Facebook Pixel

Останній рубіж оборони антивакцинаторів – Конституція України

Сергій Фурса
фінансист, Dragon Capital
Фото: Free-Photos / Pixabay

Фото: Free-Photos / Pixabay

Вони зазвичай починають свою фразу «Я не антивакцинатор, але…», і далі йде набір гасел про вільну людину у вільному світі. Звісно, така людина є звичайним антивакцинатором. Просто декому соромно в цьому зізнаватися. Це вже добре, що стає соромно. Але шкода, що лише поволі.

Чому вони витягли цей аргумент? Бо нарешті в Україні включили обмеження для невакцинованих. Дуже пізно включили. Але краще пізніше, ніж ніколи.

Прикриватися Конституцією в Україні іноді виходило. Так, свого часу Конституційний суд сказав, що українська Конституція не дозволяє штрафувати порушників Правил дорожнього руху за допомогою відеокамер. У всьому світі дозволяє, а в Україні не дозволяє. Такі ми волелюбні. Правил не любимо. І важко сказати, скільки людей загинуло через це рішення. Бо коли немає покарання, українці зазвичай неохоче виконують правила. І ми маємо жахливу статистику дорожньої смертності. Смертей, які свого часу освятили судді Конституційного суду. Смертей, які й далі тривають, бо камери в Україні хоча і впроваджуються, але дуже кволо.

Telegram Logo

Зараз ці мамині правники – поборники свободи — апелюють до Конституції та своїх прав, борючись із вакцинацією. І знову хочуть зробити так, щоб під прикриттям Конституції загинули сотні тисяч людей. Апелюють до прав людини. Хоча в цивілізованих країнах вакцинацію провели (до того ж досить жорстко). Дуже високий рівень вакцинації в Данії та Франції, у Швеції та Португалії. І це країни, де верховенство права на значно вищому рівні, ніж в Україні. Країни, де права людини – це не порожній звук. І там конституції дозволяли обов'язкову вакцинацію. Там легко звільняли медперсонал, який виступав проти вакцинації.

І зараз ми маємо повірити, що в українців є якісь особливі права? Чи наша Конституція дозволяє державі менше, ніж держава в Данії? Чи французи не вміють відстоювати свої права? Але по всій Європі є лише поодинокі протести маргіналів і конспірологів, які можуть зібрати тисячі людей, але вони не заважають загальній вакцинації. І ще раз: в українців навряд чи є якісь особливі права й особлива Конституція.

Звісно, немає. І навіть рішення Європейського Суду з прав людини свідчать про те, що обмеження під час пандемії, як і обов’язкове вакцинування, відповідають законам і конституціям. Бо епідемія – це загроза суспільству. І людина може не вакцинуватися, але тоді вона має сидіти вдома й не показувати носа. Не бути частиною суспільства. І це є справедливо.

Ну й найцікавіше: якого біса? От якого біса люди не хочуть вакцинуватися? Інстаграм-кісулі, які прокололи собі все що тільки можна й закачали собі в губи стільки гидоти, що навіть важко уявити, – чому вони не бажають зробити собі щеплення? Люди, які харчуються сосисками, цікавляться складом вакцин? Усе це не можна пояснити з огляду на здоровий глузд. Люди, які їдять те, що продають в Україні, не хочуть отримати вакцини, яких не бояться в Данії. Де контроль якості харчових продуктів набагато вищий, ніж в Україні. Та що там харчування. Ми про Чорнобиль дізналися, бо шведи помітили радіацію. А зараз шведи вакцинуються, а українці бояться? Українцям загрожує безпліддя? Чи Білл Гейтс хоче змінити ДНК саме українців? Чи зробити тут центр біороботів із графену?

Логічного пояснення цьому немає. От просто немає відповіді на питання: «Чому ти просто не підеш і не зробиш собі щеплення?» Адже це дуже просто. Принаймні було просто впродовж кількох місяців, поки не запровадили обмеження, поки півень не клюнув і не побігли масово в останній день робити собі щеплення та влаштовувати бійки в черзі. І чомусь зовсім не шкода цих людей. Немає толерантності до такої дурості.

Антивакцинатори живуть у своєму світові емоцій і бояться примар. Але змушені сперечатися з допомогою логіки. І тому виникають усілякі Жолобаки. Типу українські вірусологи, з якими по всьому інтернету носяться антивакцинатори. Адже є консенсус вчених світу, що вакцинація потрібна. А є міська божевільна Жолобак, яка каже, що не потрібна. І кого слухатимуть антивакцинатори? Правильно, Жолобак. Лишень тому, що вона каже те, що їм приємно чути. Так само й із Конституцією та порушенням прав. Ніде права не порушують, ЄСПЛ говорить, що це все відповідає закону, але є якийсь юрист з-під Житомира, який «проти». Й антивакцинатори бігатимуть із цим юристом. Намагатися перекинути місток зі свого емоційного магічного світу в раціональну реальність.

Досить! Це лишень приводи. Це намагання знайти хоч якусь логіку в діях, які не мають логіки. І це дуже дороге задоволення. Бо коштує тисяч життів. І вести толерантні розмови можна буде тоді, коли пандемія скінчиться. І коли видихнуть лікарі. І коли не буде черг у крематорії. Коли вірус стане минулим, як стала минулим віспа, тоді й поговоримо про толерантність до антивакцинаторів.

Текст опубліковано за згоди автора

Оригінал

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Коментарі

Всі новини