За негативного сценарію валовий збір зернових може бути настільки низьким, що уряду доведеться обмежувати експорт. Навіть за сприятливих умов урожай цього маркетингового року (МР, з 1 липня 2022-го до 30 червня 2023 року) буде істотно нижчим, ніж торік. Про це йдеться в останньому звіті World Agricultural Supply and Demand Estimates Мінсільгоспу США (USDA), що був опублікований у жовтні. Зокрема, за даними Мінсільгоспу США, українські аграрії засіяли озимими культурами значно меншу площу, ніж могли. На думку USDA, це спричинить падіння валового збору. Є й непогана новина: у ситуації невизначеності українські сільгоспвиробники взяли паузу й можуть надолужити відставання під час весняної посівної кампанії. Але це залежатиме від багатьох чинників.
Експорт продовольчої пшениці
Глобальний прогноз ринку продовольчої пшениці передбачає на 2022/2023 МР скорочення майже всіх показників (споживання, торгівлі, запасів) у провідних експортерів.
Проте світове виробництво залишається на рекордному рівні завдяки іншим країнам. Наприклад, зменшення збору в Аргентині та США збалансує загальне скорочення трейдингу на 1,9 млн тонн. Крім того, падіння окремо врівноважується прогнозом про більший на 2,7 млн тонн урожай у ЄС.
Отже, зменшення перехідних залишків за підсумками наступного МР ринок майже не відчує: мінус 1 млн тонн на тлі загального перехідного запасу 267,5 млн тонн.
В Україні падіння експорту продовольчої пшениці прогнозують на рівні 40%, до 11 млн тонн. У другій половині жовтня озимою пшеницею засіяли приблизно 2,5 млн га, тоді як торік — майже 5 млн га.
Водночас площа під озимою пшеницею має становити 4 млн га без урахування територій під окупацією, прифронтових зон, мінних полів тощо. Але частину озимого клину аграрії або використали під інші культури, або відтермінували сівбу до весни, зокрема через невизначеність з експортом.
Західними переходами Україна може вивезти приблизно 2 — 3 млн тонн зерна на місяць, тоді як дуже обмежений режим вивезення «зерновим коридором» за місяць забезпечив експорт 7 млн тонн. І це вже не говорячи про вартість логістики залізницею, яка інколи сягає 50% вартості самого зерна.
Продаж продовольчої пшениці головними експортерами за маркетинговими роками, млн т | The Page
Експорт фуражного зерна
Група фуражних зернових містить доволі довгий перелік культур, але головну роль тут відіграє кукурудза. Для цієї групи прогноз радикальніший, ніж для пшениці. Так, на 2022/2023 сільськогосподарський сезон передбачається суттєве зниження глобального виробництва — на 3,8 млн тонн, з яких 3,3 млн тонн припадають на кукурудзу. Водночас на відміну від групи пшениці в USDA переглянули оцінки загального трейдингу для фуражного зерна в бік збільшення з відповідним скороченням перехідних запасів (майже до 300 млн тонн).
Тобто на світовому ринку складаються всі умови для поступового зростання цін на фураж. Як припускають у Мінсільгоспі США, це змусить деяких великих імпортерів переглянути плани, зокрема, знижені оцінки імпорту для Японії, В’єтнаму та Ірану.
Продаж кукурудзи головними експортерами за маркетинговими роками, млн т | The Page
На жаль, Україна не зможе скористатися вигідною ринковою кон’юнктурою для продажу кукурудзи за цінами, що зростають. Прогноз виробництва культури на наступний сезон укотре зменшили, і тепер, на думку USDA, у 2022/2023 МР країна зможе зібрати лише жалюгідні 13 млн тонн зерна кукурудзи (пікові врожаї доходили до 36 млн тонн).
Експерти припускають, що українці також запропонують для фуражу ячмінь і деякі суміші злаків. Утім, за свідченнями самих аграріїв, фермери здебільшого відмовляються від роботи з ячменем. Тож загальну цифру продажу Україною фуражу на експорт можна вважати дещо перебільшеним припущенням.
Трейдинг грубих злаків щодо головних експортерів за маркетинговими роками, млн т | The Page
Наслідки та прогнози
Падіння виробництва зернових в Україні може бути й меншим за прогнозоване. Усі основні зернові натепер мають як озиму, так і яру форму, до того ж врожайність і якість зерна за умови дотримання технологій майже не відрізняються.
Тобто все залежатиме від перебігу воєнних дій: навесні в аграріїв буде вдосталь часу під яру сівбу тієї самої пшениці. До того ж збільшенню посівних площ сприятиме цінова кон’юнктура: вартість пшениці наступного врожаю може доходити до $400 за тонну. Ще більше це стосується кукурудзи, сівба якої розпочнеться тільки навесні.
Але навіть за умови закінчення бойових дій до цього часу торішніх показників врожаю Україна досягти не зможе. Забагато полів потребують розмінування, господарства втратили техніку та обладнання. До мінусів сезону можна зарахувати й те, що від українських продавців вимагають відвантажувати товар лише на умовах DAP (продавець бере на себе всі ризики транспортування). Крім того, Україна щоденно втрачає свої роками напрацьовані позиції на світових ринках, а повертати їх доведеться довго й важко.
За найгіршого сценарію — різкого падіння валового збору — на ринку може виникнути навіть дефіцит зерна. Тоді країні доведеться впровадити обмеження чи повну заборону на його експорт. А на внутрішньому ринку вкотре підскочать ціни на корми для тваринництва (насамперед птахівничої галузі).
І останнє, що потрібно для розуміння прогнозу USDA. Як і будь-який подібний прогноз, він складається на основі логістики. Однак ринок працює в умовах інколи миттєвих змін, і приклад зернової ініціативи це доводить. Ніхто не може з абсолютною точністю передбачити, як розвиватимуться події на Чорному морі протягом року. Водночас уже зараз будуються чергові залізничні переходи для транспортування вантажів, зокрема зернових, через західний кордон України. І все це теж впливатиме на загальні показники врожаю.
