Дві потужні ракетні атаки РФ по об'єктах української енергетичної інфраструктури, здійснені у другій половині листопада, мали однією з головних цілей високовольтні підстанції АЕС. 
розповідає, чому пошкодження цих об'єктів може призвести не лише до блекауту, а й до ядерної аварії.
Як пов'язані підстанція АЕС та питання ядерної безпеки
АЕС – складний об'єкт, що складається не тільки з реакторних установок, а й із систем безпеки та мережі, яка підводить або відводить електроенергію. Підстанція є частиною мережі. Основне її завдання полягає в тому, щоб змінити параметри виробленої на енергоблоках електроенергії та передати її до об'єднаної енергосистеми країни (ОЕС).
Друге її завдання – постачання на АЕС електроенергії, яка необхідна для охолодження реакторів та відпрацьованого палива. Втрата охолодження на одному або кількох реакторах неминуче призведе до розплавлення ядерного палива та масштабного радіоактивного викиду – саме це сталося в Японії на АЕС «Фукусіма» у березні 2011 року.
Звичайно, на всіх АЕС є система резервного електропостачання, але не призначена для тривалого використання. Тому, згідно з протоколами безпеки, при загрозі аварії на підстанції спрацьовує система аварійного відключення реакторів або вони переводяться на знижену потужність. В результаті один або кілька реакторів відключаються від ОЕС або видають до неї менше електроенергії. Саме це є головною причиною нинішніх планових та екстрених відключень електроенергії в Україні.
Чому РФ атакує підстанції, а не ядерні реактори
Ядерні реактори фізично добре захищені. Їхні зовнішні оболонки спроектовані так, щоб витримати екстремальні зовнішні впливи: урагани, землетруси і навіть падіння невеликих літаків.
Але Путіна від ударів по них утримує не це. Його мало турбує реакція Заходу. Однак прямий удар по реактору обов'язково призведе до ядерної катастрофи з непередбачуваними радіаційними наслідками, зокрема й для Росії.
Руйнування ж підстанцій може привести три АЕС, які залишилися під контролем України, до стану, в якому зараз перебуває Запорізька АЕС: всі реактори зупинені. Ця станція не тільки не постачає енергію до ОЕС, а й бере її звідти для власних технологічних потреб.
«Енергоатом» натепер контролює Рівненську, Хмельницьку та Південноукраїнську АЕС. Загальна потужність їх дев'яти енергоблоків оцінюється у 8,13 ГВт – це майже половина нинішніх енергетичних потреб України.
Що робиться для захисту підстанцій АЕС
Гарантовано захистити електричну підстанцію від ракетних та дронових атак неможливо. Найбільший рівень захисту може забезпечити ешелонована сучасна система ППО. Але й така система навіть теоретично не забезпечує 100% захисту, не кажучи вже про те, що Україна не має можливості створити щось подібне.
Різні заходи фізичного захисту, про які багато говорять в Україні, можуть лише знизити ймовірність руйнування найважливіших об'єктів підстанції (трансформаторів). Але на підстанціях (їх площа сягає кількох гектарів) щільно розміщені десятки та сотні одиниць обладнання, які легко руйнуються навіть вражаючими елементами касетних бойових частин ракет (росіяни вже почали застосовувати їх для ударів по енергетичних об'єктах). Так, такі деталі простіше відновити чи замінити, ніж трансформатори, але все одно потрібен час, протягом якого країною діятимуть відключення.
Деяку допомогу у захисті українських підстанцій АЕС почало надавати Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), яке у серпні 2024 року розширило моніторинг на підстанції, які забезпечують видачу потужності з АЕС та зовнішнє енергоживлення самих станцій. У РФ поки що намагаються явно не конфліктувати з МАГАТЕ.
У серпні міністр енергетики Герман Галущенко говорив, що в Україні є десять підстанцій, пов'язаних з АЕС. Але 15 жовтня глава «Енергоатому» Петро Котін сказав, що визначили 7 підстанцій, важливих для видачі потужності з атомних станцій, на які поширюється робота місій МАГАТЕ. «Графік перебування місій МАГАТЕ вже є. На одній із них місія розпочалася, – сказав він. – Я думаю, що розширення місії МАГАТЕ на підстанції допоможе забезпечити їхній політичний захист».
Єврокомісія надасть $3 млн для роботи моніторингових місій МАГАТЕ на АЕС України, які можуть бути використані у тому числі і на підстанціях, критичних для забезпечення роботи станцій, повідомила єврокомісар з питань енергетики Кадрі Сімсон.
Яка ситуація в енергетиці України після масованих ударів
У ніч на 28 листопада Росія здійснила останню за часом масштабну атаку на енергетичну інфраструктуру України, використавши ракети та безпілотники.
Ситуація в енергетиці після 11-ї масованої атаки РФ – контрольована, хоч і складна, система зберегла і зберігає цілісність, заявив 29 листопада прем'єр-міністр Денис Шмигаль за підсумками засідання уряду.
Напередодні генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що три діючі АЕС України вранці 28 листопада «скоротили вироблення електроенергії після відновлення атак на енергетичну інфраструктуру країни, що ще більше поставило під загрозу ядерну безпеку під час військового конфлікту».
Він зазначив, що вдруге менш ніж за два тижні Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська АЕС знизили рівні потужності як запобіжний засіб. Один реактор на Рівненській АЕС було відключено від мережі. АЕС продовжували отримувати зовнішню електрику, хоча Хмельницький майданчик втратив зв'язок із двома своїми лініями електропередачі.
«Енергетична інфраструктура України надзвичайно тендітна і вразлива, що наражає ядерну безпеку на великий ризик, – заявив Гроссі. – Я ще раз закликаю до максимальної військової стриманості у районах із великими об'єктами ядерної енергетики та іншими об'єктами, від яких вони залежать».
У вересні та жовтні групи МАГАТЕ відвідали сім підстанцій, розташованих біля АЕС по всій Україні, щоб оцінити ситуацію, що там склалася після ударів, виявили «значні пошкодження» і «дійшли висновку, що здатність мережі забезпечувати надійне зовнішнє електропостачання українських АЕС значно знизилася», заявив генеральний директор 21 листопада Раді керуючих МАГАТЕ.
Читайте також
