Здоровий глузд переміг. У Печерському суді міста Києва. Звучить як фантастика. Але це так.
Суд відпустив експрезидента Порошенка під особисте забов'язання. Фактично закривши цим тему державної зради.
І не важливо, чому це сталося. Чи то суддя вирішив, що не хоче бути крайнім, до того ж у Ростові нема на що дивитися. Чи то у владних кабінетах вирішили, що ця історія їм тільки шкодить. Чи хтось із західних партнерів нарешті зміг перекласти на добру українську (чи російську) власне обурення з приводу того, що не варто займатися внутрішніми зведеннями рахунків, коли ворог стукає у двері «Іскандерами». Коли панікують інвестори. Коли західний світ здригається від заголовків у пресі.
Важливо, що нарешті це сталося.
Бо дуже важко нашим партнерам із Вашингтона сколочувати коаліцію на захист України, коли сама Україна займається бозна-чим. Коли картинка телеканалів показує розбрат.
Дуже важко захищати форпост демократії, де починає бродити примара політичних переслідувань. А якщо ми не демократична країна, то навіщо нас захищати? Західний світ — це передусім про цінності.
Дуже важко переконувати європейців поступитися власними інтересами заради України у той час, коли українські можновладці ставлять свої інтереси понад усе, зокрема єдність держави.
Дуже важко нашим друзям із Лондона було б переконувати тих самих німців, що Україні потрібна зброя для протидії російській агресії в той час, коли в Києві цю агресію не помічають і на неї не зважають.
І ми не знаємо, що в голові в Путіна. Але маємо бути готові до всього. І тепер об'єднатися проти загрози з боку божевільного набагато легше. Як і легше побудувати міцну коаліцію.
Це не означає, що в Печерському суді ми перемогли Путіна. Ні, ворог усе ще біля воріт. Але тепер ми точно стали сильніші перед обличчям загрози з Кремля.
Текст опубліковано зі згодою автора.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
