Співробітники Служби безпеки України проводять обшук. Фото УНІАН
3 листопада Верховна Рада проголосувала за відставку низки міністрів і призначення нових. З-поміж інших у відставку пішов перший віцепрем'єр-міністр України, міністр економіки Олексій Любченко. Того самого дня вдома в Любченка пройшли обшуки силами НАБУ та СБУ. У ЗМІ повідомлялося, що ймовірною причиною обшуків є підозра в ухиленні від сплати податків.
За чутками, саме Любченко, який раніше обіймав посаду голови Державної податкової служби, покривав «скрутки» — шахрайські схеми повернення ПДВ. За оцінкою звільненого раніше міністра фінансів Уманського, обсяг ринку «скруток» в Україні – 5 млрд грн на місяць, 60 млрд грн на рік.
Якщо ситуація в країні є такою, що обшуки зі спецпідрозділом доводиться проводити навіть у віцепрем'єр-міністра, то в бізнесу виникає логічне питання: які подальші перспективи в українського оподаткування та які правила гри будуть на цьому полі?
Планується, що новий орган – Бюро економічної безпеки – візьме на себе функції всіх перевірчих структур в економічній сфері в межах України, включно з ДФС, що має бути розформована, та сумнозвісним Відділом «К» СБУ.
Перший віцепрем'єр-міністр — міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Олексій Любченко (ліворуч) та секретар РНБО Олексій Данілов під час засідання, 15 жовтня 2021 р. Фото УНІАН
Ризик, який називають представники бізнесу та бізнес-асоціацій, полягає в тому, що до нового органу пройдуть старі кадри. Ті самі фахівці з податкових ям, скруток, кришування та здирництва, які до цього займалися подібними речами в перевірчих структурах за будь-якої попередньої влади. І саме їхня діяльність призвела до необхідності створення нового Бюро. Але якщо наповнювати його старими корупційними кадрами, то реформа структур, що мають функції контролю, перетворюється на «перестановку ліжок у борделі».
Останнім часом правоохоронці відзначилися одразу кількома гучними економічними скандалами.
Зокрема, влітку ДФС провела обшуки в мережі «Всі.Свої» за підозрою в ухиленні від оподаткування. Медійність і розголос призвели до того, що мережа змогла швидко відновити свою роботу, а конфлікт зам'яли.
На початку липня СБУ провела обшук у компанії MMI Engineering, яку звинуватила в незаконному майнінгу та вилучила 3,8 тис. консолей Playstation.
А у вересні ДФС із гордістю звітувала про успішно проведену масштабну спецоперацію в ТОВ «Сео Кор», яке було названо «незаконним онлайн-казино» попри те, що під час обшуку правоохоронцям було надано документи, які підтверджують наявність у ТОВ «Сео Кор» ліцензії КРАІЛ на надання послуг організаторам азартних ігор (розробку програмного забезпечення). Іронія в тому, що ТОВ «Сео Кор» є не онлайн-казино, а ІТ-компанією, яка надає свої послуги іншим онлайн-казино, і придбала ліцензію саме для того, щоб убезпечити себе від таких проблем.
Особливість подібних масштабних обшуків і наступних гучних заяв правоохоронців про потужну перемогу полягає в тому, що надалі вони не дають жодних результатів.
Криптовалюта біткоїн (Bitcoin, електронна валюта) на 100-доларових купюрах у Львові. Фото УНІАН
Наприклад, конфіскація 3,8 тис. консолей у MMI Engineering призвела лише до блокування роботи підприємства. Виявилося, що незаконна майнінгова ферма, яку перемогла СБУ, не є ані незаконною, ані майнінговою. Тому 3 серпня судове засідання в справі MMI Engineering було перенесене з формулюванням «у зв'язку з недостатністю фактів із боку прокуратури». Після чого, намагаючись знайти аргументи для суду, СБУ 6 серпня провела повторний обшук.
У випадку з ТОВ «Сео Кор» гучні заяви ДФС теж розтанули в суді. Через два місяці після обшуку, 28 жовтня, суд ухвалив рішення повернути все конфісковане майно ТОВ «Сео Кор».
Іншими словами, єдиний фактичний результат такого роду діяльності правоохоронців, не рахуючи пресрелізів, – це конфіскація техніки до суду та блокування роботи компанії з подальшим програшем у суді й поверненням на круги своя, але з фактичними збитками як для бізнесу, так і для бюджету, з якого фінансується марна діяльність правоохоронців
За словами представників Ради громадського контролю БЕБ, така поведінка правоохоронців є системою й має єдине бажання: створити бізнесу такі проблеми, які він захоче розв'язати в позасудовому порядку. Іншими словами, мотивацією часто є здирництво, яким вони й займаються під виглядом боротьби з ухиленням від оподаткування.
В Україні склалася така ситуація, коли саме корупція, а не боротьба з нею, є основною мотивацією для багатьох співробітників перевірчих органів. І саме ця ситуація призвела до того, що ці структури розформовуються і створюються нові.
Але для того, щоб нові служби стали справді новими, потрібне наповнення їх людьми, які раніше не були причетними до корупційної діяльності. Саме тому на останньому засіданні РГК БЕБ було порушено питання про приймання скарг від представників бізнесу, які зазнали таких атак, задля формування «чорного списку правоохоронців» і блокування їхнього потрапляння до БЕБ через конкурс. Це питання обговорювалося із самим Вадимом Мельником і зустріло в нього позитивну реакцію. Наразі розглядається конкретний механізм виконання цього рішення.
Проте навіть повноцінний прозорий конкурс, звісно, не може гарантувати стовідсотковий результат. Приміром, одним із членів конкурсної комісії, яка обрала нового голову БЕБ, був той самий Олексій Любченко, у якого саме і проходили обшуки НАБУ та СБУ за підозрою в кришуванні «скруток» і ухилянні від оподаткування.