Нещодавно уряд виступив з кількома заявами щодо детінізації ринку комунальних послуг. Наприклад, пропонується:
- створити публічний реєстр виконавців комунальних послуг з зазначенням інформації про засновників і кінцевих бенефіціарних власників таких компаній;
- заборонити нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах, засновувати в Україні компанії — виконавці комунальних послуг;
- обмежити для російських компаній можливість володіти компаніями – виконавцями комунальних послуг .
Що стоїть за цими пропозиціями? Річ в тім, що багато компаній використовують методи агресивного податкового планування і примудряються не платити податки практично ні в одній країні світу. Тому у Європі виявлення кінцевих бенефіціарних власників, що стоять за певними активами, — це актуальний тренд. Для боротьби з розмиванням податкової бази та виведенням прибутку з-під оподаткування в Євросоюзі запустили план BEPS (або Base Erosion and Profit Shifting).
Україна приєдналася до BEPS у 2017 році. Крім того, в рамках антиофшоризації країна взяла на себе зобов’язання адаптувати своє законодавство до європейського. В першу чергу, це пов’язано з підготовкою до «амністії» капіталу, яку анонсують вже не перший рік, із запуском правил контрольованих іноземних компаній і та автоматичного обміну інформацією. Тому в цілому пропозиції виглядають резонно.
Разом з тим, де юре в Україні вже існує публічний реєстр усіх українських підприємств та організацій — ЄДРПОУ. Зокрема, в ньому необхідно вказувати кінцевого бенефіціарного власника. Тому створення публічного реєстру виконавців комунальних послуг має сенс для того, щоб:
- збирати інформацію про іноземних учасників ринку;
- встановити більш жорсткі штрафи у разі ненадання або надання некоректної інформації з кінцевим бенефіціарним власником;
- збирати інформацію про всю структуру власності виконавців комунальних послуг.
Комунальні об’єкти є стратегічно важливими для країни, тому такі нововведення повинні позитивно позначитися і безпосередньо на безпеці України.
Також в уряді акцентували увагу на тому, що формування націнки на комунальні послуги відбувається за межами України, і часто це робиться в офшорних юрисдикціях. Таким чином, саме в них осідає більша частина прибутку, яка не тільки формує значну додану вартість комунальних послуг для населення, але і виводиться з-під оподаткування. Тому наявність інформації про структуру власності виконавців компослуг дозволить перевірити, наскільки коректно формується податкова база при сплаті ними податків.
Звичайно, давати детальну оцінку планам уряду ще рано. Однак в цілому пропозиція щодо детінізації ринку компослуг може мати позитивний ефект як з точки зору захисту стратегічної безпеки України, так і з точки зору поповнення держбюджету надходженнями від сплати податків виконавцями комунальних послуг.