Світова преса обговорює аудіозаписи з участю Джо Байдена та Петра Порошенка, німецькі ЗМІ — невдалу спробу скасувати норму ЄС, що ставить під загрозу рентабельність інвестицій у «Північні потоки».
Австрійська газета Kronen повідомляє про пресконференцію, на якій депутат українського парламенту Андрій Деркач оприлюднив аудіозаписи, зроблені у 2015-2016 роках, з голосами, схожими на голоси кандидата на посаду президента США від демократів Джо Байдена, а також експрезидента України Петра Порошенка.
До сьогодні Байден випереджав чинного президента Дональда Трампа в опитуваннях щодо майбутніх президентських виборів, які повинні відбутися в листопаді 2020 року.
Оприлюднені записи нібито повинні підтвердити звинувачення Трампа щодо Байдена, через які першому довелося пройти через процедуру імпічменту.
Згідно з аудіозаписами, Байден, обіймаючи на той час посаду віцепрезидента США, намагався впливати на кадрові призначення в органах правосуддя України, щоб захистити свого сина від корупційних розглядів. Йшлось тоді про посаду генерального прокурора України.
Оприлюднені записи нібито повинні підтвердити звинувачення Трампа щодо Байдена.
Крім того, згідно з аудіозаписами, Порошенко просив Байдена перестати фінансувати одну з опозиційних партій. Критики Порошенка вважають ці записи незаперечним доказом зовнішнього впливу на внутрішню політику України в часи його президентства.
Деркач вважає, що записи зробив сам Порошенко, однак якимось невідомим чином вони потрапили до рук журналістів. Байден у 2018 році публічно вихвалявся, що йому вдалося вплинути на усунення нібито корумпованого ексгенерального прокурора України Віктора Шокіна. В обмін на це у 2016 році Україна отримала кредитні кошти у розмірі $1 млрд.
Видання Spiegel у статті «Я завжди радію, коли чую Ваш голос» зазначає, що в перші дні свого президентства Зеленський намагався триматися осторонь від внутрішньої політики США, тому що був зацікавлений у підтримці обох сторін – демократів і республіканців.
І ті й інші хотіли, щоб Зеленський їм на той час допоміг. Але в річницю президентства Зеленського питання знову стало актуальним. Видання звертає увагу на те, що Деркач зустрічався до цього з особистим адвокатом Трампа Руді Джуліані.
Про те, що запис робив сам Порошенко, свідчить той факт, що останнього на аудіозаписах чутно чітко, водночас Джо Байдена чутно через гучномовець.
Автор рекомендує їх прослухати, однак попереджає, що фірма Burisma в них не згадується. Втручання Байдена у внутрішню політику України автор пояснює для себе різною політичною вагою обох країн.
Однак він зазначає, що тон, яким Порошенко розмовляв з Байденом, і готовність піти на все заради отримання необхідних кредитних коштів свідчать про те, що експрезидент міг би викладати майстер-клас з лестощів.
Президент Зеленський на своїй пресконференції в середу не приховував радощів через проблеми його опонента і повідомив, що генпрокуратура вже зареєструвала відповідну справу. Зеленський також зазначив, що в цій справі може йтися про державну зраду.
Іспанське видання El Pais повідомляє, що в середу комітет США з питань внутрішньої безпеки та у справах уряду більшістю проголосував за те, щоб вимагати у Вашингтонської лобістської консалтингової компанії Blue Star Strategies надання документів і свідчень.
Остання з 2015 року представляє інтереси української газової компанії Burisma Holdings, у якій обіймав посаду син Джо Байдена – Хантер Байден. Раніше республіканці марно домагалися допиту колишнього співробітника компанії Blue Star Strategies, колишнього українського дипломата Андрія Теліженка.
Тепер вони хочуть допитати чинного президента компанії Карен Трамонтано, яка висловила готовність до співпраці.
Видання зазначає, що Хантера Байдена, який не має досвіду роботи в газовому секторі, було призначено до ради директорів української компанії Burisma Holdings з окладом у розмірі $50 тис. невдовзі після того, як його батько, Джо Байден, почав дипломатичну місію в Україні.
Призначення Хантера Байдена до ради директорів української компанії було недоречним.Він кілька разів був в Україні, щоб підтримати новий уряд, який прийшов до влади після Революції гідності, і звертав особливу увагу на боротьбу з корупцією.
Однак призначення його сина Хантера Байдена до ради директорів української компанії було недоречним не тільки у світлі можливого конфлікту інтересів, але й через те, що компанія Burisma належала олігарху Миколі Злочевському, наближеному до проросійського колишнього президента України Віктора Януковича.
Попри явний конфлікт інтересів, Україна тоді не вбачала у цьому призначенні ніяких протиріч.
Газета Handelsblatt додає, що демократи критично оцінили такі дії сенату США, в якому більшість складають республіканці, і вважають голосування за повістку в суд недоцільним витрачанням коштів платників податків у період пандемії.
А газета New York Post уточнює, що голосування за порядок відбулося одночасно з оприлюдненням в Україні аудіозаписів розмов Порошенка та Байдена, в яких останній намагався натиснути на президента України з метою звільнення генерального прокурора.
Автор пише про те, що Деркач, який оприлюднив аудіозаписи, нібито має докази того, що українська компанії Burisma Holdings виплатила Джо Байдену $900 тис. у вигляді лобістської винагороди.
В іншій статті того самого видання подано цитату Байдена про те, що новому генпрокурору важливо працювати швидко, щоб усунути збитки, завдані колишнім генпрокурором Віктором Шокіним.
Про які саме збитки йшлося, автор не повідомляє, тому що в аудіозаписах ця інформація не уточнюється.
Проте дивним виглядає той факт, що голос, схожий на голос Порошенка, заявляє про те, що спеціально попросив Шокіна піти у відставку, незважаючи на відсутність звинувачень у корупції чи інформації про неправомірні дії колишнього генпрокурора, який тоді мав підтримку в парламенті.
Суд ЄС відхилив скаргу операторів газопроводу «Північного потоку – 2» проти європейської чинної газової норми ЄС, яка діє з травня 2019 року і робить проєкт нерентабельним для інвесторів. Про це повідомляє Handelsblatt. На думку Європейського суду, оператори повинні звертатися з претензіями в судові органи Німеччини.
Обидві компанії («Північний потік» і «Північний потік – 2»), що повністю або частково перебувають у власності росіян, хотіли позбутися нових норм ЄС, але їм це так і не вдалося.
Компанія «Північний потік – 2» звернулася до дозвільних органів Німеччини й отримала відмову.Однак суд ЄС вважає, що оператори газопроводу повинні звернутися до відповідних дозвільних органів Німеччини та попросити зробити виняток з норм ЄС, після чого подати локально в суд у разі отримання відмови.
Однак суд Німеччини теж може звернутися до Європейського суду за роз'ясненням норм. Компанія «Північний потік – 2» справді звернулася в дозвільні органи Німеччини та кілька днів тому отримала офіційну відмову.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
Ревізія стану енергетичного сектору після зими та заяв про «енергетичне перемир’я»
We make it Grain: реєстрацію на міжнародну конференцію Grain Ukraine 2025 відкрито
