Олена Шуляк — нардеп IX скликання від фракції «Слуга народу», яка була топменеджером у девелопменті та будівництві.
Вона — магістр з бізнес-адміністрування, сертифікований аудитор (з 1999 р.), віцепрезидент з фінансів української філії міжнародної організації Young Presidents’ Organization, керівник наглядової ради Української будівельної спільноти (Ukrainian Building Community; 2014—2015 рр.), член правління, керівник сектору Будівництво Офісу ефективного регулювання (BRDO), співзасновник Спілки українських підприємців (СУП).
Журналіст 
Євген Чорновалов розпитав Олену Шуляк щодо проблемної ситуації навколо банку «Аркада».
- Що відбувається з «Аркадою»?
- З 2019 року зупинилося фінансування та будівництво 39 житлових 25-поверхових будинків, 5 дитячих садочків, 5 шкіл та об’єктів інфраструктури в Дарницькому та Голосіївському районах міста Києва. Постраждати можуть майже 30 000 громадян, які інвестували в нерухомість. Всі ці об’єкти споруджуються забудовниками «Будеволюція» та «Аркада-Будівництво», які пов’язують з банком «Аркада».
На питання «Чому так трапилося?» простої відповіді нема ні в кого. Я зустрічалася з представниками забудовника та банку «Аркада», спілкувалася з активістами постраждалих інвесторів, мала не одну розмову з представниками КМДА. Кожна зі сторін висловлює власне бачення проблеми, її причин та шляхів розв'язання.
Щоб детально розібратися у цій проблемі, 25 червня я з групою народних депутатів ініціювала створення міжвідомчої комісії для розв'язання проблем інвесторів недобудованих об’єктів «Аркади». Одне із завдань цієї комісії полягає в тому, щоб визначити проблеми та причини, які призвели до зупинення фінансування та будівництва житлових комплексів та об’єктів соціальної інфраструктури. Об’єктивне та неупереджене розуміння проблем допоможе не лише розв'язати це питання, але й у подальшому уникнути подібних ситуацій.
- Які проєкти «Аркади» можуть недобудувати?
- Йдеться про три житлові комплекси: ЖК «Патріотика», ЖК «Еврика» та ЖК «Патріотика на озерах», у яких планувалося ввести в експлуатацію майже 13 тис. квартир. Це 39 житлових будинків зі ступенем готовності від 1% до 99%.
Прогнозувати зараз, які об’єкти можуть недобудувати, я не берусь. Завдання, яке стоїть і перед народними депутатами, і перед виконавчою та місцевою владами, – щоб усі об’єкти були добудовані та введені в експлуатацію. Адже, як стверджують самі інвестори, з 13 тис. квартир, які планується ввести в експлуатацію на цих об’єктах, майже 11 тис. вже повністю оплачені.
- Що буде в разі, якщо банк «Аркада» стане банкрутом? Які у інвесторів є способи захиститися?
- Банкрутство банку – це складна, тривала та чітко прописана в законодавстві процедура. Робити будь-які прогнози тут можуть виключно фахівці з фінансових ринків і лише після детального аналізу ситуації.
Щодо ризиків для фондів фінансування будівництва, управителем яких є банк «Аркада» та за кошти яких споруджуються згадані житлові комплекси, то НБУ моніторить ситуацію ще з 2019 року.
Саме з метою, щоб питання «Що буде, якщо, не дай Боже, трапиться» залишилося риторичним, народні депутати й ініціювали створення міжвідомчої комісії чи робочої групи. Питання об’єктів «Аркади» – це не лише питання роботи банку.
До речі, за статистикою НБУ, загальні активи банку «Аркада» становлять майже 2 млрд грн, а станом на 1 червня банк задекларував майже 71 млн грн прибутку. І це попри той факт, що на початку 2019 року Національний банк України фактично призначив банку «Аркада» статус спеціалізованого, увів заборону на залучення нових депозитів та зобов’язав у короткі строки повернути вкладникам залучені банком депозити, а також увів заборону залучати кошти нових інвесторів до фондів фінансування будівництва.
Я не фахівець із банківської справи, але говорити про банкрутство, на мій погляд, недоречно. Імовірніше, варто говорити про необхідність державного модерування діалогу між банком, забудовниками, інвесторами, місцевою владою та НБУ.
Це насамперед питання системних проблем, пов’язаних із недосконалістю законодавства щодо захисту приватних інвесторів; недоліки в нормативно-правовому полі щодо організації будівництва; недосконалість системи архбудконтролю; проблема псевдоактивістів і використання неетичних методів ведення бізнесу тощо. Так сталося, що на об’єктах у Дарницькому та Голосіївському районах Києва ми отримали цілий жмут проблем, які стали наслідком хаотичної безсистемної діяльності та недосконалого законодавства.
Наразі інвестори в житлову нерухомість фактично законодавчо не захищені. Тобто громадяни, які щорічно інвестують у житлове будівництво понад 35 млрд грн, законодавчо не захищені.
Саме з метою виправлення цієї ситуації після слухань у профільному комітеті Верховної Ради, що пройшли в листопаді 2019 року, розпочалася розробка законопроєкту про захист прав інвесторів – покупців житла. Проєкт фактично готовий, і в його підготовці брали участь народні депутати, представники центральних та місцевих органів влади, представники місцевого самоврядування, забудовники, постраждалі інвестори.
Через пандемію коронавірусу довелося скорегувати строки щодо розгляду цього законопроєкту. Наразі Верховна Рада повернулася до звичайного режиму роботи, і я сподіваюсь, що проєкт буде зареєстрований і проголосований без зволікань.
- Ви направляли звернення до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Чи є якась реакція?
- 25 червня 2020 року я разом із ще майже 40 народними депутатами ініціювала звернення щодо створення міжвідомчої комісії або робочої групи для розв'язання проблем інвесторів недобудованих об’єктів банку «Аркада».
Це звернення було розглянуто прем’єр-міністром. Зараз звернення передано для подальшого аналізу та реагування до КМДА, Мінрегіону, МВС, МОУ та структур держархбудконтролю.
Згідно із законом, депутатське звернення необхідно розглянути і дати письмову відповідь протягом 10 днів з моменту його одержання. Але у разі неможливості своєчасно розглянути строк може бути подовжено до 30 днів. Чекаємо на відповідь.
- Зараз суд відновив дозвіл на будівництво й анулював рішення Київради щодо розриву договору оренди. Чи означає це, що будівництво ЖК «Патріотика на озерах» відновиться найближчим часом і його продовжить саме «Аркада»?
- Загалом «Аркада» та пов’язані з банком юридичні особи щодо об’єктів забудови станом на червень 2020 року фігурують у 16 різних судових розглядах. Наприклад, лише з київською міською владою проходять вісім судових спорів, а з НБУ – три. Тому робити висновки, спираючись на одне судове рішення на користь забудовника, я б не стала.
Проблема, як було зазначено вище, дійсно багатошарова. Для розв'язання її потрібна взаємодія багатьох учасників, яких я сподіваюсь побачити в діалозі в рамках міжвідомчої комісії.
На мою думку, якщо ми маємо на меті захистити права інвесторів у житло, то потрібно все ж таки розпочати предметний аналіз та пошук реальних кроків щодо розв'язання питання. Ситуація дійсно складна та потребує міжвідомчої взаємодії для пошуку розв'язання.
- Який механізм добудови проблемних об'єктів «Аркади» взагалі можливий, зважаючи на те, що велику частину квартир у ЖК «Патріотика», наприклад, продано?
- Про це зарано говорити. Хоча й фінансування та саме будівництво об’єктів призупинено, проте всі учасники готові до діалогу. Хоча варто зазначити, що вони мають різне бачення цієї проблеми та шляхів її розв'язання.
Наразі ми маємо дуже непогані шанси, що саме забудовник і виконає свої зобов’язання. Варто дочекатися результатів роботи майбутньої міжвідомчої комісії, яку, сподіваюсь, буде створено. Саме в рамках цієї комісії й буде напрацьоване рішення.
- Чи розглядається можливість залучити стороннього забудовника, якщо «Аркада» не подужає будівництво?
- Про це говорити дуже зарано. Як я зазначила, варто дочекатися результатів роботи міжвідомчої комісії.
Читайте також
