Україна шукає ресурси для компенсації $400 млрд збитків від російського вторгнення. Проте вартість відновлення може бути інакшою – адже не варто відбудувати потужності так само, якими вони були до лютого 2022 року.
Зробити це можна за рахунок декількох ресурсів. Україна шукає способи стягнути репарації з Росії та відразу залучити кошти із заморожених активів. Також нас підтримують міжнародні партнери.
Україна націлюється залучити максимальний обсяг приватного капіталу – проте поки компанії лише збирають інформацію про Україну. Залишилося залучити їхній капітал на проєкти відновлення. Якими вони будуть,– вирішуватиме Україна і ніхто інший за неї не плануватиме.
переказує основні тези Надзвичайного і Повноважного Посла України в США Оксани Маркарової на Київському міжнародному економічному форумі.
Якими ресурсами відбудувати Україну
Для відновлення потрібні значні ресурси, адже подібного проєкту ніхто не бачив з моменту Другої світової.
Найперше, це репараційні ресурси, використати їх буде можливо навіть до того, як ми їх зможемо стягнути. Ми працюємо над тим, щоб заморожені кошти можна було використовувати вже зараз. Росія повинна заплатити за свої руйнування і злочини.
Другий ресурс – кошти наших міжнародних партнерів. $300 млрд заморожених коштів можна буде успішно стягнути тоді, коли ми знайдемо весь бізнес, зацікавлений в них. Чим більше американського, європейського бізнесу прийде в Україну – тим швидше ми побачимо інновації в Україні.
Які пріоритети відновлення
Спершу потрібно розуміти обсяг руйнувань. Світовий банк зазначив масштаби збитків в Україні у сумі $400 млрд станом на лютий 2023 року. Це недоотриманий прибуток, екологічна шкода, фактично знищена інфраструктура і будівлі. Ми усвідомлюємо, що цифра руйнувань буде набагато більшою.
Ми також розуміємо, що не будемо відбудовувати все точно так, як воно було. Загальна сума збитків важлива для позовів від України в міжнародні суди. Але вона не є цифрою, яка визначає, скільки нам потрібно.
Інша цифра – потреба у швидких відновленнях, на 2023 рік вона становить $14 млрд. Це програма-мінімум для енергетичної галузі, щоб безперервно постачати енергію попри обстріли.
Також маємо бюджетну пряму допомогу. Сьогодні США, ЄС та низка країн покривають величезну частину наших видатків. Податки, які збирає Україна, ідуть безпосередньо на військо, зарплати, допомогу переселенцям – це кошти, які Україна виплачує за допомогою наших партнерів. Це десятки мільярдів навіть на цей рік.
Тому будь-яка цифра відновлення буде лише відносно обґрунтованою. Нам потрібна стратегія, перш за все. Донорська платформа країн Великої сімки та міжнародних фінансових організацій – це початок розбудови інфраструктури, яка дозволить визначити пріоритети.
Стратегія відновлення буде українською стратегією. Ми зрозуміємо, що потрібно. І під які проєкти буде фінансування. Воно може буде з різних джерел. Відновлення житла можна буде робити за репараційні кошти росіян. Енергетичну розбудову можуть профінансувати інституційні інвестори: DFC, ЄБРР тощо. Сюди ж долучиться співфінансування бізнесу. Проєкти можуть бути зі 100%-вим приватним капіталом, або 100% інституційного капіталу. Зараз казати ще рано.
Які механізми допоможуть інвестувати в Україну після війни
Лише тоді, коли ми станемо країною з сильною економікою, ми зможемо жити без допомоги МВФ. Ми на правильному шляху до цього останні 9 років і вдячні за грантову, фінансову та військову допомогу. Проте ми маємо розвивати можливості тут, створюючи плацдарми для українського та іноземного бізнесу.
Ми хочемо створити механізм координації з усіма нашими партнерами. Сьогодні ефективні трастові фонди, які ми створили зі Світовим банком. Ці фонди допомагають передавати кошти в бюджет і взяли на себе велику частину обов’язків зі звітністю. Ми хотіли б, щоб приватних фондів були десятки або сотні. Але навряд чи весь приватний бізнес хотітиме інвестувати в Україну, тому ми залучаємо настільки багато, наскільки можемо.
Чим більше компаній поставлять Україну на інвестиційну карту, тим більше з них будуть інвестувати.
