу з Москвою, доручивши відповідь комусь із довірених керівників областей або районів. Оскільки Медведєв згадує про Галичину, відповідати йому міг би голова Львівської ОДА Максим Козицький. Проте, цей інформаційний сигнал має бути поширеним максимально розлого, щоб дати зрозуміти Путіну: Зеленський не має ілюзій щодо зустрічі з ним та на поступки не піде.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
PUMA переосмислює гру: старт наймасштабнішої та найгучнішої кампанії року — "GO WILD"
