Україна не є лідером за рівнем доходів населення навіть у своєму регіоні. За даними Держстату, середня зарплата в Україні у липні 2019 року складала 11 тис. грн — це приблизно $428. Таким чином, Україна вже близька до того, щоб за цим показником наздогнати Болгарію, де середня зарплата на початок року була зафіксована на рівні 870 лев (близько $496). Невеликі доходи, навіть у порівнянні з небагатими країнами ЄС, підштовхують українців до ідеї позичати гроші, оскільки більшість працюючих і за кілька десятків зарплат не можуть собі дозволити купити квартиру, автомобіль або дорогу побутову техніку. Тому попит на кредити в Україні буде мати стійку тенденцію до зростання з боку населення, а зниження вартості кредитів відкриватиме перспективу збільшення споживання.
Економічна нестиковка
Насправді, економісти не в захваті від ідеї збільшення споживчого кредитування населення. Купівля автомобілів та побутової техніки означає, що кредитори фінансують закупівлю імпорту. Якась частина спожитого у кредит виробляється в Україні, але через сировинний характер економіки ця частина незначна. У підсумку, споживче кредитування, зокрема його зростання, загрожують виникненням ризиків збільшення імпорту, виникненням від’ємного сальдо торгівельного балансу та певного тиску на валютний ринок. Змінити стан справ дуже непросто, оскільки тут потрібні зміни характеру української економіки, які можна зробити тільки у довгостроковому періоді.
Користь для економіки може приносити збільшення іпотечного кредитування. Зростання будівництва в Україні і так йде досить високими темпами. За перше півріччя 2019 року обсяги продукції будівельної галузі зросли на 21%. Втім, більш детальний аналіз вказує, що зростання переважно відбувалось за рахунок нежитлового будівництва та будівництва інженерних споруд. Житлове будівництво, навпаки, за перше півріччя знизилось трохи менше ніж на 2%.
Отже, проблема оновлення житлового фонду в Україні існує і може бути вирішена за рахунок іпотечного кредитування. Є лише одна проблема: валютне кредитування в Україні справедливо заблоковане, а джерела довгострокових ресурсів у національній валюті – в дефіциті. Втім, є приклад позитивної практики отримання іпотеки у національній валюті через Державну іпотечну установу (ДІУ). Ставки за такою іпотечною схемою можуть бути близькими до облікової. Тому при поступовому зниженні облікової ставки НБУ іпотечні кредити з часом можуть коштувати близько 10% і навіть менше, але не для всіх, а для позичальників з найнижчим кредитним ризиком.
Банківська арифметика
Правда в тому, що ставки за кредитами фізичних осіб формуються зовсім не під впливом вартості ресурсної бази банків у національній валюті. Менеджмент банку формує ставку за кредитами фізичних осіб з огляду на прогноз майбутніх списань за кредитним портфелем та враховуючи поточний рівень проблемних кредитів у портфелі кредитів населенню. Так, станом на 01.07.2019 року заборгованість фізичних осіб перед вітчизняними банками складала майже 209 млрд грн, з яких близько 41% відносилось до проблемних кредитів. Це означає, що потенційно 41% кредитного портфелю може бути не повернуто кредиторам.
Такою є сумна статистика щодо системи. А яких саме ставок від банків очікують українці? Більш детальний аналіз показує, що насправді ситуація від банку до банку може відрізнятись, і славнозвісний 41% – це як «середня температура по лікарні». Показник частки проблемних кредитів (NPL) у кредитах фізичним особам на 01.07.2019 р. коливався у діапазоні від 3,86% у банку Credit Agricol до 99,76% – «Прокредит банку». У 27 з 76 банків частка «поганих» кредитів у кредитному портфелі фізичних осіб перевищувала 50%. При такому стані справ частина банкірів, які формують ціну на кредит, закладають під майбутні списання приблизно 50% (тобто кожну другу видану гривню) і потім ще 50% накидають на непередбачувані ризики, необхідність формування резервів під кредитні ризики, власну рентабельність. Ось звідки беруться в Україні чесні кредити з ефективною ставкою у 100% річних і вище. Водночас, як показує аналіз якості кредитного портфеля за фізичними особами, не всі банки від збиткової роботи рятує ефективна ставка 100% річних і вище.
Вибіркові данні порталу finance.ua за ефективними ставками щодо кредитів готівкою:
Фото: finance.ua
Джерела підвищених кредитних ризиків
Найбільш цікавим є те, звідки беруться такі ризики, які роблять банківське кредитування населення таким дорогим. Я б виділив кілька проблемних напрямків, з якими кредитори стикаються на практиці:
- Втрата контролю над Кримом та частиною території Донецької та Луганської областей. Для банків, які були активні в Криму та на Сході країни, ці території стали зонами ухилення позичальників, які по факту просто можуть переховуватись від українського правосуддя.
- Частина справ що проблемних боржників розсипається ще у суді. Інтернет повний оголошень юристів, які за платню готові захищати проблемного позичальника. І вітчизняне законодавство дає їм цілий арсенал інструментів для такого захисту.
- Банки, які добились справедливого судового рішення, можуть зіткнутись з тим, що таке рішення не може виконати Виконавча служба. Причина невиконання рішень Виконавчою службою може бути різною, але часто в судовому реєстрі можна знайти сліди того, як кредитори судяться з виконавцями, щоб ті виконали чинне рішення суду.
- Іноді система реєстраторів та нотаріусів дає збій, допомагаючи проблемним позичальникам вивести майно з-під застави. Як правило, такі дії не призводять до втрати кредиторами коштів, але значно розтягують у часі інкасацію проблемної заборгованості.
Реформа судової системи та системи виконання судових рішень могла б значно знизити вартість споживчих кредитів для населення. Заради справедливості зверну увагу, що деяким банкам ресурси у 2018 році взагалі обходились менше за 3% річних через значний обсяг коштів на поточних рахунках і депозитів до запитання. Тому технічно банки здатні кредитувати і під ставку, що менша за облікову ставку НБУ, але проблема не у вартості банківських ресурсів і не в тому, скільки ці ресурси коштують в НБУ, а проблема саме в тому, що кредитний ризик стає головною статтею видатків банків при формуванні ціни на кредит.
Мрії збуваються?
Для того щоб не користуватись проблемними послугами у разі, якщо виникла потреба у кредитуванні, я раджу оминати «доступні кредити» біля метро під 1,5-2% в день, а зробити ряд кроків, які вам можуть відкрити доступ до більш-менш дешевого і безпечного додаткового фінансування:
- Перевірте можливість та умови отримання овердрафту за власною зарплатною карткою. Як правило, банки стимулюють кредитування через зарплатні картки і пропонують тут дійсно вигідні умови на короткострокові кредити. Банк зацікавлений кредитувати через карт-рахунок, за яким ви отримуєте регулярний дохід.
- Якщо можливість отримання овердрафту через зарплатну картку заблоковано з якихось причин, то можете спробувати отримати звичайну кредитну картку в банку з лімітом по овердрафту. Є пропозиції, за якими кредитний ліміт клієнту відкривається за замовчанням, починаючи з 25 тис. грн. Цього достатньо, щоб задовольнити потребу за більшістю емоційних покупок.
- Якщо ви здійснюєте крупну покупку на кшталт автомобіля, то перевірте, чи немає за цим продуктом пільгового банківського або лізингового фінансування. Часто (особливо за французькими авто) кредитор може не фінансувати сам за власний кошт, а бути лише агентом фінансової корпорації або навіть банку дочірньої структури виробника авто. Звісно, продавці авто не завжди в першу чергу можуть пропонувати «агентські кредити».
- Уважно рахуйте вартість кредиту. Для позичальника плата за кредит – це всі видатки, які на вас покладає кредитор. Особливу увагу повинні викликати реклама на зразок 0%, фіксована сума в день на кожні 1000 грн або «чесний» відсоток у день. Як показує практика, за такою рекламою «дешевих кредитів» можуть стояти позики під тисячі відсотків річних, що значно дорожчі від славнозвісних банківських кредитів готівкою під 50-150% річних.
Читайте також
