Аргентина, Бразилія та Мексика, володіючи значними запасами нафти та газу, поставили собі стратегічне завдання – збільшити видобування вуглеводнів, щоб відмовитися від імпорту та стати експортерами на зовнішні ринки. Це має призвести до позитивного торговельного сальдо, поповнення бюджету, а також створення нових робочих місць в національній економіці.
Переважно державні корпорації – бразильська Petrobras, аргентинська YPF і мексиканська PEMEX, – які видобувають понад 90% вуглеводнів у своїх країнах, у ХХІ столітті виявилися абсолютно не готовими до викликів сучасності та не здатними освоювати передові технології. Їхні діючі родовища, які вони роками розробляли, стали природно виснаженими, що спричинило затяжне скорочення виробництва. Разом із різким падінням цін на нафтопродукти у 2014 році це призвело до зменшення надходжень до бюджетів, підвищивши і не без того високу соціальну напруженість в цих країнах.
Сукупність зовнішніх і внутрішніх факторів змусила уряди латиноамериканських країн рішуче діяти. Максимально лібералізувавши законодавство у нафтогазовій сфері і суттєво покращивши бізнес-клімат у галузі, вони почали залучати іноземні інвестиції та сучасні практики в розробку складних нових покладів, які зосереджені на глибокому і надглибому шельфі або ж в нетрадиційних пісковиках. До слова, Мексиці для проведення цих реформ навіть довелося внести зміни у Конституцію.
Зміни не забарилися. У період з 2016 по 2019 роки, завдяки новій фіскальній політиці, максимальній відкритості до інвесторів, зрозумілій договірній базі та легкому адміністративному регулюванню в латиноамериканські країни прийшли імениті міжнародні компанії. Нові ділянки для розробки вони отримали завдяки проведенню відкритих міжнародних нафтогазових аукціонів, конкурсів та розпочатому співробітництву з національними корпораціями. При чому механізмами державно-приватного партнерства стали: надання ліцензій на розробку, угоди про розподіл продукції чи прибутку так і універсальні угоди. Різноманітність механізмів співпраці за умови прозорого проведення раундів посприяла залученню великої кількості нових інвесторів, а оцінка пропозицій учасника лише за декількома простими й зрозумілими критеріями зробила такі раунди справедливими.
Варто зазначити, що рішучість влади і політична воля стали запорукою прогресу в цих країнах, хоча їх навряд чи можна віднести до переліку зразкових і сприятливих для бізнесу держав через перманентну фінансову нестабільність, корупцію у вищих ланках влади, побутову злочинність і націоналізацію приватного майна.
Аргентина і Бразилія сумно відомі своїми гучними корупційними скандалами за участю керівництва держави, їхні попередні очільники знаходяться під слідством або ж засуджені. Зокрема, бразильський Petrobras був звинувачений у фінансуванні провладних політичних партій на кілька млрд доларів США. Світовий «чемпіон» з дефолтів Аргентина не так давно провела експропріацію активів енергокомпанії YPF і була зобов'язана через суд виплатити компенсацію приватним інвесторам у розмірі 5 млрд доларів США. Мексика і Бразилія лідирують у світі за смертністю від вогнепальної зброї. Так, в Бразилії щороку вбивають понад 43 тис. людей, а кількість жертв у Мексиці, де триває війна між наркокартелями, вже давно перевищила 100 тисяч.
Попри усі складнощі в цих латиноамериканських країнах, їхній успішний досвід у розвитку власного видобутку нафти і газу наглядно показує, що позитивні зміни можливі, якщо твердо поставити перед собою ціль. І наша країна з її значним ресурсним потенціалом має всі шанси залучити міжнародний капітал та досвід прогресивних держав, що дозволить нам досягти енергетичної незалежності. Головне, не зупинятися на досягнутому і робити правильні висновки.
Отже, в Україні першочерговими для імплементації є три важливі завдання, на які вже давно очікує нафтогазовидобувна галузь:
- Завершення модернізації галузевого законодавства згідно кращих міжнародних практик, що передбачає внесення змін у закони задля підвищення мобільності індустрії та оновлення урядових підзаконних актів задля дерегуляції робочих процесів і перегляду застарілих технічних нормативів, які стримують трансфер сучасних технологій (зокрема, розробку нетрадиційних покладів).
- Забезпечення системного проведення міжнародних нафтогазових аукціонів та конкурсів з укладання УРП на прозорій та конкурентній основі із відповідною промоцією цих заходів на вищому рівні, забезпеченням легкого доступу претендентів до геологічної інформації, а також ліквідація усіх поза аукціонних шляхів отримання спецдозволів на нові ділянки.
- Проведення реформи Держгеослужби з метою посилення її компетенції як публічної, незалежної та професійної установи — сервісного агентства-регулятора та забезпечення її відповідними повноваженнями і фінансовими ресурсами.
Читайте також
