Два найбільших українських підприємця зійшлися в битві за фінансові потоки. Головне питання, яке вони намагаються вирішити, – чи запрацює в Україні з 1 липня ринок електроенергії. Ціна цього питання – десятки мільярдів гривень. Компромісу тут бути не може – хтось обов’язково програє.
Хроніка бойових дій
Минулого вівторка Рінат Ахметов отримав ситуативну перемогу. Парламентський комітет з ПЕК не зміг зібрати кворум для затвердження законопроекту №10318 про перенесення дати запуску конкурентного енергоринку з 1 липня на 1 жовтня. А це формально не дозволяє проголосувати за нього в парламенті.
Але тут по позиціях Ахметова стала бити важка артилерія. 24 травня відкласти запуск ринку рекомендувало представництво Європейського Союзу. 27 травня про це заявив Європейський банк реконструкції та розвитку. Світовий банк заявив, що підтримує запровадження конкуренції на ринку, але рекомендує перенести його старт на 1 жовтня.
Не рекомендують запускати ринок вчасно і в Інвестиційній раді при президентові України. Голова його офісу Юлія Ковалів написала на своїй сторінці у Facebook, що якщо це зробити 1 липня, виникнуть проблеми в інвесторів, які вклалися у відновлювану енергетику.
А виконувач обов’язків голови Служби безпеки України Іван Баканов направив на адресу голови Верховної Ради Андрія Парубія листа, в якому повідомив, що введення ринку загрожує національній безпеці.
У свою чергу виконувач обов’язків голови комітету з ПЕК Олександр Домбровський вчора звернувся до спікера Верховної Ради Андрія Парубія з проханням внести цей законопроект до порядку денного. Але цього не сталося.
Історія питання
Згідно з Законом «Про ринок електричної енергії», в Україні (замість нинішньої моделі «єдиного оптового покупця» в особі ДП «Енергоринок») створюється конкурентна модель, коли виробники будуть безпосередньо продавати електроенергію споживачам, трейдерам або постачальникам.
Роль держави як монопольного оптового покупця і продавця скасовується. Сама торгівля електрикою тепер здійснюватиметься на чотирьох майданчиках: ринку прямих двосторонніх контрактів; ринку «на добу вперед» і внутрішньодобовому; балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг. У перспективі всі ціни на електроенергію мають стати ринковими.
Чи готові ми
Як зазвичай буває, країна до запуску енергоринку виявилася не готовою. Наприклад, й досі не встановлено програмне забезпечення для роботи балансуючого ринку та системи комерційного обліку електроенергії. Не підготовлено майданчик для своєчасного запуску механізму двосторонніх контрактів, не налагоджений механізм фінансових гарантій для учасників.
Не готові технічно й оператори системи розподілу (ОСР, або колишні обленерго) – очікується, що у них виникне проблема істотних небалансів під час обліку спожитої електроенергії.
У галузі також не вирішені багаторічні проблеми реструктуризації боргів споживачів на суму 33 млрд грн і перехресного субсидування населення промисловістю, яке досягає 55 млрд грн за річного обороту роздрібного ринку в 185 млрд грн.
Глава «Укренерго» Всеволод Ковальчук каже, що через проблеми частина ринку налаштована скептично: «Якщо провести опитування, то оператори систем розподілу і постачальники будуть проти, а виробники електроенергії – за».
«Енергоатом» і ДТЕК Ріната Ахметова, які виробляють майже 80% електроенергії, активно лобіюють запуск ринку з 1 липня, як і має бути за законом. Голова «Енергоатому» Юрій Недашковський каже, що до цієї події країна готувалася кілька років, і більшість учасників ринку готові. «А якщо хтось не готовий, то треба розбиратися з керівниками компаній», – вважає він.
Такої ж думки дотримуються і в ДТЕК. «Ми вважаємо, що успішний запуск ринку електроенергії абсолютно можливий з 1 липня. По-перше, ми оцінюємо рівень підготовки до ринку на сьогодні більш ніж на 90%. При цьому рівень підготовки нормативної бази, на наш погляд, становить 98%», – заявив директор «ДТЕК Трейдінг» Віталій Бутенко.
Хто програє і хто виграє від ринку
Зрозуміти найбільших виробників можна. Вони є основними вигодонабувачами від впровадження нової лібералізованої моделі. Новий ринок відкриває перед Ахметовим і «Енергоатомом» (а також ще перед трьома великими компаніями – «Укргідроенерго», «Центренерго» і «Донбасенерго») райдужні перспективи.
Вони отримають можливість позбутися державного регулювання тарифів, підвищити ціни на електрику, розширити товарну лінійку на різних майданчиках ринку, налагодити реалізацію довгострокових інвестиційних планів, а також забезпечити своїх менеджерів високими мільйонними зарплатами.
Особливо з нетерпінням очікують нового ринку атомники. Перехід до ринкового ціноутворення спричинить за собою автоматичне підвищення ціни атомного кіловата до рівня ціни теплової генерації. За умови дії нинішнього тарифу НАЕК 57 копійок за 1 кВт-годину і середньої ціни теплових генеруючих компаній у травні 187 коп. таке підвищення може відбутись удвічі чи утричі.
Подібним чином зростуть розцінки і у державної «Укргідроенерго», яка виробляє близько 8% електроенергії в країні. Виручка ДТЕК минулого року склала 67 млрд грн. За підсумками 2018 року Енергоатом виробив 55% електроенергії країни на суму 52,5 млрд грн.
Однак солодке життя для державних компаній у вигляді вільних тарифів настане не одразу. По-перше, левову частку надприбутків їм доведеться витрачати на виконання соціальних зобов’язань щодо дотацій населенню. Відбуватися це може доти, доки НКРЕКП не підвищить тарифи для побутових споживачів до економічно обґрунтованого рівня, з чим регулятори поспішати, звичайно, не стануть.
Крім того, Закон «Про ринок електричної енергії» покладає на «Енергоатом» у період з 1 липня 2019 по 1 липня 2020 року ще і дотації відновлюваної генерації. Проте як саме розподіляться між учасниками енергоринку пропорції щодо виконання ПСО у кінцевому підсумку, наразі незрозуміло.
По-друге, якщо нова модель буде запущена вже з 1 липня, то відбудеться це в дуже усіченому й обмеженому в ціновому сенсі форматі. Зокрема, НКРЕКП планує впровадити на майбутньому ринку «на добу вперед» цінові обмеження на рівні прогнозованої оптової ціни останнього кварталу нині діючого ринку – це близько 160 коп. за 1 кВт-годину.
Самі ж торги в перші місяці будуть здійснюватися виключно на ринку «на добу вперед», оскільки балансуючий ринок і ринок двосторонніх контрактів поки не готові.
А в програші, звичайно ж, будуть промислові споживачі. І не в останню чергу Ігор Коломойський з його феросплавними заводами. Юрій Корольчук з Інституту енергетичних стратегій знайомий з розрахунками «Запорізького феросплавного заводу», і вони показують, що підвищення ціни кВт-години на 10 копійок знижує доходи підприємства на 100 млн грн на рік.
Пан Коломойський прокоментував це питання так: «З 1 липня набуває чинності закон про те, що НКРЕКУ не може регулювати ціни. Отримаєте ціни удвічі вищі, апелювати буде ні до кого».
Втім, ціни для його підприємств навряд чи відразу зростуть удвічі. Згідно з розрахунками «НЕК Укренерго», якщо «Енергоатом» (в умовах роботи генерації в перші місяці виключно на ринку на добу вперед) збільшить свої розцінки у 2,5 рази, це призведе до зростання середньозваженої ціни виробників на 25%. Для промислових споживачів це виллється, у свою чергу, у підвищення роздрібного тарифу на 12,5 – 15%.
Та ж саме подорожчання відбудеться тільки після того, як НКРЕКУ скасує цінові обмеження. Що буде після цього, наразі не зможе передбачити ніхто. З одного боку, в умовах ізольованої роботи української енергосистеми від європейської ENTSO-E виникає загроза олігопольної змови між місцевими виробниками. З іншого ж, наявність значного профіциту генеруючих потужностей в країні (за умов ефективної роботи НКРЕКП та Антимнопольного комітету) може лише загострити конкуренцію між найбільшими гравцями ринку, і вони не зможуть завищувати ціни.
Чого насправді варто боятися
Як показує практика європейських країн, у перші періоди після впровадження ліберальної моделі енергоринку розцінки для споживачів підвищуються в середньому на 30%, знижуючись згодом приблизно на такий же рівень.
Крім того, конкурентний ринок, на відміну від діючої моделі єдиного оптового покупця, дозволяє постачальникам істотно розширити і диференціювати кінцеві роздрібні тарифи для споживачів – ціна буде суттєво змінюватись залежно від обсягів і графіка споживання. Для великих енергоємних підприємств – феросплавних заводів, які працюють в базовому навантаженні – ціна буде найнижчою. І навпаки – для середніх і невеликих виробництв вона підвищиться.
З огляду на це позиція Ігоря Коломойського, який виступає найбільш активним противником нової моделі, може виглядати не зовсім логічною.
Є ще один факт, який вказує на можливий інтерес підприємця. Коломойський раніше заявляв, що хоче брати участь у приватизації «Запоріжжяобленерго». Після введення ринку доходи цієї компанії повинні зрости, а значить зросте i її ціна.
Що стосується мережевих компаній (екс-обленерго), то для них жодних вигод, окрім головного болю і незручностей, реформа не принесе. Дуже показовою тут виглядає картина голосування «за» або «проти» впровадження нового ринку з 1 липня в Раді директорів Оптового ринку електроенергії: 50% на 50%. «За» – всі представники генерації, «проти» – всі представники ОСР.
На боці виробників і Ріната Ахметова – НКРЭКУ, Миненерговугілля, профільні асоціації. На боці постачальників і Коломойського – міжнародні фінансові організації, президент, західні партнери.
Є ще одне, чого варто побоюватися, говорить глава аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій: «Ринок – це взагалі гарна ідея, але, якщо після його впровадження щось піде не так, від неї можуть взагалі відмовитися. А це найгірше, що може статися».
Читайте також
