Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Проєкт держбюджету-2023 до другого читання суттєво змінився: хто отримає більше

Проєкт держбюджету на 2023 рік

Проєкт держбюджету на 2023 рік

Кабмін учора, 31 жовтня, схвалив проєкт закону «Про Державний бюджет України на 2023 рік» до другого читання. У ньому враховано пропозиції народних депутатів і скориговано макропоказники.

Незмінним залишився загальний ресурс на національну безпеку та оборону – 1 141 млрд грн, або 18,2% ВВП.

Прогноз зростання ВВП на 2023 рік зменшено до 3,2% (замість попереднього прогнозу 4,6%) з огляду на збереження високих ризиків безпеки, а також ризиків продовження атак на об'єкти енергетичної системи та інші об'єкти критичної інфраструктури.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

Прогноз інфляції на кінець року зменшено з 30% до 28%.

Завдяки скоригованим макропоказникам і податковим змінам доходну частину бюджету запропоновано збільшити на 50 млрд грн — до 1,3 трлн грн.

Підписуйтесь на нас в Google News!

Витрати становитимуть 2,6 трлн грн, що на 66,8 млрд грн більше, ніж було в проєкті. Зокрема, збільшено обсяги видатків на виплату пенсій (на 38,9 млрд грн – до 271,9 млрд грн), на Фонд ліквідації наслідків збройної агресії (на 16,1 млрд грн – до 35,5 млрд грн), а також на науково-технічну діяльність, пільгові кредити для внутрішньо переміщених осіб і розвиток підприємництва. Такі дані повідомив Мінфін.

«Дефіцит держбюджету наступного року складе 20,6% ВВП. Покриватимемо його коштом допомоги партнерів. Нам потрібно залучити 38 млрд доларів. Отримаємо їх від ЄС, США, МВФ та інших донорів. Рухаємося в цьому напрямку, і є всі підстави розраховувати на прогрес», – сказав прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Прожитковий мінімум – 2 589 грн.

Мінімальна заробітна плата – 6 700 грн.

Курс гривні до долара в середньому за період – 42,2 грн, на кінець року – 45,8 грн (замість 50 грн, як було в першому читанні).

2023 року НБУ має перерахувати до бюджету частину прибутку в розмірі 71 млрд грн, що на 51,6 млрд грн більше, як порівняти з першим проєктом.

Кабмін прогнозує у 2023 році повернення 1,8 млн громадян з-за кордону після негативного сальдо міграції у 9,43 млн у 2022 році.

Нардеп Ярослав Железняк зазначив, що на загальнонаціональний ТВ-марафон у проєкт таки заклали гроші — плюс 1,4 млрд грн, хоча відповідну правку «збили» під час першого читання.

З яких джерел вирішили отримати більше грошей:

  • прибуток НБУ – на 51,6 млрд грн;
  • імпортний ПДВ – на 27,1 млрд грн;
  • ПДФО – на 14,8 млрд грн;
  • акцизи на паливо – на 7 млрд грн;
  • гранти – на 0,4 млрд грн.

Зменшення доходів щодо першого читання:

  • податок на прибуток – на 21,3 млрд грн;
  • ПДВ із вироблених в Україні товарів – на 6 млрд грн.

На цьому тлі обсяг коштів на Державний дорожній фонд зріс на 6,7 млрд грн і становитиме 64,3 млрд грн.

ТОП-5 відомств, чиї бюджети зросли найбільше до другого читання:

  • Мінрегіон – на 25% (плюс 2 млрд грн на Фонд регіонального розвитку);
  • Мінкульт – на 22% (1,6 млрд грн, основна частина – збільшення фінансування на «Марафон»);
  • Верховний суд – на 14% (245,4 млн грн);
  • «Укравтодор» – на 12% (плюс 6,7 млрд грн – майже на 2,5 млрд зросла субвенція місцевим бюджетам);
  • Мінсоцполітики – 10% (38,9 млрд грн – збільшення витрат на Пенсійний фонд).

Залізняк зазначає, що до другого читання бюджети жодному відомству не скоротили, тільки збільшили або залишили, як подавали в першому проєкті.

Найбільші отримувачі бюджетних коштів

Найбільші отримувачі бюджетних коштів


Подякувати 🎉

Коментарі

Всі новини