11 березня Group Renault оголосила про рішення позбутися ливарного заводу в Каудані, що виробляє складники начебто випускних колекторів і диференціалів. Побудоване 1965 року підприємство Fonderie de Bretagne вже давно генерувало одні збитки, а у світлі відмови від автомобілів із ДВЗ взагалі ставало безперспективним.
Ситуація ускладнювалася тим, що і комуна Каудан, і весь регіон Бретань — не найквітучіші райони Франції. І стурбованість ситуацією, крім профспілок, одразу підхопили й місцеві ЗМІ, і міська влада. До того ж керівництво не поспішало пояснювати ситуацію: чи будуть скорочення та програми перепрофілювання, чи продадуть завод, чи взагалі закриють його.
За повідомленням Le Figaro, 27 квітня робітники оголосили про страйк і заблокували в офісі п'ять осіб із керівництва Fonderie de Bretagne, зажадавши від представників концерну вислухати їхні вимоги. «Про нас просто забули, не видно, щоб вони намагалися врятувати ситуацію, — заявив один із лідерів страйкувальників. — Від представників держави так само виходять тільки погані новини».
До вечора першого дня страйку керівництво Group Renault засудило блокування заводу і спробувало запевнити співробітників у тому, що докладає всіх зусиль для збереження робочих місць.
«Наразі здійснюється пошук покупця, щоб підтримати діяльність об'єкта й забезпечити робочі місця, — йшлося в заяві. — Цей процес має проходити в спокійних умовах».
Проте страйк тривав і завершився лише після того, як уряд Франції виділив зі стабілізаційного фонду 50 млн євро на перепрофілювання фахівців заводу.
Читайте також
Не один у полі: як бізнес-комʼюніті допомагає підприємцям масштабуватися
Кримінальний тиск на бізнес в Україні: виклики для інвесторів та юридичний захист
