Кризові явища 2014-2016 років спонукали багатьох в Україні зайнятися власною справою. Прошарок підприємців має надзвичайно велике значення для життя об`єднаних територіальних громад (ОТГ). Але для його формування потрібні спеціальні програми кредитування і фінансової освіти.
Звісно, для ОТГ найкращий варіант, коли приходить велика корпорація і будує в районі виробництво. У такому випадку можна сподіватися на так зване диво – наприклад, новий завод Coca-Cola, British American Tobacco чи Lactalis, завдяки якому з’явиться, умовно кажучи, тисяча нових робочих місць.
Але, по-перше, в Україні сьогодні це, скоріше за все, дуже рідкісне явище – прямих інвестицій у виробництво від нерезидентів наразі майже немає (набагато легше придбати ОВДП). А по-друге, будь-який великий або мережевий бізнес, іноземний чи вітчизняний, свої прибутки виводить в інший регіон, де він зареєстрований, наприклад до Києва, Дніпра, Харкова, інших міст, або в найгіршому випадку за кордон і вже там сплачує податки або здійснює інвестиції в інші проекти. Тобто зароблений ним капітал не залишається в селі чи райцентрі.
Читайте також: Бізнес став на захист Нацбанку
Які переваги має мікробізнес, що створюють місцеві жителі?
Скажімо, для 5 успішно працюючих маленьких підприємств, на яких працюють 2-3 людини, цілком під силу поповнювати бюджет громади на суму 75 тис. грн на рік у вигляді податків. Підприємці генерують дохід для свого регіону і витрачають кошти у місцях проживання — і це чудово. Але гроші – то лише одна складова.
Наразі велика проблема для майже усіх ОТГ — міграція. Кількість населення у багатьох сільських громадах істотно зменшується, люди їдуть до великих міст або в інші країни за більш перспективним майбутнім. Цей тренд може бути поламаний, якщо громадяни самі навчаться створювати перспективи для себе і свого оточення. Як сказав голова однієї з селищних рад: коли людина стає підприємцем, у неї формується господарська позиція по відношенню до місця, в якому вона проживає.
Читайте також: Evraz Абрамовича призупинила експорт вугілля в Європу через Україну
За прикладами успішно працюючих малих підприємств в Україні не треба далеко ходити. Постійно з’являються нові пекарні, які пропонують людям хліб та кондитерські вироби. Дуже популярний сегмент — виробництво морожених напівфабрикатів (вареників, пельменів та ін.), готової м’ясної продукції, макаронів, борошномельної продукції тощо. Наприклад, жителі Вінниччини виробляють солодощі із сухофруктів, горіхів та меду.
У селі вигідніше займатися малим бізнесом, ніж у великому місті, оскільки підприємець може отримати більш дешеву робочу силу, доступ до дешевших послуг і сплачувати низьку орендну плату за приміщення.На Дніпропетровщині колишній топменеджер почав власноруч шити взуття — усе почалося зі столу, затяжних кліщів та молотка. А сьогодні це взуття виготовляється під замовлення для всієї України. Також відома сьогодні на всю країну ТМ «Zinka», яка пропонує споживачам молочну продукцію, колись починалася з невеликої козячої ферми і однієї точки продажу.
Проте, звісно, не все так безхмарно.
З одного боку, в селі вигідніше займатися малим бізнесом, ніж у великому місті, оскільки підприємець може отримати більш дешеву робочу силу, доступ до дешевших послуг і сплачувати низьку орендну плату за приміщення. Але є й стримуючі фактори.
Читайте також: Майже збанкрутілий «АвтоКрАЗ» Жеваго випускатиме вантажівки в Африці
Загалом підгрунтя для розвитку мікро- і малого бізнесу створюється за умови трьох основних складників:
1. Сприятливе середовище, яке формується державою (нормативно-правове регулювання, податки, пільги та ін.)
2. Доступ бізнесу до фінансування.
3. Підприємницька культура і навчання (знання).
Бізнес в Україні ніколи не спирався на пункт 1, оскільки державне регулювання – це той чинник, на який неможливо впливати. Підприємці розраховують не стільки на допомогу держави, скільки на її нейтралітет. Але пункти 2 і 3 є зоною нашого впливу.
Згідно з дослідженнями компанії GFK щодо потреб мікро-, малого і середнього бізнесу, на першому місці для підприємців стоїть доступ до фінансування. І лише на шостій позиції за важливістю – ціна цього ресурсу.
Саме з фінансуванням мікро- і малого бізнесу в умовах України виникають великі проблеми.
Так-от, саме з фінансуванням мікро- і малого бізнесу в умовах України виникають великі проблеми. Взяти кредит у банку або в іншій фінансовій установі саме для мікро- і малого бізнесу надзвичайно важко. Банк вимагає великий пакет документів: кредитну історію, офіційне підтвердження джерела доходів, бізнес-план тощо. Лише невелика кількість підприємців-початківців зможе зробити усе правильно і отримати гроші.
Ось характерний приклад. Під час презентації нами у Баришівській сільраді програми підтримки мікробізнесу для українських ОТГ до нас звернувся фермер із проханням профінансувати купівлю комбайну 1982 року для обробітку 56 га землі. Ми провели з ним співбесіду. Разом зробили розрахунки. У лютому профінансуємо. Адже спрощення доступу до фінансового ресурсу для мікро-, малого та середнього бізнесу – спеціалізація нашої компанії.
Читайте також: Шок і розгубленість. Як бізнес реагує на зміцнення гривні
Але така програма підтримки повинна бути загальнонаціональною.
Скільки грошей потрібно підприємцям у селі та райцентрах для розвитку мікробізнесу? Для старту початківцю найчастіше потрібне обладнання. Це може бути професійна швейна машина, прес для віджиму олії з різних видів насіння (конопля, кунжут, льон тощо), деревообробне обладнання (пилорама, верстат тощо), професійна плита для випікання піци, морозильна камера для ягід та ін.
Наприклад, коли ми створювали свою програму фінансування для мікробізнесу в селах та райцентрах, то виходили з того, що вона повинна покривати близько 70% вартості обладнання. Умовно достатня сума для старту або розвитку одного підприємства може складати 50-150 тис. грн, тобто приблизно $2-6 тис. В Україні сьогодні створено орієнтовно 1 000 ОТГ. Щоби профінансувати по 5 підприємців у кожній з них, знадобиться 250 – 750 млн грн. Стільки коштуватиме національна програма підтримки. Але це не повна ціна.
Пам’ятаємо про пункт 3 – «Підприємницька культура і навчання». Низький рівень фінансової грамотності суттєво гальмує сьогодні розвиток мікро- і малого бізнесу в Україні. Отже, коли ми зустрічаємося з підприємцями, то розмова між нами точиться не тільки про їхню платоспроможність. У багатьох випадках потрібно допомогти розрахувати видатки й доходи, структурувати бізнес, розробити бізнес-план.
Так, вирощування мікро- і малого бізнесу – це кропітка робота, але вона коштуватиме тих зусиль, які на неї буде витрачено. У країнах Європи подібні програми з розвитку мікро- і малого бізнесу в регіонах працюють давно і є ефективними. Наразі ми маємо великий потенціал, щоб створити прошарок активних людей в Україні, які займаються бізнесом і допомагають розвиватися своїм регіонам.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
