Сергій Круглик — один із кандидатів на посаду голови Нацбанку – стверджує, що проти нього ведеться цілеспрямована «чорна» піар-кампанія.
Зокрема, матеріали, що опубліковано на таких популярних майданчиках, як-от Ліга, «Дзеркало тижня» та інших, не відповідають стандартам журналістики.
Так, стаття «Інсайд | Секрет Зеленського: прямо зараз президент обирає главу НБУ. Які прізвища на столі», за нашими даними, не містить прізвищ реальних кандидатів, за винятком Сергія Круглика.
Наведені прізвища, як-от Гурієв або Городніченко, не тільки не обговорювалися в Офісі президента, але й не можуть виноситися на розгляд відповідно до вимог чинного законодавства про обов'язкове проживання в Україні.
Ключове завдання «виходу» цих матеріалів полягало в дискредитації Сергія Круглика та спробі асоціювати його з групою Дмитра Фірташа.
Наприклад, Сергій Круглик почав роботу в НБУ при Ющенку – 2 вересня 1996 року й пропрацював 20 років за чотирьох голів. Але автори вказують тільки на те, що Круглик працював у регуляторі за часів Арбузова-Соркіна.
Паралельно автори Ліги посилаються на анонімний англомовний блог у соціальній мережі, який нібито містить згадки про підтримку Круглика такими особами, як Андерс Аслунд, Майкл Карпентер і Тімоті Еш.
Цитування анонімних джерел у мережі не тільки суперечить базовим стандартам журналістики, але й схоже на двоходову комбінацію «поганий матеріал – продумане спростування» для того, аби додати фігурі Сергія Круглика «антизахідного» акценту.
Зазначу, що саме за дипломатичні заслуги під час реструктуризації зовнішнього боргу України при Паризькому клубі кредиторів 2002 року Сергія Круглика нагородили орденом «За заслуги» третього ступеня.
Саме репутація Круглика на міжнародній арені є його сильною стороною, яку намагалися нівелювати.
Водночас журналісти Ліги дають оцінювальні судження щодо поглядів Сергія Круглика на монетарну політику, зараховуючи його до пулу «залежних» і ненадійних кандидатів.
Проте будь-які профільні питання журналісти ставити відмовилися й уточнили лише конфіденційну інформацію щодо перебігу його перемовин із президентом.
Нагадаю: раніше директор Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар звертав увагу на несумлінні методи конкуренції, що використовує група кандидатів, пов'язаних із нинішнім керівництвом Національного банку.
Водночас однією з непублічних кандидатур залишається Артем Шевальов — представник України в ЄБРР.
2016 року Шевальов відповідав у Міністерстві фінансів за націоналізацію Приватбанку, а пізніше увійшов до складу його наглядової ради.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
