Міжнародний валютний фонд (МВФ) знизив прогноз зростання світової економіки на 2023 рік до 2,7%, що на 0,2 відсоткового пункту нижче за липневий прогноз. Спад очікує приблизно третину світової економіки.
Зниження економічної активності фонд пов'язує з:
- війною в Україні;
- високими цінами на енергію та продовольство;
- інфляцією та підвищенням ключових ставок у багатьох країнах.
Щодо України, то МВФ підтвердив прогноз падіння реального ВВП у 2022 році на 35% за інфляції 30%. Інші прогнози на 2022 – 2027 роки не зроблено через надзвичайно високий рівень невизначеності.
Нижче ми скажемо, які прогнози та оцінки для ВВП України дають Держстат і Мінекономіки.
Основні проблеми світової економіки за оцінкою МВФ
Світова економіка й далі стикається із серйозними проблемами, спричиненими російським вторгненням в Україну, кризою вартості життя, викликаною постійним інфляційним тиском, що зростає, і уповільненням темпів зростання в Китаї.
Динаміка ВВП у світі
Прогноз МВФ глобального зростання на цей рік не змінився і становить 3,2%, а прогноз наступного року знижено до 2,7%, що на 0,2 в.п. нижче за липневий прогноз. Уповільнення 2023 року буде широкомасштабним, воно торкнеться країн, на які припадає приблизно третина світової економіки. Три найбільші економіки (США, Китай і єврозона) й надалі уповільнюватимуться. «Загалом потрясіння цього року знову відкриють економічні рани, які лише частково загоїлися після пандемії. Найгірше ще попереду, і для багатьох 2023 рік сприйматиметься як рецесія», – йдеться в повідомленні МВФ.
Ціни, що майже повсюдно швидко зростають, особливо на харчові продукти та енергоносії, створюють серйозні труднощі для домогосподарств.
Прогноз цін на продовольство та газ
Прогноз цін на продовольство та газ
Попри уповільнення економічного зростання інфляційний тиск виявляється ширшим і стійкішим, ніж передбачалося. Очікується, що глобальна інфляція досягне піка 9,5% цього року, а потім сповільниться до 4,1% до 2024 року. Інфляція розширюється далеко за межі харчових продуктів та енергії. Глобальна базова інфляція зросла із 4,2% у річному вимірі на кінець 2021 року до 6,7% у липні.
У МВФ зазначають, що ризики погіршення перспектив залишаються підвищеними, тоді як компроміси в політиці для подолання кризи вартості життя стали складнішими. У звіті названо такі головні ризики:
- неправильне калібрування грошово-кредитної, фіскальної або фінансової політики в умовах високої невизначеності та нестабільності, що зростає;
- глобальні фінансові умови можуть погіршитися, а долар ще більше зміцнитися, якщо на фінансових ринках почнуться потрясіння, які підштовхнуть інвесторів до безпечних активів. Це значно посилить інфляційний тиск і фінансову нестабільність у світі, особливо в країнах з ринком, що формується;
- інфляція може знову виявитися стійкішою, якщо ринки праці залишаться вкрай напруженими;
- війна в Україні триває, що може посилити енергетичну кризу.
Наслідки сильного долара для світової економіки
«Для багатьох ринків, що розвиваються, сила долара є серйозною проблемою», — зазначає економічний радник і директор із досліджень у МВФ П'єр-Олів'є Гурінша.
Долар зараз найсильніший із початку 2000-х років, хоча його зміцнення є найпомітнішим щодо валют країн із розвиненою економікою. Поки що зростання переважно зумовлено фундаментальними чинниками, як-от посилення грошово-кредитної політики США та енергетична криза.
Належною відповіддю на це для більшості країн із ринком, що формується, є калібрування грошово-кредитної політики задля підтримання цінової стабільності, можливість коригувати обмінні курси та збереження валютних резервів на той випадок, коли фінансові умови дійсно погіршаться.
«Оскільки глобальна економіка рухається до бурхливих вод, настав час для політиків із країн із ринком, що формується, задраїти люки», — вважає Гурінша.
Зміна курсу національних валют проти долара
Зміна курсу національних валют по відношенню до долара
Оцінки та прогнози ВВП України
Держстат оцінив падіння ВВП України в другому кварталі 2022 року у 37,2%, у першому – у 15,1%. За оцінками Мінекономіки, за три квартали сумарне падіння склало 30%, зокрема, у серпні та вересні – по 35%.
Уряд цього року очікує спад ВВП на 33,2% за інфляції 30,1% і його зростання у 2023 році на 4,6% за інфляції 30%. Нацбанк говорить про падіння ВВП на 33,4% за інфляції 31% цього року та зростання на 5,5% за інфляції 20% у 2023 році.
За даними Держстату, у 2021 році ВВП України зріс на 3,4% за інфляції 10% після спаду на 3,8% у 2020 році за інфляції 5%.
Зміна ВВП в окремих країнах та регіонах
Читайте також
