Пандемія COVID-19 завадила відновленню світової економіки після кризи 2008 року.
Місцями населення розслабилося і не сприймає карантин як щось серйозне, тому рівень зараження коронавірусом стабільно зростає. В Україні вже п'яту добу поспіль фіксують понад 2 тис. хворих на день. Прогнозують, що до кінця вересня кількість хворих становитиме 3 тис. осіб щодня. Восени до наявних проблем додасться сезонний фактор: знизиться рівень захисту імунної системи, збільшиться кількість хворих не тільки на коронавірус, а й на респіраторні захворювання.
Усе це може ще сильніше уповільнити й без того повільні спроби відновлення економік різних держав. розбиралося в тому, що чекає на світ восени і чи існують перспективи виходу з цього тривалого спаду.
Глибока рецесія стане тільки глибше
Раніше Світовий банк заявляв, що пандемія COVID-19 скоротить світову економіку 2020 року на 5,2%. Це стане найглибшою рецесією з часів Другої світової війни та збільшить кількість бідних.
У багатьох країнах економічна активність знизиться на 7%, доходи на душу населення впадуть на 3,6%, що призведе до крайньої бідності близько 60 млн осіб. Більше за інших постраждають країни з найбільшою кількістю хворих і ті, які дуже залежать від світової торгівлі й туризму.
Економіка США скоротиться на 6,1%, Японії — на 6,1%. В інших регіонах також прогнозується зниження темпів зростання: у Латинській Америці та Карибському басейні на 7,2%, в Європі та Центральній Азії на 4,7%, на Близькому Сході та у Північній Африці на 4,2%, у країнах Африки на 2,8%, у Південній Азії на 2,7%, у Східній Азії та Тихоокеанському регіоні на 0,5%.
В єврозоні падіння цін у річному вираженні зафіксоване вперше з травня 2016 року. Це підвищило шанси на те, що Європейському центральному банку доведеться ввести ще більше стимулів для забезпечення зростання цін.
Річна інфляція у 19 країнах впала до мінус 0,2% у серпні з 0,4% у липні, що на 0,2% гірше за очікування аналітиків і далеко від цільового показника ЄЦБ у трохи менш як 2%. Восени це стане довготривалим гальмом для споживчих цін і попиту на інвестиції.
Втрачені робочі місця можуть ніколи не відновитися
За даними The New York Times, європейські компанії готуються до масштабного скорочення персоналу, щоб компенсувати крах бізнесу через спалах коронавірусу. Тепер близько 59 млн робочих місць схильні до ризику скорочення робочого часу або оплати, тимчасових або постійних звільнень. Найсильніше це торкнеться галузей транспорту та роздрібної торгівлі.
До нещодавнього відновлення спалахів захворювання на коронавірус економічний збиток від пандемії стрімко зростав. Корпоративні гіганти й роздрібні компанії тепер прагнутимуть скоротити десятки тисяч позицій восени й протягом наступного року. Airbus, BP, Renault, Lufthansa, Air France, мережа універмагів Debenhams, Bank of Ireland і навіть McLaren Group, до якої входить команда Формули-1, а також безліч дрібних підприємств, входять до числа планових скорочень.
Європейський центральний банк заявив, що безробіття зросте і залишиться високим навіть після того, як світ почне відновлюватися після пандемії. Раніше зростання рівня безробіття стримували урядові програми: держава допомагала керівникам виплачувати зарплати близько 60 млн співробітникам.
«Здається, що ці дорогі державні програми тільки відстрочили біль для деяких працівників», – коментують у NYT.
Крім того, за даними The Guardian, третина британських компаній планують скоротити штат до жовтня 2020 року через закриття програми збереження робочих місць.
З 1 вересня уряд Великої Британії виплачуватиме 70% зарплати. Водночас роботодавці повинні будуть сплатити 10% зарплати, пенсійні внески та національне страхування. У жовтні уряд знизить виплати до 60%. Потім програму планують закрити попри те, що деякі компанії і досі не можуть відновити роботу через пандемію коронавірусу.
«Дотепер уряду вдавалося запобігти зростанню кількості звільнень завдяки програмі Job Retention Scheme, однак цієї осені ситуація на ринку праці погіршиться», – говорить старший аналітик Інституту розвитку персоналу (CIPD) Гервін Девіс.
Усе це є величезною загрозою для відновлення світової економіки після кризи.
Економіка Європи: оптимізм і негатив
Німеччина очікує, що економічна криза через пандемію коронавірусу буде менш серйозною, ніж передбачалося раніше. За даними Reuters, міністр економіки Німеччини Пітер Альтмаєр повідомив, що дії держави сприяють швидшому відновленню економіки після COVID-19. За його словами, найгірше вже позаду.
У будь-якому разі це однаково буде найбільшим економічним спадом з часів Другої світової війни. Німецька економіка скоротилася на 5,7% 2009 року, через що вибухнула світова фінансова криза.
На 2021 рік уряд ФРН переглянув свій прогноз зростання у бік зниження до 4,4% з попередньої оцінки у 5,2%. За словами Альтмаєра, це означає, що економіка не досягне свого передпандемічного рівня раніше початку 2022 року.
Водночас у Великій Британії стурбовані можливістю осіннього спалаху захворювання на коронавірус і розмірковують над тим, щоб відкласти ухвалення важливих рішень щодо державних витрат до закінчення кризи. Ухвалення бюджету Великої Британії можуть перенести на весну 2021 року.
А ось економіка Швеції постраждала менше, ніж в ЄС – у другому кварталі зниження склало 8,6%. Для країни це найсильніше падіння з 1980 року, але воно не є таким істотним, як в інших державах. У країні не вводили жорсткого карантину, але, за даним и Financial Times, там теж побоюються другої хвилі коронавірусу. У Всесвітній організації охорони здоров'я вважають, що у боротьбі з коронавірусом стратегія Швеції повинна стати прикладом для інших країн.
Коронавірус в Україні: що на нас чекає восени
Говорити про відновлення економіки після пандемії коронавірусу ще зарано. З 31 серпня в Україні почав діяти новий поділ на зони поширення COVID-19. До «зеленої» зони не потрапив жоден із регіонів. Незадовго до цього Кабінет міністрів ухвалив рішення продовжити адаптивний карантин до 31 жовтня 2020 року і закрив кордони на в'їзд для іноземців.
Це рішення сильно вдарить по авіагалузі України. Авіакомпанії вже істотно скорочують рейси. Це позначиться на їхніх доходах і на сумі відрахувань до держбюджету. У «Міжнародних авіалініях України» (МАУ) прогнозували, що повне відновлення авіаринку до докризового рівня буде можливим до 2023 року, але темпи відновлення багато в чому залежатимуть від темпів відкриття кордонів.
«У період гострої фази карантину було сформовано збиток у розмірі близько $60 млн. За нинішньої ситуації на авіаринку зробити об'єктивний розрахунок нових фінансових втрат не є можливим. Очевидно, що наш попередній прогноз погіршиться, але наскільки, можна буде говорити тільки за фактом», – відповіли в МАУ на запит
.
Водночас ще навесні уряд України скоротив доходи держбюджету на 119,7 млрд грн – до 975,8 млрд грн і збільшив витрати на 82,4 млрд грн – до 1,266 трлн грн. Згідно з консенсус-прогнозом Мінекономіки, 2020 року падіння ВВП України складе 6%.
Прогнози експертів є невтішними: падіння економіки триватиме, а безробіття збільшиться. ВВП України у другому кварталі 2020 року вже впав на 11,4%. Згідно з макропрогнозом Національного банку України (НБУ), у 3 і 4 кварталі нинішнього, а також у 1 кварталі наступного року на відновлення економіки очікувати не варто.
«Починаючи з 2021 року, передбачається подальше поступове прискорення економічного зростання і формування якісної основи для стійкого економічного розвитку в середньостроковій перспективі з урахуванням проведення основних реформ і збереження фінансової стабільності», — говорить міністр економіки Ігор Петрашко.
На економіку дуже впливає також споживчий попит. Він хоч і відновив зростання влітку, але продовжує залишатися низьким. Українці суттєво знизили витрати на товари не першої необхідності, а бізнес припинив втілення планів щодо розвитку, переглянув штатні розписи та зарплатні фонди.
Рівень безробіття в Україні також залишається високим. Станом на 20 серпня 2020 року статус безробітного в Україні отримали 488 тис. осіб. Цей показник на 77% вище, ніж торік. Загалом, за підрахунками Торгово-промислової палати, кількість безробітних за час карантину склала 2,5 — 2,8 млн українців. Це найвищий показник за останні 15 років.
Навесні уряд України заборонив приймати гостей у ресторанах і кафе. Заклади могли працювати тільки на винос або доставляти їжу додому. Пізніше кафе та ресторанам дозволили відкрити літні майданчики за умови дотримання заходів безпеки, а ще пізніше – пускати гостей до приміщення. Але попри те, що заклади відновлюють свою роботу, вийти на докризовий рівень вийде не в усіх.
Погіршує становище ресторанів сезонність: восени літні майданчики ресторанів припинять роботу, а у приміщеннях діятимуть обмеження щодо відстані між людьми. Крім того, Кабмін заборонив роботу нічних клубів і дискотек з 23:00 до 07:00. А це нові збитки для галузі та збільшення кількості безробітних.
Нова хвиля коронавірусу
Поки що найнебезпечнішим чинником для відновлення світової економіки є можливість другої хвилі коронавірусу. Наприклад, у Франції, Польщі та Нідерландах на неї чекають у листопаді. А Німецька медична асоціація Marburger Bund повідомила про те, що до Німеччини друга хвиля вже прийшла. Уряд має намір продовжити заборону на проведення масових заходів аж до 31 грудня 2020 року.
Нещодавно стало відомо про те, що проведення Всесвітнього економічного форуму в Давосі перенесли на початок літа 2021 року, а чемпіонат з танго в Аргентині проведуть онлайн.