Минулого тижня найбільш значущі новини надходили зі США — найбільшої економіки світу.
Згідно з останніми даними, обсяг іноземних позицій за американським держборгом знизився до мінімального рівня з початку року.
Найбільшими продавцями трежеріс стали Саудівська Аравія (-$60 млрд), Китай (- $8,8 млрд) і Японія (-$5,7 млрд).
Судячи з усього, довіра до економіки США знижується: інвестори просто не вірять в те, що країна здатна розвиватися необхідними темпами для погашення взятих на себе боргових зобов'язань.
Причини варто шукати в досить агресивній зовнішній політиці Вашингтона, яку він проводить з 2016 року.
Якихось дійсно відчутних позитивних результатів введення торгових бар'єрів і вихід з низки міжнародних організацій не принесли, проте послабили позиції США як світового лідера.
Днями Вашингтон вийшов з міжнародних переговорів щодо «цифрового податку», який низка європейських країн планує ввести проти найбільших технологічних корпорацій США.
Таким чином, незабаром європейці можуть обкласти американців додатковим податком і отримати у відповідь нову порцію імпортних тарифів.
Зрозуміло, відбуватиметься це у найневідповідніший для цього час, коли економіка країн усе ще ослаблена після карантину.
За найскромнішими прогнозами, дефіцит федерального бюджету США збільшиться до кінця 2020 року до $4 трлн, або 15% ВВП. Уряду потрібні гроші на стимулювальні програми, внаслідок чого Мінфін активно випускає новий держборг.
Вашингтон вийшов з міжнародних переговорів щодо «цифрового податку».
Співвідношення держборгу до ВВП наразі вже досягло 130%. Подібна ситуація може змусити ФРС ввести контроль за кривою дохідності. За словами Джерома Пауелла, у відомстві розглядають впровадження даного механізму як підтримку фінансових операцій Мінфіну.
У 1940-ві контроль кривої дохідності допоміг скоротити обсяг держборгу шляхом розгону інфляції до 20% до 1947 року. Якщо США вирішать повторити експеримент, варто очікувати досить сильного падіння вартості долара й посилення турбулентності на валютному ринку.
Ще однією новиною зі США, що вплинула на світові активи, стала публікація слабких даних щодо безробіття: число первинних заявок на допомогу залишається на високому рівні — 1,51 млн за звітний тиждень, а кількість людей, які отримують грошові виплати, перевищує 20 млн.
У сформованих умовах активи з країн, що розвиваються, залишаються під тиском: попит на національні ОВДП усе ще відчутно менше за докризові значення.
Тим часом Мінфіну вдалося знизити середньозважену ставку прибутковості до мінімального рівня з початку 2020 року: 7,5% і 8% за тримісячними та шестимісячними паперами відповідно.
Іншими словами, попри високу невизначеність на ринку, відомство змогло залучити борг за найвигіднішими умовами за останні пів року.
Низький інтерес з боку нерезидентів до пропозицій ОВДП стримує відновлення нацвалюти. Жодних передумов для зростання або падіння курсу немає. Очікуємо котирування близько рівня 26,7 грн за долар.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора