Влада Євросоюзу, США та Японії в буквальному сенсі змушує автоконцерни відмовитися від випуску автомобілів на користь електрокарів. Називаючи перших чи не головним винуватцем парникових газів, а других – єдиним виходом. Але річ у тому, що головні джерела глобального потепління – не автомобілі. Вони навіть не у першій трійці.
У Глазго відбувся саміт країн-учасниць Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Як ми вже розповідали, на ньому було озвучено й опубліковано безліч даних про стан екології планети крізь призму причин і наслідків емісії СО2.
В Україні викиди СО2 в перерахунку на душу населення становлять 5,5 тонни. У США – 16 тонн.
Проблема шкідливих викидів як була, так і залишається головною причиною глобального потепління. Змінився лише «внесок» тих чи інших джерел викидів, і автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння перебувають наприкінці цього списку.
Крім того, змінилося ставлення до самої конвенції — більшість експертів називають її останнім шансом узгодити загальний алгоритм дій, які мають загальмувати процес глобального потепління.
1. Які країни та регiони забруднюють атмосферу
Економічна міць держави тісно пов'язана з викидами СО2. Тому майже всі світові лідери взяли на себе зобов'язання перетворити свої економіки так, щоб за 10 — 30 років вони стали вуглецево-нейтральними. Європейські та північноамериканські країни вже стабілізували рівень викидів парникових газів. Чого не скажеш про традиційних лідерів із «викидів» – Китай і Росію. Перший тільки-но почав форматувати свою металургію, друга — радше декларує наміри.
Викиди діоксиду вуглецю в регіонах світу. Інфографіка: DW/Глобальний вуглецевий проект
2. Головні джерела викидів СО2
Експерти розділили галузі, які генерують найбільші викиди – від промпідприємств до звалищ відходів – на шість основних груп. І автомобілі – наприкінці списку, та й то з великими застереженнями. На першому місці — промисловий сектор і пов'язані з ним виробничі процеси. Саме на нього припадає найбільша частка (понад третина) викидів діоксидів вуглецю та азоту плюс метану.
На другому місці – зв'язка із сільського та лісового господарств плюс землекористування. На них припадає 20% вироблення парникових газів на планеті. Тут буквально все – від «вихлопу» корів до використання добрив, від лісових пожеж до виробництва рису.
Головні джерела викидів діоксиду вуглецю. Інфографіка: DW/WRI-2020
Третє місце (18%) за обсягами парникових газів на планеті посідають будівлі. Вся справа в колосальних витратах тепло- та електроенергії для освітлення й обігріву будинків, цехів, офісів, лікарень, шкіл тощо.
І лише на четвертому місці – транспорт. Причому сюди віднесено всі його підвиди, які рухаються завдяки двигунам – від танкерів і поїздів до літаків. Для розуміння масштабів – один-єдиний лайнер за 10-годинний трансконтинентальний переліт залишає такий самий за довжиною вуглецевий слід, як і вантажівка за рік роботи. За даними Greenpeace за 2019 рік, коли автопром працював на повну котушку, на нього припало 9% загальносвітових шкідливих викидів.
3. Викиди СО2 на душу населення
Що вищий ВВП країни, то більше викидів парникових газів припадає на одну особу. Водночас держави, поділені за принципом добробуту, усередині своїх груп також дуже відрізняються одна від одної.
У багатих на вуглеводні близькосхідних країнах (з високим рівнем доходів і високою емісією) викиди СО2 на душу населення набагато більші, ніж у ЄС. Хоча всі ці держави належать до однієї групи країн «із високими доходами».
Викиди діоксиду вуглецю на душу населення. Інфографіка: DW/Світовий банк
У лідерах перебуває карликова та казково багата держава Катар із 40 тоннами викидів парникових газів на одну людину. Водночас у США ця величина значно скромніша – 16 тонн. Україна належить до третьої групи країн із «доходом нижче середнього» – її «вихлоп» не перевищує 4 тонни.
