Індійська автоматична міжпланетна станція (АМС) Chandrayaan 3 («Чандраян-3») днями успішно досягла поверхні Місяця в районі його південного полюса. У цей район прагнула й російська «Луна-25», але вона розбилася. Свої місії туди незабаром направлять Китай та США. 
розбиралося, чому південний полюс Місяця зараз став таким цікавим землянам.
Як індійський апарат летів до Місяця
«Чандраян-3» — це третя місія Індійської організації космічних досліджень ISRO. Вона стартувала 14 липня, 5 серпня апарат вийшов на орбіту навколо Місяця, 12 серпня від нього відокремився модуль, що спускається, і почав зниження, посадка відбулася 23 серпня. Її можна було спостерігати у прямому ефірі. Таким чином, від старту до посадки минуло 40 днів.
Індія стала четвертою в історії (після СРСР, США та Китаю) державою, яка успішно посадила апарат на місячну поверхню, і першою країною, апарат якої здійснив посадку біля південного полюса Місяця.
Спочатку запуск планувався на 2020 рік, але дата неодноразово переносилася. Місія коштувала 75 млн доларів. Це набагато менше вартості російської програми «Луна-25», що оцінюється в 200 млн доларів.
Успішна посадка на Місяць місії Chandrayaan 3 («Чандраян-3»), відео
Схема польоту «Чандраян-3» до Місяця
Чому розбилася «Луна-25»
Однією з причин неуспіху «Луни-25» стало те, що росіяни вирішили летіти до Місяця більш прямою і короткою траєкторією, якою ще ніхто не літав. Такий політ вимагає меншого запасу палива на борту, але для змін траєкторії потрібно додавати до апарату сильніші імпульси. І якщо трапиться помилка під час корекції траєкторії, то велика ймовірність, що її не вдасться виправити. Ймовірно, так і вийшло: у «Роскосмосі» припускають, що двигун пропрацював у півтора рази більше, ніж було потрібно, тому апарат попрямував не на обліт Місяця, а врізався у його поверхню.
Під час посадки індійцям допомагало те, що вона проходила за додаткової підтримки індійського місячного орбітального апарату «Чандраян-2», що залишився від попередньої місії 2019 року (тоді апарат, що спускається, розбився). Це дозволяло внести необхідні зміни до розрахункової траєкторії модуля у разі раптового стрибка одного з параметрів посадки, а головне – модуль залишався на зв'язку, навіть якщо його від Землі закривав Місяць. Росіяни ж у такій ситуації не бачили свого апарата.
Посадковий модуль станції «Луна-25»
Проєкт російської міжпланетної станції було розпочато ще 1997 року. За цей час він кілька разів кардинально змінювався і з самого початку зіткнувся з технічними та фінансовими проблемами. Після втрати під час запуску однієї зі станцій у 2011 році проєкт вкотре переглянули та назвали «Луна-25».
Ця назва є претензією РФ на наступність радянської космічної програми: остання місія «Луна-24» була проведена у 1976 році. Старт «Луни-25» планувався на 2014-й, проте його було відкладено через західні санкції за вторгнення в український Крим та на Донбас.
Старт відбувся 11 серпня 2023 року. На орбіту Місяця станція вийшла 16 серпня. Через два дні двигуни провели корекцію орбіти, щоб забезпечити найкращі умови для побудови передпосадкової траєкторії. Проте 19 серпня зв'язок було втрачено. Цьому передувала чергова корекція, під час якої відбулася «нештатна ситуація». Від старту до катастрофи (про неї було оголошено 20 серпня) минуло 10 днів.
Історія місій на Місяць
Чому саме південний полюс Місяця
До успіху Індії всі успішні посадки на Місяці були в його екваторіальній зоні — туди опуститися і злетіти звідти простіше.
Місяцехід «Праг'ян» виїжджає з посадкового модуля «Чандраян-3», відео
Як кажуть фахівці, південний полюс Місяця таїть багато загадок, там є кратери, куди сонячне світло не проникало мільярди років, а температура може опускатися до –248 °C.
Але одна з головних причин, через які південний полюс цікавий, – це можлива наявність там води у вигляді льоду.
Якщо виявиться, що на Місяці є лід, і його можна видобувати, то це дасть надію на колонізацію планети в майбутньому, тому що вода необхідна не лише для життєдіяльності людини, але й може бути використана (після розщеплення на кисень та водень) як ракетне паливо.
Тоді Місяць може стати перевалковою базою для польотів у далекий космос.
Місця посадок на Місяць
