Податкова рівновага для гральної галузі: чому це дуже важливо

Михайло Коваль
Податковий експерт

У далекому 1996 році було ухвалено Конституцію України, яка закріпила обов'язок усіх громадян сплачувати податки, збори та подавати щорічну податкову декларацію про свої доходи.

Упевнений, що для абсолютної більшості такий громадянський обов'язок, як подання податкової декларації, і досі є дивним. Раніше про податки ніхто не думав, не говорив і, можливо, навіть не замислювався про їхнє існування.

Зміна державного устрою в Україні поступово, еволюційним шляхом змушує замислюватися громадян про фінансове та податкове планування, зокрема й міркувати про соціальну функцію податків.

Telegram Logo
QuoteВстановити високі податкові ставки — змусити економіку піти в тінь.

Якщо подумати, то виявиться, що в держави немає своїх грошей, а є гроші платників податків.

І якщо ми хочемо захисту, наприклад, від COVID, то маємо підтримувати ініціативи держави, які підвищують рівень збирання податків.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

Встановити занадто високі податкові ставки — означає змусити економіку піти в тінь, а отже, знизити рівень збирання податків.

Без цього питання не обходиться жодна галузь економіки, не виняток і гемблінг.

13 серпня набув чинності закон про азартні ігри. Після тривалої паузи в Україні легалізовано беттинг, казино, ігрові автомати, покер.

Тепер тіньовий ринок стане легальним, гравець отримає захист, а держава — цілу галузь економіки, яка буде додатковим джерелом державних доходів.

На окрему увагу заслуговують питання захисту прав гравця та профілактика лудоманії. За деякі порушення на організаторів азартних ігор накладаються величезні штрафи — до 2,5 млн грн і аж до позбавлення ліцензії.

Це означає, що самі оператори азартних ігор, сплативши спочатку величезну, найвищу в Європі вартість ліцензії, не захочуть ризикувати своїм правом на ведення бізнесу та всіма вкладеними в нього інвестиціями.

Сам оператор докладе всіх зусиль для того, щоб ідентифікувати й не допустити до гри того, кому грати заборонено.

Але важливо розуміти, що дати гравцеві захист і вивести в «білу» тіньову галузь, яка ціле десятиліття працювала на схемах і договірняках без зрозумілого та збалансованого податкового законодавства, просто неможливо.

Сприятливий податковий клімат дасть змогу досягти бажаного ефекту від легалізації.

Як не розглядай невирішене податкове питання в гемблінгу, все це виглядає дуже погано.

Інакше закон про легалізацію залишиться формальним набором літер, а всі зусилля депутатів, експертів ринку та президента залишаться марними.

Наразі для грального бізнесу фактично діють три види податків і зборів:

  • податок на прибуток — 18%;
  • спеціальний гральний податок (GGR) — варіюється від 10% до 28% залежно від виду діяльності;
  • вартість ліцензії — велика сума фактично є прихованим податком на GGR, який тільки сплачується авансом у вигляді ліцензійного платежу.

Додатково до всього цього стягується податок на виграш із гравця — 18%. З таким податком гравцеві легше залишитися грати в офшорній зоні, де платити з виграшу нічого не доведеться або в усякому разі не доведеться платити так багато.

Як не розглядай невирішене податкове питання в гемблінгу, все це виглядає дуже погано. Погано для організаторів азартних ігор, погано для гравців, але, що найважливіше, погано для держави, яка не отримає від легалізації нічого — ані соціальних бонусів, ані податків. Усе залишиться в тіні.

Зараз уже пройшов погодження в комітеті і є в розкладі пленарного тижня ВР з 15 по 18 вересня законопроєкт 2713-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор і лотерей».

QuoteТі з операторів, які зважаться зайти на ринок не дочекавшись податкових змін, накинуть на себе податковий зашморг.

Це рішення зможе позбавити бізнес перекосу та врівноважити інтереси держави, організаторів азартних ігор і гравців. У пояснювальній записці до цього законопроєкту йдеться:

Quote«У країнах ЄС використовується досить простий підхід: «дорогі» ліцензії — низькі податки або «дешеві» ліцензії — високі податки, але так, щоб і «дорогі» ліцензії, і високі податкице нонсенс».

Чи це не означає, що самі парламентарії визнають наявність ситуації, коли ігрова галузь має велике податкове навантаження.

Фактично ті з операторів, які зважаться зайти на ринок не дочекавшись податкових змін, накинуть на себе податковий зашморг, який позбавлятиме їх кисню, доки вони не почнуть шукати схеми оптимізації або взагалі вирішать піти з ринку, поки не відбудеться лібералізація законодавства.

Тому треба визнати, що законопроєкт 2713-д принесе податкову рівновагу гральній галузі:

  • держава збереже свої доходи: велика вартість ліцензії, податок на прибуток 18%, спеціальний гральний податок від 5% до 12,5%;
  • організатор азартних ігор отримає зменшену ставку спеціального грального податку від 5% до 12,5% залежно від виду азартної діяльності, яка є балансом великої вартості ліцензії;
  • гравець звільняється від сплати податку на виграш, що мотивуватиме його грати у локальних операторів, адже, крім отримання виграшу, він ще зможе захистити свої права від несумлінних операторів.

Без цих податкових змін гральна галузь залишиться в тіньовій офшорній зоні, з якої дуже важко вибиратися.

Щоби держава та суспільство стали справжніми вигодонабувачами гемблінгу, потрібно спочатку встановити податкову рівновагу, а потім перебувати в мирі від досконалого історичного рішення.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини