Ухвалення 28 червня 1996 року Конституції України — важливий крок у державотворенні, який ми урочисто відзначаємо, як і День Незалежності. Проте окреслені в головному державному документі положення подекуди далекі від сучасних реалій. 
з’ясовує, чи зберігає Конституція України спадок СРСР, чи створює це перепони для ринкових реформ і яких змін потребуватиме Конституція після перемоги.
Які положення Конституції України стосуються економіки та підприємництва
У структурі Конституції немає спеціального розділу, присвяченого економічній моделі. Але, як підкреслює Антон Чиркін, експерт Центру політико-правових реформ, у законі зафіксовано перехід від планово-регулятивного підходу у формуванні економічної системи до ринкової, хоча очевидно, що цей процес ще триває.
Співрозмовник також підкреслює, що з 2019 року Україна чітко визначила в Конституції європейську ідентичність і незворотність європейського та євроатлантичного курсу. Отже, інтеграція української економіки в європейську та гармонізація законодавства України та ЄС мають підґрунтя в головному державному документі.
Антон Чиркін називає такі положення Конституції, які регулюють економічний розвиток і підприємництво:
- стаття 41 — про право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
- стаття 42 — про право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Експерт підкреслює, що не менш важливими є положення статей 3, 6, 8, адже без дотримання й гарантування прав людини, розподілу влади та панування права в державі сформувати розвинуту економічну систему не вдасться.
Конституція України народжувалася тоді, коли вплив радянського минулого був доволі сильним
Коли Конституція України не відповідає сучасним реаліям і заважає реформам
«Не завжди те, що передбачено Конституцією, повністю виконується на практиці, однак це загальносвітова проблема. Утім, той факт, що Україна наближається до європейського економічного простору говорить про правильність розвитку та свідчить про певну відповідність конституційних положень реаліям сьогодення. Водночас припускаю, що зміст Конституції в частині розвитку економічної системи потребує вдосконалення», — зауважує Антон Чиркін.
Тут буде цікавим погляд не тільки правника, а й експерта з економічної сфери. «Хоча я не юрист і не заглиблювався в проблематику Конституції, але досить очевидно, що вона відірвана від життя й, наскільки я розумію, багато чого успадкувала з конституції СРСР», — зауважує Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна.
Він згадує, що перепоною для економічного розвитку України подекуди стає норма Конституції про неможливість звуження прав громадян. Мається на увазі стаття 22 Конституції, де, зокрема, йдеться про неприпустимість звуження змісту та обсягу наявних прав і свобод у разі ухвалення нових законів або внесення змін до чинних законів.
«Ось у цю невеличку норму в нас багато чого впирається, зокрема, й різного роду пенсійні реформи та багато іншого, що стосується скорочення надмірних видатків із бюджету. А це своєю чергою тягне за собою потребу в репресивному податковому апараті і, як наслідок, малопридатний для розвитку бізнес-клімат», — робить висновок Боярчук.
Про суперечність економічних реформ головному документу держави також може свідчити практика Конституційного Суду України. За словами Антона Чиркіна, до цього органу вже зверталися щодо конституційності певних положень медичної та земельної реформ. Зокрема, Дмитро Боярчук нагадує, як Юлія Тимошенко, лідерка парламентської фракції «Батьківщина», намагалася оскаржити в Конституційному Суді закон про продаж сільськогосподарської землі.
Вірогідно в повоєнний час Конституцію України чекає оновлення
Чи потрібна конституційна реформа в Україні після перемоги
Поки в Україні триває воєнний стан, Конституцію не можна змінювати. Але після перемоги головний документ держави, вочевидь, варто остаточно очистити від радянського спадку, покладаючись на досвід європейських країн. На думку Дмитра Боярчука, це було б правильно, адже є багато зауважень щодо того, що велика кількість реформ потребують внесення змін у Конституцію.
«Задля подальшого розвитку країни після перемоги необхідно проводити конституційну реформу, — наголошує Антон Чиркін. — Конституція має посилити гарантування прав і основоположних свобод людини й громадянина насамперед через урахування міжнародних та європейських стандартів щодо розвитку й регулювання громадянських і політичних прав».
Водночас, на думку співрозмовника , конституційне регулювання соціально-економічних прав потребує більш лаконічного підходу з використанням досвіду європейських країн, а також відповідних рекомендацій Венеціанської комісії.
Чиркін називає такі напрями змін Основного Закону:
- позбутися декларативності соціально-економічних прав;
- закріпити права юридичних осіб;
- визначити конституційні основи правового регулювання податкової системи держави;
- внести зміни щодо матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування.
Щодо останнього пункту Чиркін уточнює, що зміни до Конституції в частині децентралізації мають стати потужним поштовхом до поліпшення економічної системи України, бо ця реформа вже показала позитивні результати.
Читайте також
