Ми часто відзначаємо про себе, що ціни на якийсь товар зросли. Періодично чуємо, що інфляція за квартал або рік склала якусь кількість відсотків. Здається, що зростання цін – нескінченний процес і інфляцію не зупинити. Але ж має ж бути якась межа подорожчанню товарів?
Як не дивно, але інфляція (а саме так називається зростання цін в економіці) – процес дійсно нескінченний, ба більше – помірне зростання цін вказує на те, що економіка здорова, а зниження цін (якщо, звичайно, мова йде не про сезонні коливання) – тривожний сигнал.
Давайте розберемося детальніше, чому ціни зростають. Відразу зазначу, що ми розглядаємо ринкову ситуацію, коли кордони відкриті для імпортних товарів, а всередині країни працює багато виробників товарів і послуг, які конкурують один з одним. В реальному житті існують монополії та антимонопольні органи, імпортні та експортні обмеження та інші моменти, які спотворюють ринкові механізми. Про них треба говорити окремо, тому поки що зупинимося на універсальному випадку.
Глобально ми можемо розділити причини інфляції на зовнішні й внутрішні.
Якщо країна багато імпортує (а Україна імпортує багато), то вона схильна до так званої імпортованої інфляції – коли ціни імпортних товарів у національній валюті значно зростають з двох основних причин:
- зростання цін на імпортні товари у твердій валюті (наприклад, у доларах або євро). Зазвичай це відбувається з об’єктивних причин: військовий конфлікт в нафтовидобувному регіоні різко збільшує доларові ціни на нафту, а великий неврожай в Бразилії однозначно підвищить доларові ціни на сільськогосподарську продукцію. Навіть якщо курс національної валюти залишиться незмінним, ціна на бензин в такій ситуації зросте;
- девальвація національної валюти (коли за один долар або євро нам доводиться віддавати все більше й більше національної валюти). Навіть якщо ціна в твердій валюті на якийсь імпортний товар не збільшилася, падіння курсу національної валюти сильно збільшить ціну товару, що виражена в національній валюті.
Різка девальвація в 2014‑2015 роках в Україні сильно збільшила гривневі ціни на імпортні товари, тому в значній мірі сплеск інфляції (25% в 2014 і 43% у 2015 році) був саме імпортованим.
Основна внутрішня причина зростання цін – перевищення попиту над пропозицією товарів і послуг. Треба зазначити, що під попитом ми маємо на увазі не тільки бажання придбати якийсь товар або послугу, але і наявність коштів, щоб зробити таке придбання (так званий платоспроможний попит).
Якщо ми уявимо, що в економіці виробляється в рік 10 булочок з родзинками, а в якийсь момент у населення з’явиться бажання і кошти придбати хоча б 11 булочок, то ціни почнуть зростати, поки один з покупців не вирішить, що булочка для нього стала дуже дорогою, і перші 10 покупців отримають свої 10 булочок, проте дещо дорожче, ніж раніше. Ціни зросли, в країні зафіксована інфляція.
Однак це тільки перший крок. Якщо наша булочна – не монополіст, то ринок відреагує на зростання попиту і почне більше виробляти. Наш обділений одинадцятий покупець теж міг би купити булочку і принести прибуток, нехай і трохи менший, ніж перші десять. Швидше за все, наступного року економіка в очікуванні нового попиту зробить навіть не 11, а 12 булочок. У гру включаться нові пекарні, створяться робочі місця, економіка зросте.
Це дуже спрощений приклад, але в базовому сценарії здорова економіка реагує на помірну інфляцію економічним зростанням, тому вважається, що зростання цін на 3‑5% у рік корисне для розвитку економіки.
Чому ж попит у здоровій економіці зазвичай трохи випереджає пропозицію? У теорії без економічних шоків це працює, як вічний двигун: у зростаючій економіці збільшуються зарплати, під які банки з задоволенням видають все більше кредитів, які разом із зарплатами перетворюються на новий платоспроможний попит, який підштовхує ціни вгору і стимулює економіку до зростання. Ця спіраль може розкручуватися протягом багатьох років до чергової кризи, переживши яку вона знову повернеться до зростання, адже зростання і є нормальним станом економіки.
Що «допомагає» інфляції? Будь-які заходи, які збільшують платоспроможний попит:
- зростання чистих зарплат (як за рахунок зростання ставок, так і за рахунок зниження податків);
- зростання будь-яких додаткових виплат (пенсій, субсидій);
- стимулювання кредитування (масове рефінансування банків і зниження ставок рефінансування, зниження вимог до банків).
Істинне й зворотне твердження: протилежні заходи обмежують зростання цін. Наприклад, протягом останній років Національний банк України активно бореться з інфляцією і пропонує досить високі ставки банкам, які розміщують вільні кошти в Національному банку. Результат – ці гроші не потрапляють в економіку, що з одного боку обмежує кредитування (і це проблема), але з іншого – не створюють додатковий попит і не грають на підвищення цін.
Ключові висновки:
- зростання цін – нескінченний процес. Помірна інфляція у 3‑ 5% корисна для економіки і стимулює її зростання;
- причини зростання цін можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми. Якщо країна багато імпортує, то вона може імпортувати й інфляцію (або за рахунок зростання цін у країні-партнері, або за рахунок зниження курсу національної валюти). Якщо ви бачите, що курс національної валюти знижується (долар і євро стають все дорожчими) – ціни зростуть не тільки на імпортні товари, але й на товари, які виробляються всередині країни (адже у них теж є імпортні складові);
- внутрішні причини зростання цін – перевищення попиту над пропозицією. Попит зростає через зростання чистих зарплат і виплат, а також за рахунок розвитку кредитування. Якщо уряд обіцяє підняти пенсії – ви можете бути впевненими, що це обов’язково відіб’ється на цінах.
Наступного разу ми поговоримо про те, що буває, коли ціни ростуть занадто швидко, або навпаки – знижуються (невеликий спойлер: обидві ці ситуація – як мінімум некорисні, а як максимум – дуже небезпечні для економіки).