Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Війна проти хліба: як вторгнення РФ в Україну породжує продовольчу кризу в цілому світі

Бомбардуваннями земель Москва хоче відібрати в України статус житниці і спричинити продовольчу кризу в світі. Фото: landlord.ua

Бомбардуваннями земель Москва хоче відібрати в України статус житниці і спричинити продовольчу кризу в світі. Фото: landlord.ua

Два місяці війни проти України, яка експортувала 30% світових запасів соняшникової олії, і вирощувала 4% пшениці, суттєво вплинули на міжнародні ринки зерна та олії.

Під час воєнних дій ділянки сільгоспугідь перетворились на поля битв, а дорожня та портова інфраструктура України страждає від атак російських ракет та бомб, ланцюжок поставок продовольства в країні зупинився, написали аналітики Financial times.

The Page публікує короткий витяг з матеріалу про те, до чого призводить зумисне бомбардування російськими військовими української землі, обладнання, продовольчих сховищ, блокування логістичних можливостей для експорту.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

За словами міністра агрополітики Миколи Сольського, війна зробила глобальний розрив у постачаннях. На Україну припадає 8% світового експорту пшениці, 13% постачання кукурудзи та понад третину торгівлі соняшниковою олією. Зазвичай країна експортує від 40 до 50 мільйонів тон зернових щороку, але вторгнення Росії призвело до того, що обсяги експорту у березні становили чверть від лютневого.

Війна і голод. Їжа як зброя

Бомбардуючи сільгосподарські землі, росіяни «хочуть повторити голод не лише в Україні, а й викликати голод у світі». Інфографіка: Financial Times

Бомбардуючи сільгосподарські землі, росіяни «хочуть повторити голод не лише в Україні, а й викликати голод у світі». Інфографіка: Financial Times

Війна призвела до зростання цін на продукти у всьому світі. У Північній Африці подорожчав хліб, а рослинна олія зросла в ціні у Південній Азії. Покупці українського та російського зерна та сільськогосподарських товарів шукають на міжнародних ринках альтернативні джерела, натикаючись на ще вищі ціни.

Підписуйтесь на нас в Google News!

Завдаючи ударів по всій сільськогосподарській економіці України, знищуючи поля, сільгоспобладнання, склади, дороги, мости, порти, Росія має на меті позбавити Україну великого джерела доходів, вважає Кейтлін Уолш, директор Центру стратегічних та міжнародних досліджень глобальної продовольчої безпеки.

shcho-koly-treba-robyty-v-poli-768x436.jpg

Інфографіка: Financial Times


Перші особи України також звинуватили Росію у використанні продовольства як воєнної зброї. Ця заява стала резонансною, зважаючти на історичний досвід України, що втратила мільйони людей через голод, спричинений Радянським Союзом у 1930-х роках. Під час нападів Росії на деякі українські міста, насамперед на Маріуполь, місто було навмисне доведено до гуманітарної катастрофи, коли людям не вистачало їжі через блокування росіянами доставки товарів першої необхідності.

Людмила Денисова, українська уповноважена з прав людини, нещодавно заявила, що росіяни «хочуть повторити голод не лише в Україні, а й викликати голод у світі».

Москва фактично підтвердила готовність використовувати продовольство як стратегічний інструмент на міжнародному рівні. Росія є найбільшим у світі експортером пшениці. А заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв, що називав раніше продукти харчування «безшумною зброєю», тепер заявляє, що Росія не експортуватиме сільськогосподарську продукцію «нашим ворогам».

Товари, вирощені в Україні, складають значну частку світового сільськогосподарського виробництва. На країну припадає 30% світових запасів соняшникової олії, і вирощується 4% світової пшениці.

Як нагодувати світ. Шок продовольчої системи під час війни

Проблеми України з експортом товарів особливо гостро відчуваються в Африці та на Близькому Сході, куди йде більша частина пшениці країни.

На Україну припадає 80% імпорту до Лівану. Вона — ключовий постачальник для  Сомалі, Сирії та Лівії. Інфографіка: Financial Times

На Україну припадає 80% імпорту до Лівану. Вона — ключовий постачальник для Сомалі, Сирії та Лівії. Інфографіка: Financial Times

На Україну припадає 80% імпорту до Лівану. Вона є ключовим постачальником для таких країн, як Сомалі, Сирія та Лівія. Росія також постачає Туреччини понад 60% пшениці. У березні продовольча інфляція у Туреччині підскочила до 70%.

Єгипет купує майже дві третини пшениці на міжнародних ринках, що робить його найбільшим імпортером зерна у світі. Він залежить від Росії та України щодо понад 80% імпортованої пшениці. Минулого місяця Каїр звернувся за підтримкою до МВФ після того, як війна призвела до різкого зростання цін на пшеницю, олію та паливо.

Раніше Україна експортувала 30% світових запасів соняшникової олії. Інфографіка: Financial Times

Раніше Україна експортувала 30% світових запасів соняшникової олії. Інфографіка: Financial Times

Але криза зачепить не лише країни, які купують безпосередньо у двох країн. Світова торгівля була побудована на очікуванні безперебійних потоків поставок, і вплив війни позначився на міжнародних ринках зерна та олії.

Через морські блокади Росія перешкоджає і надходженню палива в Україну, і вивезенню товарів. До вторгнення 90% сільськогосподарського експорту Україна експортувала морем. Більшість цих товарів застрягла в країні і не можуть бути експортованими. Наприклад, близько 15 млн тонн, близько 40% урожаю кукурудзи залишається у силосах, за словами Майкла Магдовиця, аналітика сільського господарства у фінансовій компанії Rabobank.

Через блокаду портів фермерам України, які раніше відправляли морем пшеницю і соняшник в Єгипет і Туреччину, тепер доведеться шукати інших клієнтів.

Через блокаду портів 15 млн тонн (40% урожаю) кукурудзи залишається у силосах і не може бути експортованим. Інфографіка: Financial Times

Через блокаду портів 15 млн тонн (40% урожаю) кукурудзи залишається у силосах і не може бути експортованим. Інфографіка: Financial Times

Експорт сухододлом не є легкою альтернативою. В Україні не вистачає водіїв, щоб везти вантажівки в ЄС, оскільки другий місяць діє воєнний стан, а більшість чоловіків призовного віку забороняють виїжджати з країни. Через брак водіїв «у нас не так багато соняшникової олії в [закордонних] супермаркетах», – каже Хакіров з «Дельти».

Продовольча криза може тривати навіть після війни — до 2023 року, якщо фермери не зможуть придбати необхідні ресурси, такі як насіння та добрива, для посівного сезону пізніше цього року. Наявні запаси насіння фермерів до того часу будуть вичерпані, а їхня нездатність експортувати означає, що їхні гроші закінчуються, каже Гаель Хілі, регіональний директор агрохімічної групи Syngenta в Європі, Африці та на Близькому Сході.

За його словами, компанія вдалася до того, щоб прийняти зерно, яке зараз застрягло в Україні, як оплату за насіння, незважаючи на те, що воно не підлягає страхуванню.

Коментарі

Всі новини