Наприкінці минулого тижня президент Володимир Зеленський наклав вето на закон про виділення 573,9 млн грн із держбюджету на розширення музею Голодомору. «Вважаю, що зусилля всіх державних органів і органів місцевого самоврядування мають бути спрямовані на ухвалення життєво необхідних рішень, які насамперед наближають перемогу України, тому пропоную закон відхилити», – написав глава держави.
Цьому рішенню президента передували гарячі дискусії в ЗМІ та соцмережах про доцільність у нинішніх умовах деяких витрат, що фінансуються коштом платників податків. Особливо діставалося місцевій владі столиці та великих міст. Їх критикували за ремонти доріг, благоустрій парків, сумнівні закупівлі та недостатню допомогу ЗСУ.
вирішило розібратися, звідки отримує гроші місцева влада та який порядок витрачання цих коштів.
Як формуються доходи та видатки місцевих бюджетів
Як і на рівні держави, усі грошові відносини місцевої влади зафіксовано у відповідному бюджеті, який приймає місцева рада (аналог Верховної Ради на місцевому рівні).
Не вдаючись у подробиці бюджетної політики, скажемо, що доходи місцевих бюджетів формуються коштом власних джерел, включно з місцевими податками й зборами та низкою загальнодержавних податків і зборів. Місцеві бюджети також можуть отримувати дотації та субвенції з державного.
На що саме витрачати кошти, вирішує місцева рада та фіксує це рішення у своєму бюджеті. Нормативних обмежень у видах видатків фактично немає, тому гіпотетично місцеві депутати можуть витратити гроші на будь-що, аби це рішення було затверджено на сесії ради. До того ж зміни до бюджету можуть вносити протягом усього року. Наприклад, може з'явитися нова стаття витрат, кошти можуть бути перекинуті з однієї статті на іншу тощо.
Місцева рада може купити й дрони для ЗСУ. Але в цьому випадку, крім бажання, потрібна й сміливість, оскільки є велика ймовірність того, що держаудитори (які зараз кошмарять Міноборони за закупівлю з прибутком для постачальників) запитають, на якій підставі куплено дрони, що передали військовим, і побачать таку закупівлю як нецільове використання коштів.
Скільки доходів отримали місцеві бюджети у 2023 році
Загальний фонд усіх місцевих бюджетів у першому півріччі отримав 218,3 млрд грн, що на 24,2% (42,5 млрд грн) більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Основними доходами місцевих бюджетів без урахування міжбюджетних трансфертів стали:
- 145,4 млрд грн – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО, 66,7% усіх доходів, +24,4% у річному вимірі);
- 27,1 млрд грн – єдиний податок (+18%);
- 16,7 млрд грн – плата за землю (+32,1%);
- 10 млрд грн – частина акцизного податку (у 2,1 раза);
- 7 млрд грн – частка податку на прибуток підприємств (+2,4%);
- 4,4 млрд грн – податок на нерухоме майно (+55,6%).
Також місцеві бюджети отримали 92 млрд грн міжбюджетних трансфертів (88,3% від плану), зокрема: освітня субвенція – 53,6 млрд грн (99,9%), базова дотація – 14,5% (100%), додаткова дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на територіях, які зазнали негативного впливу у зв'язку з агресією РФ – 10,4 млрд грн (86,6%) .
Завдяки цим ресурсам органи місцевого самоврядування можуть фінансувати першочергові потреби на місцевому рівні, вважають у Кабміні. З цієї причини, зокрема, скасували рішення щодо підвищення тарифів на холодну воду.
Доходи місцевих бюджетів України у 2023 році
Чому доходи місцевих бюджетів різко зросли за умов війни
Значне збільшення доходів у п'яти областях (див. інфографіку) пов'язане, зокрема, з тим, що туди перемістилися переважно внутрішньо переміщені особи та бізнес з територій, де ведуться або велися бойові дії, вважають у Мінфіні.
Данило Гетманцев, голова фінансового комітету Верховної Ради, зазначає ще одну причину зростання доходів – зростання надходжень податків із грошових виплат військовим. У першій половині 2023 року з грошового забезпечення військових до місцевих бюджетів сплачено 50 млрд грн ПДФО. Це на 84,2% (+24,9 млрд грн) більше, як порівняти з аналогічним періодом минулого року та у 8 разів більше, ніж до повномасштабної війни.
Питома вага податку з грошового забезпечення військових у загальній сумі ПДФО у першій половині 2023 року становила 34,4%, а в усіх доходах місцевих бюджетів – 22,9%.
Топ-3 регіонів щодо приросту надходжень від виплат військовослужбовцям: Чернігівська (43,9%), Житомирська (45%), Київська (39,5%) області.
Як центральна влада хоче перерозподілити бюджетні доходи
Цього року є стійкий профіцит місцевих бюджетів (61,5 млрд грн за підсумками перших п'яти місяців), тоді як держбюджет зводиться з величезним дефіцитом. Представники центральної влади закономірно називають цю ситуацію неправильною, але для її виправлення пропонують неоднозначні рішення.
«Останнім часом актуалізувалася дискусія щодо певної оптимізації міжбюджетних відносин. З одного боку, є стабільний профіцит місцевих бюджетів, який зумовлюється, насамперед, «військовим ПДФО». З іншого, на тлі такого перевиконання почастішали випадки, м'яко кажучи, незрозумілих бюджетних закупівель на місцевому рівні, що містять ознаки зловживань», – зазначив Гетманцев.
Як частину можливого рішення пропонують передати весь або частину ПДФО з грошового забезпечення військових до державного бюджету. Або обмежити місцеві закупівлі некритичних товарів і послуг, зокрема, встановивши мінімальні розміри витрат на безпеку та оборону.
Глава фракції «Слуга народу» в Раді Давид Арахамія заявив: «Ми в парламенті активно обговорюємо ідею обмеження розпоряджання цими коштами, але зупиняє нас тільки те, що ви почнете голосно кричати про «напад на децентралізацію», що «влада атакує місцеве самоврядування» та поширювати інші подібні меседжі».
У такій зміні бюджетного правила багато експертів дійсно бачать загрозу місцевому самоврядуванню й децентралізації та прагнення центральної влади замкнути на себе якнайбільше грошових потоків.
У відповідь Гетманцев заспокоює: «Упевнений, що разом із місцевою владою ми знайдемо оптимальне рішення, яке краще відповідає пріоритетам воєнного часу».
