Повна назва цієї версії – Nissan Х-Trail e-Power e-4Force N-Trek: звучить не як якесь банальне ім’я, а як справжній титул з родоводу. Чотири дефіси підряд! Щось таке на іспанський манер. Але ні: колись X-Trail дійсно вироблявся в Іспанії, були автомобілі родом з Великої Британії, але зараз всі X-Trail, що офіційно продаються в Європі – це виключно вихідці з острова Кюсю: чиста Японія. В глобалізованому світі (сподіваюсь, поки вийде цей матеріал, цей вираз ще буде актуальним) це не так важливо, але якщо вас це приваблює – будь ласка. Японія, як вона є.
Але всі ці титули в назві, звісно, зашиті недарма, тож кожному дефісу варто приділити окрему увагу. Отже, дефіс перший.
X-Trail
Як це не дивно, Nisіan X-Trail виробляється з 2000 року – тож можна сказати, у моделі перший серйозний ювілей. Варто нагадати, що бестселер Nissan Qashqai – на шість років молодший, тож якщо ви вважали, що X-Trail – це більший Qashqai, то ні, все якраз навпаки. І в першому-другому поколінні Nissan X-Trail виглядав більше як позашляховик, аніж кросовер, але в третьому (а воно було дуже довгим, з 2014 по 2021 рік) перетворився на щось таке кругленьке і надто беззубе. От в цей період дійсно було важко зрозуміти, чим же по суті відрізняються X-Trail та Qashqai – крім розмірів. І мені дуже імпонує, що це, четверте, покоління трошки ближче до першоджерел, до справжніх позашляховиків. Брутальним його назвати все одно важко, проте – на вірному шляху, on the right trail. І ось куди цей шлях вивів. Поява версії N-Track для мене особисто стала подією: в Nissan вирішили додати моделі якраз тієї самої брутальності. Тож не будемо затримуватися тут, переходимо відразу до наступного дефісу.
N-Тrack
Називати появу версії N-Track оновленням моделі – перебільшення, проте деякі виробники «оновленням» вважають і просто новий бампер, а тут змін трошки більше. Хоча так, бампери – це головне. Це те, що найбільше кидається в очі. Певно, буде кидатися і в природні перепони на тернистому шляху, але про те пізніше. Зараз – про красу.
Отже, там ,де у звичайного X-Trail банальна «губа» під нижнім повітрозабірником, тут – справжній бампер позашляховика: масивний, брутальний, з пухлими окантовками протитуманок. Виглядає зухвало. А відділка навколо основного гриля – не хромована, а чорна глянцева. Здавалося б, деталі – а наскільки міняється характер автомобіля. Тільки й дивуєшся, а чого не так відразу, кому потрібен той піжонський звичайний X-Trail. Але – тепер є і такий, і такий. а це добре. Задній бампер теж інший, немає того сріблястого піддону, хоча у когось в останній момент рука здригнулася, і хромована вставка все ж з’явилася. Але все одно виглядає краще і більш серйозно. Нові 18-дюймові диски, з оригінальним дизайном, теж з чорними елементами. Тут дехто скаже, що для такого розміру та класу можна було б поставити і 19-ті, а може й 20-ті диски, але не слухайте нікого. То чистої води фанфаронство, у позашляховика мають бути великі колеса, а не диски, тут головне – профіль резини. Вам же ж не по треку їздити! Тому – все правильно.
Дзеркала – зрозуміло, чорні, але не виглядають так, наче трошки зекономили на фарбі, стильний чорний глянець. Також чорні і рейлінги на даху – в нашому варіанті останній теж чорний, тож тут все гармонійно і красиво. Власне, це і всі зміни в зовнішності. Відзначу тільки цікавий колір нашого конкретного екземпляра – останнім часом були модні пастельні сірі тони, а тут якось на межі – наче трошки й до пастельного, але ні – гарний насичений сірий. Вроді як і в тренді, але мода на пастель вже проходить, то скоро ви будете з посмішкою дивитися на власників Toyota та BMW в колись модному кольорі.
Як я вже й казав, мені це покоління Nissan X-Trail подобається набагато більше попереднього, але ось біда – тепер мені не так до вподоби звичайний X-Trail, бо оці наче й невеликі зміни настільки органічні, що звичайна версія, навіть Tekna, мені виглядає надто вихолощеною і несправжньою. Оце – X-Trail.
В салоні – майже без змін, хоча єдина новина, як на мене, теж дуже достойна, – це покриття сидінь. Спеціальний водостійкий матеріал, що взагалі не має забруднюватися під час ваших офф-роуд турів. Не знаю, чи дійсно когось це підштовхне до подолання бродів та барханів, але, по-перше, – це дуже приємно тактильно, щось середнє між тканиною та гумою, та ще й з такою цікавою перфорацією. А по-друге – та бог з ним, з бездоріжжям. У нас же Nissan X-Trail все одно частіше купують як сімейне авто, то щоразу, коли ваша дитина позаду запросить морозиво, в вас не буде сіпатися серце: ну накапає – то витреться. Причому обіцяють, що навіть краще, ніж зі шкіри. Для тих, хто планує продавати машину через 2-3 роки після покупки, бо накатався, – знахідка. Салон буде завжди як новий. Ну принаймні якийсь час.
Це і всі новини з салону, ну якщо не брати до уваги спеціальні килимки і двосторонній же ж килимок з багажника. Бо у нас останнього й не було. Але тут я все ж таки хочу зупинитися на ще деяких моментах. Вони з’явилися раніше, але промовчати – не можу. По-перше, це два величезних монітори. Діагональ однакова, 12,3-дюйма, але один – це панель приладів, інший – сенсорний центральний. Роздільна здатність чудова, і у версії N-Track вже є інтелектуальна камера кругового огляду. Картинка супер, і вдень, і вночі, буде корисно і в місті, і на бездоріжжі.
Друге – мені дуже подобається ніссанівська «поличка» з джойстиком КПП, регулятором вибору режиму, підстаканниками. Це ж наскільки логічне і просте рішення – підняти її так, щоб було зручно керувати та не напружувати руку, а під нею, щоб не пропадав простір, додати ще одну нішу для якогось краму. Просто супер.
Ну і третє, про що маю сказати: взяв машину на тест, відкрив задні двері, оцінив простір – вочевидь, машина п’ятимісна. Відкриваю багажник – ні, щось не те. Чи це не відкидні крісла? Так і є. Виявляється, другий ряд сидінь можна дуже сильно посунути вперед, тоді з’являється простір для третього ряду – і ось у вас вже сім місць. Задні, звісно, не повноцінні, але ж є. Так, це версія, можна обрати звичайну на п’ятьох, але якщо є – чому б ні?
Загалом щодо салону жодних питань. Пластик переважно м’який, шкіряне оздоблення по картах дверей і по панелі, дизайн приємний, все зручно, що тут довго говорити. Підемо до наступного дефісу.
e-Power
Про цю систему я детально розповідав у тесті Nissan Qashqai, то повторюватися не буду. Головна відмінність – там у нас був двигун об’ємом 1,5 л і один електромор, а тут їх два, загальною потужністю 213 к.с. Крутний момент – 330 Нм у першого електродвигуна і 195 Нм у другого. А це – багато. Коробки передач в класичному розумінні немає, бо немає і прямого зв’язку двигуна та коліс. Фактично, e-Power – це електромобіль, який використовує ДВС як генератор. А тягу на колесах завжди забезпечують електромотори. Це дуже крута технологія, мені подобається і ідея, і виконання.
Що відверто вразило – середні витрати палива під час тесту в мене склали 7,3 л на 100 км. Щоб було більш наочніше: в тих самих умовах, на тих самих швидкостях мій особистий екологічний 1,4 турбо на 140 к.с. на седані D-класу бере 7,8 л мінімум. Тож тут показники економічності просто чудові. І це при класній тязі, абсолютно електричній лінійній поведінці і чудовій динаміці: 7,2 с для чималого кросовера – це дуже приємно. А 5-містна версія і взагалі вкладається в 7 секунд.
Трошки, мені здається, вже переборщили з режимами руху, тут на умовній коробці їх два – звичайний «драйв», D, та з посиленою рекуперацією – В. Але ж незалежно від цього існує ще економічний режим руху, на окремій шайбі, плюс у Nissan X-Trail є ePedal – нагадаю, тут рекуперація найактивніша і педаллю гальм можна майже не користуватись. Я взагалі думав, що якщо включити B, Eco та ePedal одночасно, X-Trail просто на місці почне виробляти електроенергію, але ні: так, дійсно, все це можна ввімкнути разом, але ви отримаєте такий собі ватний (в гарному сенсі цього слова) автомобіль, який просто відверто опирається будь-яким спробам його пришпорити. Втім, майже те саме маємо і просто в Eco-режимі. Він мені не сподобався абсолютно, та й доцільність його для мене спірна – з такими витратами! Є ще й примусовий режим їзди виключно на батарейках, але це, здається, для окремих умов, наприклад, якщо вам треба заїхати в центр Мюнхена. А так – коли батарейки досить заряджені, на маневрах, при їзді заднім ходом, на старті – Nissan X-Trail і так воліє ДВС не запускати. А коли навіть і запускає – в салоні його майже не чутно, і акустичний комфорт тут на рівні.
До речі, не скажу, щоб мене вразив і спортивний режим – здається, трошки активніше, але от сказати, що зміни радикальні – то ні. Звичайного нормального режиму мені вистачало завжди. Але крім цих трьох режимів є у нас і два особливих – «сніг» та «бездоріжжя». І це – четвертий дефіс.
e-4orce
Ну тут вже і так все зрозуміло. В цій версії, як я вже писав вище, два електромотори, один на задню вісь, один на передню. Якось додатково вплинути на роботу повного приводу ви не зможете, ось вам сніг – плавно-повільно, або бездоріжжя – активно-прогресивно. Все. Я витратив майже 30 хвилин часу, аби знайти в Nissan X-Trail меню відображення роботи системи приводу, оцієї всієї цікавої анімації – і не знайшов. Ну немає, то й не треба. Все одно зрозуміти, коли батареї заряджаються, а коди віддають – неможливо; чи зараз у вас працює одна вісь, чи обидві – теж, тут все відбувається дуже плавно і непомітно, то може і правда – ну його? Повний привід є, в піску себе зарекомендував позитивно: гребе, газонути дає, по багнюці теж тягне – то що ще треба?
Чесно, не скажу, наскільки Nissan X-Trail справжній позашляховик, але ті вправи, які я підібрав для нього – подолав граючи. Мені трошки лячно було на колії, при заїзді на якісь круті сходинки – бо саме красиве, що у нього є – новий бампер, і він якраз у зоні особливої небезпеки. Але, слава богу, все минулося, тож думаю, кути заїзду-виїзду в нього сильно не змінилися. Як і налаштування підвіски – тут в пріоритеті комфорт, м’якенько, але без зайвої вільності. Інколи щось трошки гупає в підвісці на різких ямах, але це тільки акустично – на пасажирів дискомфорт не передається. Кермо – легке на малих швидкостях, налаштування більш позашляхові – для точності керування.
Один мінус до чотирьох дефісів
Надто ідилічна вийшла в мене картинка – все в автомобілі добре. Хіба так буває? Ну, вигадувати якісь вади, щоб зробити текст «об’єктивним» – це точно не про мене. Але один серйозний нюанс є. В Україні Nissan X-Trail стартує з 1 389 390, це м’який гібрид, комплектація Acenta, монопривід. Гарна цифра, еге ж? Але та сама Acenta з e-Power та e-4orce коштує 1 758 270 грн. А наш варіант, N-Track з усіма дефісами, – 1 960 330 грн, а у версії на 7 місць і всі 1 992 950 грн. Так, там вище є ще Tekna, і Tekna+ на сім пасажирів за 2 217 850 грн, але річ не про них. От для цієї конкретної версії, 48 тисяч доларів – це багато чи нормально? Якщо оцінювати рівень оснащення, технології, повний привід і все таке – наче й так, все це, зрозуміло, коштує грошей. Але майже пів сотні тисяч доларів за Nissan X-Trail – це кусюче. Фактично один в один стоїть Toyota RAV-4 Adventure, 222-сильний гібрид вже з опціональними JBL та Smart View Mirror, правда, 2024 року випуску. Skoda Kodiaq – ніяких гібридів, але мотор на 190 к.с., повний привід, максимальна комплектація Sportline – 1 933 325 грн, то можна додати акційний Sportline Plus за 78 тис, буде майже те саме. Subaru Outback – повний привід, 188 к.с., 2,3 л,Touring SE – 1 999 900 грн. Так, немає технології, аналогічної e-Power, це все авто на п’ять місць, тут не така пряма конкуренція, це цифри для того, щоб показати дуже серйозні конкурентні пропозиції за плюс-мінус ті самі гроші. Чи готові ви тут обрати Nissan? Я скажу так – якщо прибрати хоч один з трьох дефісів (той, що в X-Trail, до уваги не беремо) – я б скоріше всього схилився в іншій бік. А от саме в такій конфігурації – тут дійсно є над чим подумати.
Читайте також
