Пандемія COVID-19 вже суттєво вплинула на ЗЕД-операції за участю українських сторін.
Розрив ланцюжків постачання товарів (особливо, якщо вони цілком або частково виготовлялися в Китаї), неможливість надавати послуги та виконувати роботи в умовах карантину, вести звичайні бізнес-операції – лише кілька проблем, з якими зіткнулися багато компаній.
- Читайте також: Судові позови, затримки та перепрофілювання. До чого готуватися бізнесу в розпал епідемії
Крім того, «антивірусні» закони, які прийняв український парламент 17 березня 2020 року, віднесли до обставин форс-мажору встановлений Кабміном карантин. Це спровокувало цілу хвилю заяв про наявність форс-мажору з посиланням на нову норму навіть у випадках, коли карантин на виконання зобов'язань за контрактом особливо не впливає.
У зв'язку з цим у багатьох сумлінних компаній виникло дві категорії питань в частині форс-мажору:
1) як захиститися від недобросовісних контрагентів, які неправомірно посилаються на форс-мажор;
2) чи впливає карантин та інші обмежувальні заходи, запроваджені в Україні, на можливість виконувати власні контрактні зобов'язання.
Алгоритм дій в обох випадках практично однаковий.
Що робити?
1. Перевірте формулювання положень про форс-мажор у контракті:
a) які саме обставини туди входять?
b) який «стандарт» впливу обставини на виконання зобов'язання – тільки неможливість виконання чи й інші випадки?
c) чи потрібно отримувати підтвердження настання форс-мажорних обставин і де?
d) у які терміни і як саме потрібно сповістити контрагента?
e) які наслідки заяви про форс-мажор?
2. Перевірте застосовне право, оскільки воно може доповнювати контрактні положення про форс-мажор:
a) якщо до контракту застосовується українське право, крім контрактних положень про форс-мажор, проаналізуйте положення ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати» (в яку якраз був доданий карантин), а також положення ст. 617 Цивільного Кодексу України та ст. 218 Господарського Кодексу України.
Якщо питання саме про можливість посилатися на карантин, то потрібно проаналізувати, які саме контрактні зобов'язання мали бути виконані у березні-квітні 2020 року і які саме обмеження, встановлені КМУ, унеможливили виконання їх.
- Читайте також: Бізнес розповів, чого чекати після карантину
Втім, причинно-наслідковий зв'язок між обставиною форс-мажору і неможливістю виконувати контрактне зобов'язання потрібно перевіряти за будь-яких обставин.
- Якщо застосовується не українське право, то наші «антивірусні» закони – не панацея. У такому разі потрібно перевірити дефолтні положення застосовного права щодо форс-мажору (якщо вони є), а також особливості застосування цього інституту у відповідній правовій системі.
- Якщо застосовні міжнародні інструменти, наприклад, Віденська конвенція 1980, Принципи УНІДРУА, то варто перевірити їхні положення та співвіднести їх з контрактними.
3. Перевірте наслідки заяви/незаявлення про обставину форс-мажору, зокрема:
- чи встановлено максимальний строк для форс-мажорних обставин?
- чи не спричинить заява про форс-мажор припинення договору?
- чи не спричинить заява про форс-мажорні обставини за одним договором негативних наслідків для інших, пов'язаних із ним договорів (наприклад, в рамках одного проєкту або ланцюжка договорів)?
- чи повинні Ви повідомляти про заяву про форс-мажор іншим контрагентам (наприклад, страховій компанії або банку)?
- які наслідки неповідомлення або повідомлення після встановленого терміну?
- Читайте також: В Україні зріс попит на доставку кур'єрами та змінилася структура замовлень
4. Будьте вкрай обережні в комунікаціях з Вашим контрагентом. Фіксуйте максимум комунікацій у письмовій формі і записуйте розмови (з відповідним попередженням про записи). Це все може мати величезне значення для вирішення спору, якщо до цього дійде. А якщо Ви у процесі комунікації домовитеся про внесення змін до контракту, то така фіксація спростить подальше оформлення домовленостей.
5. Збирайте докази, зокрема, публікації в ЗМІ, і за необхідності зверніться за отриманням підтвердження наявності форс-мажорних обставин до компетентного органу, зазначеного в контракті. Важливо також зафіксувати те, що відбувається, у внутрішніх документах компанії (наказах тощо). Всі ці докази можуть згодом мати велике значення під час кваліфікації певної обставини як форс-мажорної. Сертифікат ТПП або іншого компетентного органу – це теж лише один із доказів, який разом з іншими оцінюватиме арбітражний трибунал або суд.
6. Перевірте Вашу страховку. Можливо, ситуація є страховим випадком, і Вам потрібно негайно повідомити про нього Вашій страховій компанії.
7. Будьте уважнішими, укладаючи нові контракти. За загальним правилом, заходи, що існують або які можна передбачити на момент укладення контракту, не є форс-мажором.
Окремо варто відзначити, що компаніям, які мають страховий поліс, настійно рекомендується в нього зазирнути. Навіть якщо наслідки пандемії та карантин безпосередньо там не вказані, потрібно детально проаналізувати положення поліса, щоб перевірити, чи покриває він таку ситуацію.
- Читайте також: Оренда житла. Як карантин вплине на ринок оренди нерухомості
І якщо вона таки є страховим випадком, то потрібно здійснити всі передбачені полісом кроки, зокрема повідомити Вашу страхову компанію для того, щоб зберегти право на отримання страхового відшкодування.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора