Формування реєстру олігархів в Україні розпочнеться не раніше ніж через три місяці з дня опублікування висновку Венеціанської комісії на антиолігархічний закон. Про це йдеться у розпорядженні Кабміну від 24 лютого.
Зауважимо, що де-факто цей закон уже працює і без реєстру. Наприклад, Рінат Ахметов позбувся своєї участі у ЗМІ. Він та інші багаті українці втратили частину своїх активів через війну.
Наприкінці 2022 року міністр юстиції Денис Малюська під час презентації результатів дослідження Центра економічної стратегії (ЦЕС) «Олігархічний український капітал» сказав, що імплементацію закону про олігархів стримують війна, що зменшує як активи, так і їхній вплив, а також відсутність висновку Венеціанської комісії. Зараз очікується, що комісія підготує висновок до закону про олігархів до 10 — 11 березня 2023 року.
Кого закон вважає олігархами
Закон «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» встановлює чотири критерії, відповідно до хоча б трьох із них бізнесмен має потрапити до реєстру олігархів. Це:
- володіння активами на суму понад 1 млн прожиткових мінімумів (приблизно 2,5 млрд грн на сьогодні);
- бенефіціарне володіння монополією (найчастіше це частка ринку понад 35%);
- участь у політиці;
- значний вплив на засоби масової інформації (ЗМІ).
Секретар РНБО Олексій Данілов перед війною припускав, що Рада може визначити перших олігархів 20–25 травня 2022.
Однак поки що рішенням РНБО від 29 червня затверджено лише положення про Реєстр олігархів, яке визначає організаційні засади функціонування системи запобігання їхньому надмірному впливу та порядок застосування заходів впливу на них.
У липні Данілов повідомив, що під визначені законом ознаки олігархів підпадають 86 осіб.
Результати дослідження впливу олігархів в Україні
Під час презентації Дмитро Горюнов, старший економіст ЦЕС, зазначив, що український олігархічний капітал створює набагато більше ризиків, ніж корозійний іноземний капітал. Олігархи запустили небагато нових бізнесів. Більшість їхніх активів було створено за радянських часів, а потім приватизовано. «Олігархи виходять із гри, якщо ці активи зруйновано, окуповано, націоналізовано або продано».
Частка олігархів в економіці України
Олігархи надають перевагу галузям, які максимізують ренту. Переважно це жорстко регульовані галузі чи монополії (олігополії). Олігархи неодноразово зловживали монопольним становищем. Вони зазвичай не хочуть працювати на конкурентних ринках. Якщо вони намагалися це зробити, то часто зазнавали невдачі.
Олігархи свого часу фактично захопили політичну сцену, фінансуючи партії влади або ті, що мали непогані електоральні шанси. Після цього вони використовували виконавчу, законодавчу й навіть судову владу у своїх інтересах.
Олігархи утримували збиткові ЗМІ (особливо це стосується телеканалів) та використовували їх у своїх цілях — політичних і ділових. Використовували також фінансування спорту та інші інструменти м'якого впливу.
За останні 10 років частка олігархів в українській економіці знизилася. З піку 2011 року вона зменшилася приблизно вдвічі. Але це не мусить відволікати від подальших кроків щодо деолігархізації економіки.
Найбільші угоди з приватизації в Україні
За результатами дослідження сформульовано такі рекомендації:
- розробити довгострокову стратегію щодо виходу олігархів із ключових галузей;
- запровадити та контролювати обмеження у фінансуванні передвиборних кампаній;
- розглянути можливість повернення державі окремих активів;
- посилити можливості Антимонопольного комітету; АМКУ має досліджувати ринки з високою часткою олігархів;
- імплементувати заходи анти-BEPS;
- змінити підхід до ціноутворення природних монополій.
Як боротися зі старими олігархами та не допустити появи нових
Такого закону про олігархів, як в Україні, немає й не було в жодній країні. Єврокомісія не лише включила його нам в умови євроінтеграції, а й рекомендувала Грузії врахувати практику України. Про це сказав під час дискусії Малюська.
Міністр юстиції нагадав, що наразі в Україні юридично ніхто не визнаний олігархом. Імплементацію закону відкладено, але робота з деолігархізації триває. Зараз акцент у ній зміщується на профілактику, яка була однією із цілей розроблення закону. Частина потенційних олігархів, не чекаючи початку роботи закону, скоротили або вдали, що скоротили, свій вплив в економіці чи політиці. Тобто закон уже фактично працює.
Збитки українських телеканалів у 2020-2021 роках
Як сформувати список олігархів? Здавалося б, треба взяти список найбагатших людей і почати їх послідовно перевіряти на відповідність критеріям. Але цей підхід має принципові недоліки, головний, зокрема, – вибірковість підходу. «Тому під час імплементації закону потрібно буде розробити алгоритм, який дасть змогу захистити кожну дефініцію в суді», — вважає Малюська.
Міністра запитали: як виглядатиме картина після перемоги України у війні з погляду здатності старих олігархів спробувати відновити свій вплив?
«Складно відповісти, насамперед тому, що ми не знаємо параметрів нашої перемоги. Тому я поки що не візьмуся прогнозувати. Але якщо стане очевидним, що вплив з'явився, закон треба буде застосовувати. Ми цей етап пройшли, коли олігархи керували країною, ділили активи. Очевидно, що таке не має повторитися», — відповів він. І додав, що сама наявність закону суттєво стримує апетити «хижаків».
Структура замовних новин на українських телеканалах
Виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський наголосив на небезпеці того, що боротьба з олігархами призведе до невиправданого посилення держави та влади її керівництва, тобто створить передумови для виникнення диктатури. Малюська не став сперечатися із цією тезою по суті, але сказав, що:
- олігархи «підсадили» Україну на культуру корупції;
- потрібно мати план, що буде після олігархів;
- потрібен запобіжник, аби влада не зловживала важелем деолігархізації.
На запитання про те, чи можна за наявності закону про олігархів створити нову політичну партію за підтримки багатої людини, міністр відповів: «Можна, але для цього потрібно мати гарну юридичну команду».
«Потрібно визнати, що після завершення деолігархізації в нас не буде ні цікавого ТБ, ні якісного футболу. Але в такій країні, як Україна з її повоєнним потенціалом, їх і не має бути. Якщо це буде, отже, щось не вдалося», – резюмував Малюська.
На запитання 
, чи допускає він реприватизацію, Малюська відповів: «Це питання потрібно ставити політикам. «Реприватизація» звучить як «революція», тому не дуже хочеться переглядати підсумки приватизації на системному рівні. І навряд чи в цьому є сенс. Кожен випадок приватизації є особливим, але там, де є юридичні підстави для перегляду рішення, і якщо нас розуміє в цьому міжнародне співтовариство, то чому ні. Проте не треба цим зловживати».
Читайте також
