Українські агровиробники вже четвертий рік працюють в умовах повномасштабної війни. Як зберігати маржинальність у таких умовах? Де шукати точки зростання у 2025 році? На ці запитання шукали відповіді учасники X ювілейної конференції Grain Ukraine, що відбулася 29–30 травня у Києві.
Зображення надано партнерами
«Український агросектор залишається ключовим двигуном зовнішньої торгівлі. Зерно утримало нас на плаву і допомогло зберегти колективи не тільки аграріям, а й компаніям, що до війни працювали у металургії та логістиці», — зазначив у вступному слові Андрій Ставніцер, засновник Grain Ukraine, співвласник і CEO порту TIS, а також ініціатор проєкту Superhumans.
Вирощування під загрозою
Про труднощі на старті сезону говорив Петр Крогман, власник компанії Agromino та президент Українсько-Чеської торгової палати: «У деяких районах Харківщини цього року взагалі не було посівної. Якщо не буде підтримки, ці регіони можуть бути втрачені і для агровиробництва, і для інвестування загалом»
Зображення надано партнерами
Окрім війни додаються зміни клімату та міграція культур. Олег Заплетнюк, генеральний директор компанії ТАС Агро, нагадав: «Клімат не відкотиться назад, і агробізнес має звикати до нового ландшафту».
Агробізнес під тиском глобальних змін
Функціонування ринку в умовах проблем у макроекономіці та геополітичної нестабільності — неабиякий виклик. Розуміння макротрендів — необхідність для виживання та зростання у 2025 році.
Джонатан Грендж, партнер Sunstone Brokers, зазначив: «Ми спостерігаємо нову холодну війну — геополітичне суперництво між демократіями й автократіями, яке охоплює торгівлю, технології, військову сферу та контроль над регіонами. Зараз агробізнес стоїть на перехресті глобальних війн, технологічних проривів і боротьби за новий світолад».
Прішила Тофано (Priscilla Toffano), постійна представниця Міжнародного валютного фонду в Україні, підкреслила, що на додаток до глобальних викликів війна створює унікальні ризики для кожного українського домогосподарства: «Представникам сільського господарства стало складніше отримати фінансування, експортувати свою продукцію через внутрішні обмеження та блокування зернового коридору».
Зображення надано партнерами
Віталій Коваль, міністр аграрної політики та продовольства України, зауважив необхідність переосмислення структури імпорту агропродукції: «Україна має не лише експортний потенціал, а й внутрішні ніші, зокрема, у виробництві овочів, суттєва частка яких імпортується. Нам потрібно шукати маржинальність не лише на зовнішніх ринках, а й всередині країни».
Кооперація замість конкуренції
Роботу через кооперацію замість конкуренції обговорювали під час панельної дискусії, яку модерувала Катерина Конащук, партнерка Trend&Hedge Club. Вона зазначила, що станом на кінець 2024 року в Україні зареєстровано понад 3000 кооперативів, але вони стикаються з упередженнями, недосконалими законами та високими податками.
Олександр Головін, комерційний директор по Україні компанії Kernel, переконаний, що без підтримки та співпраці не обійтися: «Наша мета — щоб аграрії вирощували ефективно, а ціни були справедливими. Бо чим успішніший виробник, тим більш завантажена наша інфраструктура, тим більше збіжжя виробляє країна».
Нова реальність логістики
Збереження маржинальності у логістиці в умовах війни, заблокованих портів і змін попиту було головною темою обговорення на панельній дискусії, яку модерував Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації. «Маржа буде там, де з’являться лідери — ті, хто запропонує не дешевше, а інакше», — підкреслив пан Горбачов.
Ринок змінився, а моделі 2022–2023 років більше не працюють. Компанії перейшли з «ринку продавця» до «ринку покупця», і саме його болі визначають їхню стратегію.
Зображення надано партнерами
Головний висновок конференції — маржинальність можлива. Але вона не народжується сама собою. Вона вимагає ефективності, співпраці, адаптації, технологій — і глибокого розуміння нової реальності, в якій працює український агросектор
Читайте також
