Нещодавно низка нафтопереробних компаній подала скаргу до Міністерства економіки про ініціацію антисубсидиційного розслідування щодо імпорту дизельного палива та скрапленого газу з РФ.
Хотілося б зазначити, що даний тип розслідування є вкрай рідкісним і складним. І ця спроба нафтогазової, точніше, нафтопереробної галузі закрити український ринок для імпорту, передусім з РФ, є досить складним завданням. Чому?
Бо антисубсидиційне розслідування вважається одним із найскладніших з трьох видів схожих розслідувань — антидемпінгових або захисних. Для прикладу: 2018 року з 216 ініційованих розслідувань тільки 9 були антисубсидиційними; 2017 року з 259 ініційованих торговельних розслідувань антисубсидиційними були лише 6.
Антисубсидиційні розслідування є специфічними і в загальному обсязі торговельних розслідувань займають менше 10%. Про те, скільки з них закінчується успіхом, а саме введенням мит і доказом того, що субсидія була цільова і нелегітимна, статистика замовчує. Але можна припустити, що цей відсоток теж коливається на досить низькому рівні.
- Читайте також: Мита на нафтопродукти: давайте без емоцій
Враховуючи зазначену міжнародну статистику, надану секретаріатом СОТ, можна сказати, що навіть статистично, не маючи доступу до повної версії заяви нафтогазових компаній, шансів на успіх доволі мало.
Згадаємо також про те, що нафтопереробна галузь уже кілька разів намагалася домогтися вжиття заходів чи то у попередньому розслідуванні проти імпорту з усіх джерел, зокрема з Білорусі, чи то шляхом прийняття різних постанов РНБО про закриття даного ринку.
Складається враження, що індустрія просто не витримує належної конкуренції.
- Читайте також: Інтерв'ю за хвилину: Андрій Герус про енергоринок, тарифи, відносини з Ляшком і бізнес Ахметова
Що ж таке антисубсидиційні заходи і коли вони запроваджуються? Фактично вважається, що у разі, якщо країна-експортер надає своїм компаніям певні цільові та нелегітимні субсидії, то дані компанії-експортери мають перевагу при експорті, а національні товаровиробники мають адекватні можливості конкурувати з ними в чесній торгівлі.
Ключовими словами в даному контексті є саме «цільові субсидії» і «нелегітимні». Для визначень, що таке специфічна, або цільова субсидія, а також, що таке субсидія нелегітимна, існують досить складні й трудомісткі дефініції й міжнародна практика.
Це і буде найбільшим каменем спотикання у розслідуванні. До того ж отримання вигоди від таких нелегітимних субсидій, доказ їх отримання, аналіз всієї необхідної нормативної бази та регуляторних вимог до таких субсидій, прив'язка їх до експорту є дуже складним процесом.
Зазначимо, що закон вказує, що сам факт надання субсидій підприємствам, що експортують товар, не є причиною для визнання такої експортної субсидії нелегітимною.
Наступними елементами подібного розслідування є наявність шкоди або загрози завдання збитків національному виробнику, наявність причин наслідкового зв'язку між такою шкодою або загрозою отримання збитків і нелегітимною субсидією, а також національний інтерес.
Згадаймо, що Міністерство економіки, як правило, завжди знаходить шкоду національному виробнику, незважаючи на те, що дуже часто пропускає ключові елементи аналізу існування цієї шкоди.
- Читайте також: В «Укртранснафті» заявили про законність закупівлі нафтопродуктів у білоруської компанії
Ааналізуючи збитки, необхідно враховувати дуже багато характеристик підприємства: підвищення або зниження продуктивності, наймання співробітників, існування кредитних навантажень, зміну кон'юнктури ринку і т. д.
Як правило, міністерство любить займати таку позицію, що якщо навіть чіткої шкоди немає, то є загроза шкоди, а це річ досить суб'єктивна. Загроза, власне кажучи, може існувати скрізь, особливо якщо країною-експортером є РФ.
Національний інтерес також не завжди враховується міністерством при проведенні подібних розслідувань, але в даному випадку це може бути ключовим моментом.
Нагадаємо: для звичайних споживачів субсидія країни-експортера де-факто є подарунком, і ми можемо бути вдячні цій країні за те, що вона витрачає свої бюджетні гроші на виробника товару, який ми купуємо, і він стає для нас дешевшим.
Така картинка дійсно може не подобатися виробникам схожого товару, особливо якщо у них застаріле обладнання і вони не вкладали в його модернізацію, аби витримувати конкуренцію. Проте національний інтерес є тим елементом у торговельних розслідуваннях, який має зважити всі елементи введення торгових мит і протиставити інтереси споживачів інтересам виробників.
Інші імпортери — національні — можуть постраждати від підвищення цін. Першими про свою позицію заявили металурги, які категорично проти введення даних мит. Усі ці інтереси повинні враховуватися при проведенні розслідувань.
Хочеться також звернути увагу на те, що група заявників виглядає досить дивно, адже «Укртатнафта» і «Укрнафта» дійсно є нафтовими компаніями, а «Укргазвидобування» займається більше видобутком. Відповідно Міністерству економіки, напевно, доведеться звернути увагу на поняття «національний виробник», на те, що саме виробляють ці три компанії, яку позицію на ринку вони займають, чи не призведе введення мит до монополізації ринку і т. д.
Відповідно ми очікуємо, що найближчим часом між двома комісіями Міністерство економіки візьметься за розгляд питання про відкриття чи не відкриття даного розслідування. Якщо розслідування буде відкрито, то всі зацікавлені сторони зможуть взяти в ньому участь і доносити свої позиції. Найскладнішим буде збір та доведення інформації про нелегітимну субсидію.
Нагадаємо: деякі субсидії на розвиток або дослідження є абсолютно законними. А деякі, які відповідають критеріям, можуть вважатися незаконними. Іноді в процесах торговельних розслідувань здійснюються верифікаційні візити з метою встановлення певних фактів.
Цікаво, чи захоче Мінекономіки завітати на підприємства РФ з метою всебічного, об'єктивного вивчення інформації чи використовуватиме тільки інформацію заявника, що буде достатньо необ'єктивним.
Чи проведе Міністерство економіки об'єктивний аналіз шкоди, завданої національній промисловості, а також чи зверне увагу на причинно-наслідковий зв'язок і національний інтерес, які явно будуть порушені в даній ситуації, ми побачимо в тому разі, якщо розслідування буде відкрито.
У будь-якому разі абсолютно всім зацікавленим сторонам — споживачам, металургам, трейдерам — необхідно проявити зацікавленість у проведенні даного розслідування і представити свою позицію, оскільки підвищення цін на паливо зачепить інтереси кожного з нас.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
