Навіть якщо ви не любите не те що пірнати, але навіть плавати, вважаючи за краще відпочинок тюленя, країні фараонів і їхніх мумій є чим вас здивувати. Адже розквіт держави припав на ті часи, які в підручниках історії називають стародавніми. Під час відвідування пам'яток ви раз у раз відчуватимете себе на сторінках шкільного підручника з всесвітньої історії. Бо Єгипет — суцільний музей просто неба.
Піраміди Гізи. Фото: ETA
1. Піраміди Гізи (м. Гіза)
Головна визначна пам'ятка країни. Хоча б тому, що це єдине із семи чудес світу, що дійшло до нас. Особливої містики некрополю додає сусідство з Каїром — величезним, хаотичним і шумним, вирватися з якого — окреме задоволення. Плато Гіза — повна його протилежність. Крім Сфінкса, спокій стародавнього некрополя охороняє гаряче дихання лівійської пустелі та найпотужніша енергетика одного з «місць сили» Африки. Фактично це ціле місто в місті: поминальні дороги, храми, кладовища осіб, наближених до фараонів, святилища та усипальниці. І, звісно, піраміди, найбільші з яких названо іменами «замовників»: Хеопса, Хефрена та Мікерина. Скульптура Сфінкса вважається найдавнішою пам'яткою нашої планети.
Долина царів. Фото: ETA
2. Долина царів (м. Луксор)
Друга за відвідуваністю пам'ятка давньоєгипетської цивілізації. Але не менш важлива. Царська усипальниця в долині Фів збереглася набагато краще за каїрську завдяки далекоглядності фараона Тутмоса I, що правив приблизно в 1504 — 1492 роках до н. е. Занепокоєний повідомленнями про розграбування гробниць своїх попередників, він задумав створити максимально захищений некрополь. Для цього вибрав долину, з усіх боків оточену скелями. З одного боку, вона була багата на будматеріали, з іншого — важкодоступною через особливості рельєфу. Фактично у Фіви вела одна-єдина вузька ущелина, утворена крутими скелями, яку легко було засекретити й охороняти. Щоб ще більше убезпечити некрополь, його розташували на пристойній відстані від заупокійного храму, який дійсно багато разів зазнавав нальотів і розграбувань.
А грабувати було що — у долині Фів упокоїлися понад 60 фараонів зі своїми дружинами та спадкоємцями. Завдяки передбачливості Тутмоса I ми можемо гуляти цілим поселенням, що утворене складною системою тунелів і колодязів, і вивчати побут покійних за фресками, які чудово збереглися.
Храмовий комплекс Луксора. Фото: ETA
3. Храмовий комплекс Луксора (м. Луксор)
Неприпустимо приїхати в Долину царів і не відвідати «південний гарем» XIV століття до н. е., що розташований по сусідству. До того ж із кожним роком археологи знаходять нові фрагменти й без того колосальної споруди. Одні лише пілони біля входу заввишки понад 20 метрів, а довжина самого храму — приблизно 260 метрів. А зберігся він багато в чому завдяки тому, що більшу частину свого існування був похований під піском.
На окрему увагу заслуговує 25-метровий обеліск із рожевого граніту, суцільно покритий письменами та фресками. Завзяті мандрівники, напевно, згадають, що бачили його в Парижі на площі Згоди. Насправді таких обелісків два, й обидва свого часу були подаровані Франції, але потім один повернувся додому.
Вхід до храму, присвяченого родині бога сонця Амона-Ра, охороняють дві статуї Рамзеса II, яких колись було шість. От тільки побудував «гарем Амона» (ще одна назва некрополя) зовсім інший фараон — Аменхотеп III. Той, якого висічено на ще одній луксорській пам'ятці — «співочих» колосах Мемнона, що височіють на західному березі Нілу. На жаль, свого часу велика річка не тільки змила іменний храм Аменхотепа, вхід до якого прикрашали 20-метрові близнюки, але й позбавила їх «голосу». Як бачите, історія Єгипту вельми своєрідна, заплутана й від того ще привабливіша.
4. Єгипетський музей (м. Каїр)
Тому свідомому туристу аж ніяк не можна оминути відвідування принаймні двох музеїв. Річ у тім, що останні років дванадцять Єгипет активно розвиває музейний бізнес і успішно повертає свої цінності, які осіли в зібраннях Парижа, Лондона та Нью-Йорка.
Свого часу у світі була мода на давньоєгипетські артефакти, і колекціонери (включно з українськими) розтягнули пам'ятки історії по всьому світу, проте державі вдається повертати їх додому. Передусім до каїрського паноптикуму (він знаходиться в парі кілометрів від пірамід), у якому вже виставлено 136 тис. знахідок плюс ще 40 тис. зберігаються в запасниках.
Щоб навіть побіжно ознайомиться з усіма експонатами, виставленими в понад сотні залів, туристу знадобиться щонайменше десяток місячних відпусток.
Магніт експозиції храму старожитностей — 11 мумій фараонів, від яких служителі Єгипетського музею ревно відганяють натовп фотографів.
Музей Тутанхамона. Фото: ETA
5. Музей Тутанхамона (м. Шарм-ель-Шейх)
«Дайте мені музей, і я заповню його весь», — любив повторювати Пабло Пікассо. На відміну від столичного паноптикуму, музей у Шармі присвячений одному-єдиному фараону — Тутанхамону. Точніше, його похованню. І хоча прожив він за фараонівськими мірками всього нічого (18 років), про правління Тутанхамона відомо, мабуть, найбільше за інших правителів Єгипту. Річ у тім, що лише його гробниця збереглася до наших днів недоторканою. Саме її вміст (сама мумія покоїться в Каїрі) і представлено в експозиції музею. Адже за давньоєгипетськими традиціями разом із фараоном ховали все, що може йому знадобитися в наступному житті: майже дві тисячі предметів побуту, прикрас, ритуальних предметів тощо.
6. Монастир Святої Єлени (Синайський півострів)
Гора Мойсея вже сама по собі й пам'ятка, і сакральне місце. До того ж одразу для трьох релігій: християнської, юдейської та ісламу. Якщо вірити Біблії, саме тут пророк прийняв від Господа десять заповідей і передав їх своєму народові. На честь цієї події на самій вершині (2285 м) гори Синай збудували храмовий комплекс, до якого вже понад тисячу років здійснюють паломництво віряни незалежно від того, до якої конфесії вони належать.
На честь однієї з паломниць — візантійської імператриці Олени — згодом назвали храм, у якому знайшлося місце всім: у мусульман тут своя мечеть, у християн — каплиця, а юдеї використовують для обрядів печеру, що служила Мойсеєві притулком усі 40 днів, упродовж яких він спілкувався з Богом.
Монастир Святої Катерини. Фото: Бертольд Вернер
7. Монастир Святої Катерини (Синайський півострів)
У підніжжя тієї самої Синайської гори розташувався ще один унікальний храм. Попри те що монастир великомучениці Святої Катерини був побудований приблизно в 550-му році, він зберігся до наших днів без особливих змін. Неймовірно, але за таку кількість часу його жодного разу не було пошкоджений і загарбано. Основа монастирського ансамблю — базиліка Преображення та дюжина каплиць, сад, трапезна й бібліотека рукописів, яка за своєю цінністю перевершує навіть Олександрійську.
8. Кольоровий каньйон (м. Нувейба)
Приблизно в 17 км від монастиря розташоване інше диво. Ви, напевно, уже бачили його фотографії на заставках Windows. До винайдення фотошопа цей каньйон зводив із розуму імпресіоністів усього світу своїми колірними поєднаннями та формами, що не зустрічаються більше ніде. Творець цієї краси — сама природа. 5 мільйонів років тому сильний землетрус розколов кряж із кольорового пісковику надвоє, унаслідок чого з'явилася ущелина завглибшки 5 км. Ідеальні з погляду біоніки численні лабіринти придбали форму завдяки сильним вітрам, дощам і хвилям. Так-так, раніше тут вирувало море, у чому можна переконатися завдяки кораловим пластам на дні печери.
Музей коптської цивілізації. Фото: Сергій Суховський
9. Музей коптської цивілізації (м. Каїр)
Ще одна унікальна риса Єгипту — коптська цивілізація. Бувши практично поголовно мусульманами, спадкоємці фараонів на рідкість шанобливо ставляться до своєї колишньої релігії й однієї з перших християнських парафій. У старому Каїрі зберігся цілий квартал (у давнину він називався Форт Вавилон) із безліччю православних храмів і святинь. Між «підвішеною» церквою й бастіоном часів Римської імперії розташувався музей, 29 залів якого ілюструють увесь шлях коптської церкви — від перших кроків Ісуса по єгипетській землі й аж дотепер. Сама будівля площею понад 8 тис. кв. м є експонатом — її буквально «зіткано» з капітелей, балясин, балконів, дверей, віконних решіток і сходів, запозичених у коптських будинків і храмів.
Ринок Хан-ель-Халілі. Фото: Вiктор Баль
10. Ринок Хан-ель-Халілі (м. Каїр)
Ми вже говорили, що для європейця сама по собі столиця є незвично шумною й хаотичною. Не дарма назва стародавнього міста перекладається як «знищувач людей». Але є в ньому одне місце, яке буквально полонить своїм східним колоритом. Йдеться про караван-сарай у старій частині Каїра поблизу мечеті Аль-Хуссейн. Він був побудований у 1382 році на місці стародавніх поховань каліфів і з часом перетворився на окреме місто площею 5 тис. кв. м. Сьогодні це найбільший ринок Африки та Близького Сходу.
Тут є все, що вкладається в поняття східного базару: неймовірний асортимент товарів, багатоголосся закликачів і продавців плюс ні з чим незрівнянна гамма ароматів. В одному місці лотки зі спеціями, парфумами й пахощами перемежовуються кальянною, а навпроти варять каву з кардамоном і готують лимонади з дивовижних плодів.
Необов'язково щось купувати — просто віддавайтеся цій людській круговерті, яка пронесе вас хитросплетіннями кривеньких вуличок і лабіринтами провулків. Доторкніться до середньовічних стін і відшукайте під одним із них ледь помітний ресторан «Ель-Фішаві». Тут найкраще готують фірмовий делікатес ринку — «хамам махші» (фарширований голуб, $8 — 10). Тут завжди не по-каїрськи прохолодно й тихо. І по-єгипетськи привітно.
P.S. Вирушаючи до Єгипту, важливо пам'ятати, що крім двох морів і сонму історичних екскурсій ця країна пропонує вам безліч інших розваг: круїзи найдовшою річкою світу Нілу та Суецьким каналом, зустріч світанку в Білій пустелі й захід сонця в Сахарі, цілющі піски Сафаги, посиденьки з бедуїнами й багато іншого, чого немає більше ніде.
Ринок Хан-эль-Халили. Фото: Сергій Суховський
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
