Різноманіття еволюційних виборів створило безліч форм життя, в тому числі паразитарних. Іноді парадигми їхнього існування важко зрозуміти інтуїтивно. Де вигода для вірусу або онкозахворювання, що вбивають організм носія? Не вдаючись в глибини біології і медицини, можна припустити, що ці види є «успішними», оскільки маскуються під здорові клітини, і живуть поняттями «лише зараз».
Нічого не нагадує? «Помри ти сьогодні, я завтра». Це глибинний принцип життя в росії протягом багатьох сторіч. Принцип, який прошитий у ДНК кожного росіянина. Втім, маскування – «це все»! Тому, на поверхні російського інфопростору, це замазано шарами лозунгів «гуманізму», «братерства», «турботи»….
В останні роки правління Путіна мешканці мегаполісів, таких як Москва, СПБ, Єкатеринбург, «продали душі дияволу» за комфорт відносно високих зарплат, електронних сервісів і оновлених доріг. Більшою частиною, їм «все одно», поки не торкнеться безпосередньо їх самих. Але в містах від 500 тисяч і більше «з натяжкою» живе лише третина населення РФ. Решті провінційного «російського піпла» без туалетів та водопроводів згодовують безнадію бідності, корупції, кумівства і засилля силовиків вкупі з пропагандистськими картинками «агресивного НАТО», «українських нацистів», «занепаду ЄС»…
Дія російської пропаганди на аутсайдерів
Втім, ще краще російські «пропагандистські оповідки» діють на аутсайдерів. Їх можна розділити на дві категорії. Перша – це російськомовна аудиторія за межами РФ. Там ці казки працюють «на відмінно». Саме тому РФ інвестує щорічно мільярди доларів через відкриті і закриті бюджети. Завдяки цьому московському режиму вдавалося підтримувати ностальгуючі фантазії і спотворення недорослої психіки у десятків мільйонів російськомовних, переважно, в країнах колишнього СРСР та ЄС. Бо мова і культура – це зброя. Для того, щоб велика частина українців це зрозуміла, треба було втратити сотні тисяч життів, зазнати величезних втрат, руйнувань і страждань…
Другою цільовою категорію сов- та роспропаганди завжди були іноземні політики та «довірливі громадяни». Тут Москві теж непогано вдавалося і, на жаль, поки ще все вдається досягати свої цілей. З іноземними політиками зрозуміло: люди вони, як правило, розумні, але виходячи з своїх внутрішньополітичних або особистих інтересів слухають «московські міфи».
З громадянами теж просто. Ті, хто не знаходять собі гідного місця в реальному житті, шукають кращі світи у «віртуальних всесвітах» або казках про вигадану «країну справедливості і «доброї сили» – росію». Дивуватись цьому не треба, такі індивідууми будуть легко вірити навіть у «мережу дитячих в’язниць під Вашингтонськими піцеріями».
Україна має зруйнувати отруйні міфи роспропаганди
Українському народу випала надважка задача руйнування онкології московського левіафана. І разом з цим – численних отруйних міфів, які він розповсюджував про себе протягом століть. Україна платить за це неймовірно високу ціну. Але так побудований реальний світ.
Щоб вибити ворога з нашої землі та добитись справжнього миру, нам потрібна більша допомога партнерів. Більше сучасної зброї, більш жорсткі санкції проти кремлівських ватажків та державних компаній, більше болю Кремлю. І тут, «другий фронт» – розкриття світу правди про московію – ведуть український уряд, дипломатія і громадські активісти. Команда Міжнародного центру Української перемоги (ICUV) провела сотні зустрічей з урядовцями, парламентарями, військовими, науковцями, громадськими діячами ключових країн ЄС і НАТО. Одна з речей, яку ми зробили разом з низкою аналітичних центрів з скандинавських та східно-європейських столиць: доведення за допомогою інструментів аналітичного прогнозування необхідності підвищення тиску на росію.
Але і без математики зрозуміло: Кремль розуміє лише твердість і силу. Коли вони застосовуються – не відбувається ескалації. Навпаки. Згадайте збитий військовий російській літак у Туреччині, членство Фінляндії у НАТО, безславний кінець «північного потоку-2».
Більш того, починаються внутрішні сварки, які показують, що «король голий». Віртуальна росія вже почала «сипатись». Ми працюємо заради більшої допомоги наших союзників по НАТО, щоб добитися тотальної поразки реальної.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора