Національний банк у своєму базовому макроекономічному прогнозному сценарії враховує певні терміни «суттєвого покращення ситуації з безпекою». Але в опублікованому днями квітневому інфляційному звіті він розглянув альтернативний сценарій.
У квітні 2022 року НБУ не випускав інфляційний звіт через повномасштабну агресію, що почалася. У звітах за липень та жовтень 2022 року НБУ, крім базового, надавав і альтернативний сценарій із більшим періодом тривалості війни, проте згодом відмовився від нього, хоча такий сценарій продовжував формувати МВФ.
Основні припущення альтернативного макроекономічного сценарію НБУ
Альтернативний сценарій прогнозу виходить із припущення вищих ризиків для безпеки України та відповідно повільнішого повернення економіки до нормальних умов функціонування на прогнозному горизонті.
За цим сценарієм економіка України у 2025 році відновлюватиметься повільніше порівняно з базовим сценарієм. Проте траєкторія інфляції відрізнятиметься несуттєво.
Забезпечення макрофінансової стабільності вимагатиме кілька більших обсягів міжнародної допомоги і водночас значно вищих витрат резервів НБУ для підтримки контрольованої ситуації на валютному ринку та помірної інфляції
Основні параметри альтернативного макроекономічного сценарію НБУ
Зростання ВВП у 2025 році прискориться лише до 3,3% із 3% цього року, тоді як у базовому сценарії йдеться про зростання економіки 2025-го на 5,3%.
Водночас на 2026 рік базовий сценарій передбачає уповільнення зростання до 4,5%, тоді як альтернативний – прискорення до 5,6%.
На думку НБУ, відновлення економіки в альтернативному сценарії буде більш нестійким і за більш суттєвого дефіциту держбюджету. «Посилення диспропорцій на ринку праці на тлі гіршої, ніж у базовому сценарії, ситуації з міграцією стримуватиме споживчу та ділову активність, збільшуватиме тиск на витрати бізнесу з оплати праці. Відновлення промислового виробництва за цим сценарієм буде повільнішим, як і відновлення посівних площ», – йдеться у звіті.
Динамика реального ВВП
Негативно впливатиме на економічну активність також нергодефіцит, який, однак, допускається таким самим, як і в базовому сценарії – 5% у 2024-2025 роках.
Основним чинником підтримки економіки буде збереження м'якшої, ніж у базовому сценарії, фіскальної політики. Дефіцит бюджету без урахування грантів у доходах становитиме 18% ВВП у 2025 році (у базовому – 13,5%) та 12% ВВП – у 2026 році (у базовому – 7,5%). Уряд зберігатиме значні витрати на відновлення інфраструктури, підтримку населення, а також на потреби оборони та безпеки. Частково їх вплив на дефіцит бюджету компенсують додаткові заходи щодо мобілізації бюджетних доходів на рівні 3,5% ВВП.
Великі бюджетні дефіцити у 2025-2026 роках фінансуватимуться додатковими внутрішніми та зовнішніми позиками. Альтернативний сценарій передбачає міжнародну допомогу на рівні $28,7 млрд у 2025 році та $18,5 млрд у 2026-му проти відповідно $25,1 млрд та $12,6 млрд у базовому сценарії. У НБУ вважають, що це дозволить не вдаватися до монетарного фінансування бюджету, тобто не «друкувати» гривню.
Позики призведуть до зростання державного та гарантованого державою боргу, що наблизиться до 100% ВВП наприкінці прогнозного періоду.
Нацбанк вважає, що траєкторія інфляції буде схожа на базовий сценарій, проте це вимагатиме суттєвіших витрат міжнародних резервів: споживча інфляція тимчасово прискориться наприкінці 2024 року до 8,6% зі зниженням до 5,5% наприкінці 2025-го проти відповідно 8,2% та 6,0% у базовому сценарії.
«Окрім вичерпання тимчасових факторів пропозиції, додатково на інфляцію, насамперед на її базову складову, тисне ослаблення реального ефективного обмінного курсу гривні на тлі повільного відновлення конкурентоспроможності економіки», — вважають у НБУ.
Повільніша нормалізація економічних процесів гальмуватиме відновлення експорту, приплив іноземного інвестиційного та боргового капіталу в приватний сектор і генеруватиме більший попит на готівкову валюту.
Для покриття великого структурного дефіциту на валютному ринку НБУ витрачатиме значні обсяги міжнародних резервів. Тому, незважаючи на очікувану велику зовнішню фінансову допомогу, резерви залишаться майже незмінними у 2024 році та зменшуватимуться протягом 2025-2026 років до $33 млрд, тоді як у базовому сценарії на кінець 2026 року вони становлять $39,3 млрд.
«Водночас такі обсяги резервів дозволять поступово пом'якшувати валютні обмеження», — заявили в НБУ.
Читайте також
Українські IT-компанії на шведському ринку: вигоди для Швеції та нові горизонти для України
Адаптація продажів під нові вимоги: стратегії, команди та автоматизація на SALES FORUM 2024
